Марка 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1І зараз уранцї, порадившись архиєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
1A hned ráno uradivše se přední kněží s staršími a s zákoníky i se vším shromážděním, svázavše Ježíše, vedli jej a dali Pilátovi.
2І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш.
2I otázal se ho Pilát: Ty-liž jsi král Židovský? A on odpověděv, řekl jemu: Ty pravíš.
3І винуватили Його архиєреї багато.
3I žalovali na něj přední kněží mnoho. On pak nic neodpovídal.
4Пилат же знов спитав Його, кажучи: Не відказуєш нїчого? Он, скільки на Тебе сьвідкують;
4Tedy Pilát otázal se ho opět, řka: Nic neodpovídáš? Hle, jak mnoho proti tobě svědčí.
5Ісус же більш нїчого не відказав, так що дивував ся Пилат.
5Ale Ježíš předce nic neodpověděl, takže se podivil Pilát.
6На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.
6Ve svátek pak propouštíval jim jednoho z vězňů, za kteréhož by prosili.
7Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили.
7I byl jeden, kterýž sloul Barabbáš, jenž s svárlivými byl v vězení, kteříž v svadě vraždu byli spáchali.
8І гукаючи народ, почав просити, щоб, як що-разу, зробив їм.
8A zvolav zástup, počal prositi, aby učinil, jakož jim vždycky činíval.
9Пилат же відказав їм, говорячи: Чи хочете, щоб випустив вам царя Жидівського?
9Pilát pak odpověděl jim, řka: Chcete-li, propustím vám krále Židovského?
10Знав бо, що через зависть видали Його архиєреї.
10(Nebo věděl, že jsou jej z závisti vydali přední kněží.)
11Архиєреї ж наустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм.
11Ale přední kněží ponukli zástupu, aby jim raději propustil Barabbáše.
12Пилат же, озвавшись ізнов, сказав їм: Що ж оце хочете, щоб зробив із тим, кого звете царем Жидівським?
12A Pilát odpověděv, řekl jim zase: Což pak chcete, ať učiním tomu, kteréhož králem Židovským nazýváte?
13Вони ж знов закричали: Розпни Його.
13A oni opět zvolali: Ukřižuj ho.
14Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали: Розпни Його.
14A Pilát pravil jim: I což jest zlého učinil? Oni pak více volali: Ukřižuj ho.
15Пилат же, хотївши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб розпято Його.
15Tedy Pilát, chtě lidu dosti učiniti, pustil jim Barabbáše, a dal jim Ježíše ubičovaného, aby byl ukřižován.
16Воїни ж повели Його в середину двору, чи то в Претор, і скликали всю роту.
16Žoldnéři pak uvedli jej vnitř do síně, do radného domu, a svolali všecku sběř.
17І одягли Його в багряницю, і положили на Него, сплївши з тернини, вінець,
17I oblékli jej v šarlat, a korunu spletše z trní, vložili naň.
18та й почали витати Його: Радуй ся, царю Жидівський!
18I počali ho pozdravovati, řkouce: Zdráv buď, králi Židovský.
19І били Його по голові тростиною, і плювали на Него, й, кидаючись на колїна, кланялись Йому.
19A bili hlavu jeho třtinou, a plvali na něj, a sklánějíce kolena, klaněli se jemu.
20І, як насьміялись із Него, роздягнули Його з багряницї, і одягнули Його в одежу Його, та й виводять Його, щоб розпяти Його.
20A když se jemu naposmívali, svlékli s něho šarlat, a oblékli jej v roucho jeho vlastní. I vedli jej, aby ho ukřižovali.
21І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб нїс хрест Його.
21I přinutili nějakého Šimona Cyrenenského, pomíjejícího je, (kterýž šel z pole, otce Alexandrova a Rufova,) aby vzal kříž jeho.
22І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
22I vedli jej až na místo Golgota, to jest, (vyložil-li by,) popravné místo.
23І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв.
23I dávali mu píti víno s mirrou, ale on nepřijal ho.
24І розпинателї Його подїлили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
24A ukřižovavše jej, rozdělili roucha jeho, mecíce o ně los, kdo by co vzíti měl.
25Була ж година третя, і розпяли Його.
25A byla hodina třetí, když ho ukřižovali.
26І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
26A byl nápis viny jeho napsán těmi slovy: Král Židovský.
27І розпяли з Ним двох розбійників, одного по правицї, а одного по лївицї в Него.
27Ukřižovali také s ním dva lotry: jednoho na pravici a druhého na levici jeho.
28І справдилось писаннє, що глаголе: І з беззаконними полїчено Його.
28I naplněno jest písmo, řkoucí: A s nepravými počten jest.
29І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
29A kteříž tudy chodili mimo něj, rouhali se jemu, potřásajíce hlavami svými, a říkajíce: Hahá, kterýž rušíš chrám Boží, a ve třech dnech jej zase vzděláváš,
30спаси себе й зійди з хреста.
30Spomoz sobě samému, a sstup s kříže.
31Так само й архиєреї, насьміхаючись один до одного з письменниками, казали: Инших спасав, себе не може спасти.
31Též i přední kněží posmívajíce se, jeden k druhému s zákoníky pravili: Jinýmť jest pomáhal, sám sobě pomoci nemůže.
32Христос, цар Жидівський, нехай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми, й увіруємо. І розпяті з Ним зневажали Його.
32Kristus král Izraelský, nechažť nyní sstoupí s kříže, ať uzříme a uvěříme. A i ti, kteříž s ním ukřižováni byli, útržku mu činili.
33Як же настала година шеста, темрява стала по всїй землї аж до години девятої.
33A když byla hodina šestá, stala se tma po vší zemi až do hodiny deváté.
34А години девятої покликнув Ісус голосом великим: Елоі, Елоі, лама саватани? що єсть перекладом: Боже мій, Боже мій, на що мене покинув єси?
34A v hodinu devátou zvolal Ježíš hlasem velikým, řka: Elói, Elói, lama zabachtani? jenž se vykládá: Bože můj, Bože můj, pročs mne opustil?
35І деякі з тих, що тут стояли, почувши казали: Ось Ілию кличе.
35A někteří z okolo stojících, slyševše to, pravili: Hle, Eliáše volá.
36Побігши ж один і сповнивши губку оцтом, і настромивши на тростину, поїв Його, кажучи: Стривайте, побачимо, чи прийде Ілия зняти Його.
36A běžev jeden, naplnil houbu octem a vloživ na tresť, dával jemu píti, řka: Ponechte, uzříme, přijde-li Eliáš, aby jej složil.
37Ісус же, пустивши голос великий, зітхнув.
37Ježíš pak zvolav hlasem velikým, pustil duši.
38І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу.
38A opona v chrámě roztrhla se na dvé, od vrchu až dolů.
39Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши, зітхнув, каже: Справдї чоловік сей Син був Божий.
39Viděv pak to centurio, kterýž naproti stál, že tak volaje, vypustil duši, řekl: Jistě člověk tento Syn Boží byl.
40Були ж і жінки, оддалеки дивлячись, між котрими була й Мария Магдалина, й Мария, Якова меншого та Йосиї мати, й Саломия,
40Byly pak tu i ženy, zdaleka se dívajíce, mezi nimiž byla Maria Magdaléna, a Maria Jakuba menšího, a Jozesova mátě, a Salome.
41що, й як був у Галилеї, ходили слїдом за Ним, і послугували Йому, і инших багато, що поприходили з Ним у Єрусалим.
41Kteréž, když ještě byl v Galilei, chodily za ním a posluhovaly jemu, i jiné mnohé, kteréž byly s ním vstoupily do Jeruzaléma.
42А як уже настав вечір, бо була пятниця, чи то перед суботою,
42A když již byl večer, (že byl den připravování, to jest před sobotou,)
43прийшов Йосиф з Ариматеї, поважний радник, що також сподївавсь царства Божого, й зосьмілившись, увійшов до Пилата й просив тїла Ісусового.
43Přišed Jozef z Arimatie, počestná osoba úřadná, kterýž také očekával království Božího, směle všel ku Pilátovi a prosil za tělo Ježíšovo.
44Пилат же дивувавсь, що вже вмер би; й покликавши сотника, спитав його, чи давно вмер.
44Pilát pak podivil se, již-li by umřel. A povolav centuriona, otázal se ho, dávno-li je umřel.
45А довідавшись од сотника, дав тїло Йосифові.
45A zvěděv od centuriona, dal tělo Jozefovi.
46І, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висїчений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.
46A Jozef koupiv plátna, a složiv ho s kříže, obvinul v plátno, i položil do hrobu, kterýž byl vytesán z skály, a přivalil kámen ke dveřům hrobovým.
47Мария ж Магдалина й Мария Йосиїна дивились, де Його положено.
47Ale Maria Magdaléna a Maria Jozesova dívaly se, kde by byl položen.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.