Марка 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1І зараз уранцї, порадившись архиєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
1And straightway in the morning, the chief priests holding a consultation with the ancients and the scribes and the whole council, binding Jesus, led him away, and delivered him to Pilate.
2І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш.
2And Pilate asked him: Art thou the king of the Jews? But he answering, saith to him: Thou sayest it.
3І винуватили Його архиєреї багато.
3And the chief priests accused him in many things.
4Пилат же знов спитав Його, кажучи: Не відказуєш нїчого? Он, скільки на Тебе сьвідкують;
4And Pilate again asked him, saying: Answerest thou nothing? behold in how many things they accuse thee.
5Ісус же більш нїчого не відказав, так що дивував ся Пилат.
5But Jesus still answered nothing; so that Pilate wondered.
6На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.
6Now on the festival day he was wont to release unto them one of the prisoners, whomsoever they demanded.
7Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили.
7And there was one called Barabbas, who was put in prison with some seditious men, who in the sedition had committed murder.
8І гукаючи народ, почав просити, щоб, як що-разу, зробив їм.
8And when the multitude was come up, they began to desire that he would do, as he had ever done unto them.
9Пилат же відказав їм, говорячи: Чи хочете, щоб випустив вам царя Жидівського?
9And Pilate answered them, and said: Will you that I release to you the king of the Jews?
10Знав бо, що через зависть видали Його архиєреї.
10For he knew that the chief priests had delivered him up out of envy.
11Архиєреї ж наустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм.
11But the chief priests moved the people, that he should rather release Barabbas to them.
12Пилат же, озвавшись ізнов, сказав їм: Що ж оце хочете, щоб зробив із тим, кого звете царем Жидівським?
12And Pilate again answering, saith to them: What will you then that I do to the king of the Jews?
13Вони ж знов закричали: Розпни Його.
13But they again cried out: Crucify him.
14Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали: Розпни Його.
14And Pilate saith to them: Why, what evil hath he done? But they cried out the more: Crucify him.
15Пилат же, хотївши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб розпято Його.
15And so Pilate being willing to satisfy the people, released to them Barabbas, and delivered up Jesus, when he had scourged him, to be crucified.
16Воїни ж повели Його в середину двору, чи то в Претор, і скликали всю роту.
16And the soldiers led him away into the court of the palace, and they called together the whole band:
17І одягли Його в багряницю, і положили на Него, сплївши з тернини, вінець,
17And they clothe him with purple, and platting a crown of thorns, they put it upon him.
18та й почали витати Його: Радуй ся, царю Жидівський!
18And they began to salute him: Hail, king of the Jews.
19І били Його по голові тростиною, і плювали на Него, й, кидаючись на колїна, кланялись Йому.
19And they struck his head with a reed: and they did spit on him. And bowing their knees, they adored him.
20І, як насьміялись із Него, роздягнули Його з багряницї, і одягнули Його в одежу Його, та й виводять Його, щоб розпяти Його.
20And after they had mocked him, they took off the purple from him, and put his own garments on him, and they led him out to crucify him.
21І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб нїс хрест Його.
21And they forced one Simon a Cyrenian who passed by, coming out of the country, the father of Alexander and of Rufus, to take up his cross.
22І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
22And they bring him into the place called Golgotha, which being interpreted is, The place of Calvary.
23І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв.
23And they gave him to drink wine mingled with myrrh; but he took it not.
24І розпинателї Його подїлили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
24And crucifying him, they divided his garments, casting lots upon them, what every man should take.
25Була ж година третя, і розпяли Його.
25And it was the third hour, and they crucified him.
26І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
26And the inscription of his cause was written over: THE KING OF THE JEWS.
27І розпяли з Ним двох розбійників, одного по правицї, а одного по лївицї в Него.
27And with him they crucify two thieves; the one on his right hand, and the other on his left.
28І справдилось писаннє, що глаголе: І з беззаконними полїчено Його.
28And the scripture was fulfilled, which saith: And with the wicked he was reputed.
29І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
29And they that passed by blasphemed him, wagging their heads, and saying: Vah, thou that destroyest the temple of God, and in three days buildest it up again;
30спаси себе й зійди з хреста.
30Save thyself, coming down from the cross.
31Так само й архиєреї, насьміхаючись один до одного з письменниками, казали: Инших спасав, себе не може спасти.
31In like manner also the chief priests mocking, said with the scribes one to another: He saved others; himself he cannot save.
32Христос, цар Жидівський, нехай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми, й увіруємо. І розпяті з Ним зневажали Його.
32Let Christ the king of Israel come down now from the cross, that we may see and believe. And they that were crucified with him reviled him.
33Як же настала година шеста, темрява стала по всїй землї аж до години девятої.
33And when the sixth hour was come, there was darkness over the whole earth until the ninth hour.
34А години девятої покликнув Ісус голосом великим: Елоі, Елоі, лама саватани? що єсть перекладом: Боже мій, Боже мій, на що мене покинув єси?
34And at the ninth hour, Jesus cried out with a loud voice, saying: Eloi, Eloi, lamma sabacthani? Which is, being interpreted, My God, my God, why hast thou forsaken me?
35І деякі з тих, що тут стояли, почувши казали: Ось Ілию кличе.
35And some of the standers by hearing, said: Behold he calleth Elias.
36Побігши ж один і сповнивши губку оцтом, і настромивши на тростину, поїв Його, кажучи: Стривайте, побачимо, чи прийде Ілия зняти Його.
36And one running and filling a sponge with vinegar, and putting it upon a reed, gave him to drink, saying: Stay, let us see if Elias come to take him down.
37Ісус же, пустивши голос великий, зітхнув.
37And Jesus having cried out with a loud voice, gave up the ghost.
38І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу.
38And the veil of the temple was rent in two, from the top to the bottom.
39Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши, зітхнув, каже: Справдї чоловік сей Син був Божий.
39And the centurion who stood over against him, seeing that crying out in this manner he had given up the ghost, said: Indeed this man was the son of God.
40Були ж і жінки, оддалеки дивлячись, між котрими була й Мария Магдалина, й Мария, Якова меншого та Йосиї мати, й Саломия,
40And there were also women looking on afar off: among whom was Mary Magdalen, and Mary the mother of James the less and of Joseph, and Salome:
41що, й як був у Галилеї, ходили слїдом за Ним, і послугували Йому, і инших багато, що поприходили з Ним у Єрусалим.
41Who also when he was in Galilee followed him, and ministered to him, and many other women that came up with him to Jerusalem.
42А як уже настав вечір, бо була пятниця, чи то перед суботою,
42And when evening was now come, (because it was the Parasceve, that is, the day before the sabbath,)
43прийшов Йосиф з Ариматеї, поважний радник, що також сподївавсь царства Божого, й зосьмілившись, увійшов до Пилата й просив тїла Ісусового.
43Joseph of Arimathea, a noble counsellor, who was also himself looking for the kingdom of God, came and went in boldly to Pilate, and begged the body of Jesus.
44Пилат же дивувавсь, що вже вмер би; й покликавши сотника, спитав його, чи давно вмер.
44But Pilate wondered that he should be already dead. And sending for the centurion, he asked him if he were already dead.
45А довідавшись од сотника, дав тїло Йосифові.
45And when he had understood it by the centurion, he gave the body to Joseph.
46І, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висїчений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.
46And Joseph buying fine linen, and taking him down, wrapped him up in the fine linen, and laid him in a sepulchre which was hewed out of a rock. And he rolled a stone to the door of the sepulchre.
47Мария ж Магдалина й Мария Йосиїна дивились, де Його положено.
47And Mary Magdalen, and Mary the mother of Joseph, beheld where he was laid.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.