Марка 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1І зараз уранцї, порадившись архиєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
1Immediately in the morning the chief priests, with the elders, scribes, and the whole council, held a consultation, bound Jesus, carried him away, and delivered him up to Pilate.
2І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш.
2Pilate asked him, “Are you the King of the Jews?” He answered, “So you say.”
3І винуватили Його архиєреї багато.
3The chief priests accused him of many things.
4Пилат же знов спитав Його, кажучи: Не відказуєш нїчого? Он, скільки на Тебе сьвідкують;
4Pilate again asked him, “Have you no answer? See how many things they testify against you!”
5Ісус же більш нїчого не відказав, так що дивував ся Пилат.
5But Jesus made no further answer, so that Pilate marveled.
6На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.
6Now at the feast he used to release to them one prisoner, whomever they asked of him.
7Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили.
7There was one called Barabbas, bound with his fellow insurgents, men who in the insurrection had committed murder.
8І гукаючи народ, почав просити, щоб, як що-разу, зробив їм.
8The multitude, crying aloud, began to ask him to do as he always did for them.
9Пилат же відказав їм, говорячи: Чи хочете, щоб випустив вам царя Жидівського?
9Pilate answered them, saying, “Do you want me to release to you the King of the Jews?”
10Знав бо, що через зависть видали Його архиєреї.
10For he perceived that for envy the chief priests had delivered him up.
11Архиєреї ж наустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм.
11But the chief priests stirred up the multitude, that he should release Barabbas to them instead.
12Пилат же, озвавшись ізнов, сказав їм: Що ж оце хочете, щоб зробив із тим, кого звете царем Жидівським?
12Pilate again asked them, “What then should I do to him whom you call the King of the Jews?”
13Вони ж знов закричали: Розпни Його.
13They cried out again, “Crucify him!”
14Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали: Розпни Його.
14Pilate said to them, “Why, what evil has he done?” But they cried out exceedingly, “Crucify him!”
15Пилат же, хотївши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб розпято Його.
15Pilate, wishing to please the multitude, released Barabbas to them, and handed over Jesus, when he had flogged him, to be crucified.
16Воїни ж повели Його в середину двору, чи то в Претор, і скликали всю роту.
16The soldiers led him away within the court, which is the Praetorium; and they called together the whole cohort.
17І одягли Його в багряницю, і положили на Него, сплївши з тернини, вінець,
17They clothed him with purple; and weaving a crown of thorns, they put it on him.
18та й почали витати Його: Радуй ся, царю Жидівський!
18They began to salute him, “Hail, King of the Jews!”
19І били Його по голові тростиною, і плювали на Него, й, кидаючись на колїна, кланялись Йому.
19They struck his head with a reed and spat on him, and bowing their knees, did homage to him.
20І, як насьміялись із Него, роздягнули Його з багряницї, і одягнули Його в одежу Його, та й виводять Його, щоб розпяти Його.
20When they had mocked him, they took the purple cloak off him, and put his own garments on him. They led him out to crucify him.
21І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб нїс хрест Його.
21They compelled one passing by, coming from the country, Simon of Cyrene, the father of Alexander and Rufus, to go with them that he might bear his cross.
22І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
22They brought him to the place called Golgotha, which is, being interpreted, “The place of a skull.”
23І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв.
23They offered him wine mixed with myrrh to drink, but he didn’t take it.
24І розпинателї Його подїлили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
24Crucifying him, they parted his garments among them, casting lots on them, what each should take.
25Була ж година третя, і розпяли Його.
25It was the third hour when they crucified him.
26І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
26The superscription of his accusation was written over him: “THE KING OF THE JEWS.”
27І розпяли з Ним двох розбійників, одного по правицї, а одного по лївицї в Него.
27With him they crucified two robbers, one on his right hand, and one on his left.
28І справдилось писаннє, що глаголе: І з беззаконними полїчено Його.
28The Scripture was fulfilled which says, “He was counted with transgressors.”
29І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
29Those who passed by blasphemed him, wagging their heads and saying, “Ha! You who destroy the temple and build it in three days,
30спаси себе й зійди з хреста.
30save yourself, and come down from the cross!”
31Так само й архиєреї, насьміхаючись один до одного з письменниками, казали: Инших спасав, себе не може спасти.
31Likewise, also the chief priests mocking among themselves with the scribes said, “He saved others. He can’t save himself.
32Христос, цар Жидівський, нехай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми, й увіруємо. І розпяті з Ним зневажали Його.
32Let the Christ, the King of Israel, now come down from the cross, that we may see and believe him.” Those who were crucified with him also insulted him.
33Як же настала година шеста, темрява стала по всїй землї аж до години девятої.
33When the sixth hour had come, there was darkness over the whole land until the ninth hour.
34А години девятої покликнув Ісус голосом великим: Елоі, Елоі, лама саватани? що єсть перекладом: Боже мій, Боже мій, на що мене покинув єси?
34At the ninth hour Jesus cried with a loud voice, saying, “Eloi, Eloi, lama sabachthani?” which is, being interpreted, “My God, my God, why have you forsaken me?”
35І деякі з тих, що тут стояли, почувши казали: Ось Ілию кличе.
35Some of those who stood by, when they heard it, said, “Behold, he is calling Elijah.”
36Побігши ж один і сповнивши губку оцтом, і настромивши на тростину, поїв Його, кажучи: Стривайте, побачимо, чи прийде Ілия зняти Його.
36One ran, and filling a sponge full of vinegar, put it on a reed and gave it to him to drink, saying, “Let him be. Let’s see whether Elijah comes to take him down.”
37Ісус же, пустивши голос великий, зітхнув.
37Jesus cried out with a loud voice, and gave up the spirit.
38І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу.
38The veil of the temple was torn in two from the top to the bottom.
39Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши, зітхнув, каже: Справдї чоловік сей Син був Божий.
39When the centurion, who stood by opposite him, saw that he cried out like this and breathed his last, he said, “Truly this man was the Son of God!”
40Були ж і жінки, оддалеки дивлячись, між котрими була й Мария Магдалина, й Мария, Якова меншого та Йосиї мати, й Саломия,
40There were also women watching from afar, among whom were both Mary Magdalene and Mary the mother of James the less and of Joses, and Salome;
41що, й як був у Галилеї, ходили слїдом за Ним, і послугували Йому, і инших багато, що поприходили з Ним у Єрусалим.
41who, when he was in Galilee, followed him and served him; and many other women who came up with him to Jerusalem.
42А як уже настав вечір, бо була пятниця, чи то перед суботою,
42When evening had now come, because it was the Preparation Day, that is, the day before the Sabbath,
43прийшов Йосиф з Ариматеї, поважний радник, що також сподївавсь царства Божого, й зосьмілившись, увійшов до Пилата й просив тїла Ісусового.
43Joseph of Arimathaea, a prominent council member who also himself was looking for God’s Kingdom, came. He boldly went in to Pilate, and asked for Jesus’ body.
44Пилат же дивувавсь, що вже вмер би; й покликавши сотника, спитав його, чи давно вмер.
44Pilate was surprised to hear that he was already dead; and summoning the centurion, he asked him whether he had been dead long.
45А довідавшись од сотника, дав тїло Йосифові.
45When he found out from the centurion, he granted the body to Joseph.
46І, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висїчений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.
46He bought a linen cloth, and taking him down, wound him in the linen cloth and laid him in a tomb which had been cut out of a rock. He rolled a stone against the door of the tomb.
47Мария ж Магдалина й Мария Йосиїна дивились, де Його положено.
47Mary Magdalene and Mary the mother of Joses, saw where he was laid.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.