Марка 8
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:
1In those days, when there was a very great multitude, and they had nothing to eat, Jesus called his disciples to himself and said to them,
2Жаль менї народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;
2“I have compassion on the multitude, because they have stayed with me now three days and have nothing to eat.
3А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозї; деякі бо з них здалека поприходили.
3If I send them away fasting to their home, they will faint on the way, for some of them have come a long way.”
4І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлїбом у пустинї?
4His disciples answered him, “From where could one satisfy these people with bread here in a deserted place?”
5І питав їх: Скільки маєте хлїбів? Вони ж кажуть: Сїм.
5He asked them, “How many loaves do you have?” They said, “Seven.”
6І звелїв Він народові сїдати на землї; і взявши сїм хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клали перед народом.
6He commanded the multitude to sit down on the ground, and he took the seven loaves. Having given thanks, he broke them and gave them to his disciples to serve, and they served the multitude.
7І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
7They also had a few small fish. Having blessed them, he said to serve these also.
8Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сїм кошів.
8They ate and were filled. They took up seven baskets of broken pieces that were left over.
9Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
9Those who had eaten were about four thousand. Then he sent them away.
10І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
10Immediately he entered into the boat with his disciples and came into the region of Dalmanutha.
11І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
11The Pharisees came out and began to question him, seeking from him a sign from heaven and testing him.
12І зітхнувши Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
12He sighed deeply in his spirit and said, “Why does this generation seek a sign? Most certainly I tell you, no sign will be given to this generation.”
13І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
13He left them, and again entering into the boat, departed to the other side.
14І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
14They forgot to take bread; and they didn’t have more than one loaf in the boat with them.
15І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.
15He warned them, saying, “Take heed: beware of the yeast of the Pharisees and the yeast of Herod.”
16І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
16They reasoned with one another, saying, “It’s because we have no bread.”
17І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затвердїле маєте серце ваше?
17Jesus, perceiving it, said to them, “Why do you reason that it’s because you have no bread? Don’t you perceive yet or understand? Is your heart still hardened?
18Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?
18Having eyes, don’t you see? Having ears, don’t you hear? Don’t you remember?
19Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.
19When I broke the five loaves among the five thousand, how many baskets full of broken pieces did you take up?” They told him, “Twelve.”
20Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.
20“When the seven loaves fed the four thousand, how many baskets full of broken pieces did you take up?” They told him, “Seven.”
21І рече їм: Як же ви не розумієте?
21He asked them, “Don’t you understand yet?”
22І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.
22He came to Bethsaida. They brought a blind man to him and begged him to touch him.
23І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.
23He took hold of the blind man by the hand, and brought him out of the village. When he had spat on his eyes, and laid his hands on him, he asked him if he saw anything.
24І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.
24He looked up, and said, “I see men, but I see them like walking trees.”
25Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.
25Then again he laid his hands on his eyes. He looked intently, and was restored, and saw everyone clearly.
26І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нїкому в селї.
26He sent him away to his house, saying, “Don’t enter into the village, nor tell anyone in the village.”
27І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, — кажуть люде?
27Jesus went out, with his disciples, into the villages of Caesarea Philippi. On the way he asked his disciples, “Who do men say that I am?”
28Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.
28They told him, “John the Baptizer, and others say Elijah, but others, one of the prophets.”
29А він рече їм: Ви ж, хто я, скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.
29He said to them, “But who do you say that I am?” Peter answered, “You are the Christ.”
30І наказав їм, щоб нїкому не казали про Него.
30He commanded them that they should tell no one about him.
31І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.
31He began to teach them that the Son of Man must suffer many things, and be rejected by the elders, the chief priests, and the scribes, and be killed, and after three days rise again.
32І явно слово глаголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.
32He spoke to them openly. Peter took him and began to rebuke him.
33Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.
33But he, turning around and seeing his disciples, rebuked Peter, and said, “Get behind me, Satan! For you have in mind not the things of God, but the things of men.”
34І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слїдом за мною.
34He called the multitude to himself with his disciples and said to them, “Whoever wants to come after me, let him deny himself, and take up his cross, and follow me.
35Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.
35For whoever wants to save his life will lose it; and whoever will lose his life for my sake and the sake of the Good News will save it.
36Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?
36For what does it profit a man to gain the whole world and forfeit his life?
37Або що дасть чоловік у замін душі своєї?
37For what will a man give in exchange for his life?
38Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.
38For whoever will be ashamed of me and of my words in this adulterous and sinful generation, the Son of Man also will be ashamed of him when he comes in his Father’s glory with the holy angels.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.