Марка 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1І, вставши звідтіля, приходить у гряницї Юдейські через той бік Йордану; і знов сходять ся люде до Него, й своїм звичаєм знов навчав їх.
1He arose from there and came into the borders of Judea and beyond the Jordan. Multitudes came together to him again. As he usually did, he was again teaching them.
2І приступивши Фарисеї, питали Його: Чи годить ся чоловікові з жінкою розводитись? спокушуючи Його.
2Pharisees came to him testing him, and asked him, “Is it lawful for a man to divorce his wife?”
3Він же, озвавшись, рече їм: Що заповідав вам Мойсей?
3He answered, “What did Moses command you?”
4Вони ж сказали: Мойсей дозволив написати розвідний лист, та й відпустити.
4They said, “Moses allowed a certificate of divorce to be written, and to divorce her.”
5І озвавшись Ісус, рече їм: Ради жорстокости серця вашого написав вам заповідь сю.
5But Jesus said to them, “For your hardness of heart, he wrote you this commandment.
6З почину ж творення — чоловіком і жінкою створив їх Бог.
6But from the beginning of the creation, God made them male and female.
7Тим покине чоловік батька свого й матїр, і пригорнеть ся до жінки своєї,
7For this cause a man will leave his father and mother, and will join to his wife,
8і будуть удвох тїло одно; то вже їх більш не двоє, а одно тїло.
8and the two will become one flesh, so that they are no longer two, but one flesh.
9Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучує.
9What therefore God has joined together, let no man separate.”
10А в господї знов ученики Його про се питали Його.
10In the house, his disciples asked him again about the same matter.
11І рече їм: Хто розведеть ся з жінкою своєю, і оженить ся з иншою, робить перелюб з нею.
11He said to them, “Whoever divorces his wife and marries another commits adultery against her.
12І коли жінка розведеть ся з чоловіком своїм, та вийде за иншого, робить перелюб.
12If a woman herself divorces her husband and marries another, she commits adultery.”
13І приношено Йому дїтей, щоб приторкнувсь до них; ученики ж заказували тим, що приносили.
13They were bringing to him little children, that he should touch them, but the disciples rebuked those who were bringing them.
14Побачивши ж Ісус, прогнївив ся, і рече їм: Дайте дїтям приходити до мене, й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
14But when Jesus saw it, he was moved with indignation and said to them, “Allow the little children to come to me! Don’t forbid them, for God’s Kingdom belongs to such as these.
15Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як мала дитина, не ввійде в него.
15Most certainly I tell you, whoever will not receive God’s Kingdom like a little child, he will in no way enter into it.”
16І, обнявши їх, положив руки на них, і благословив їх.
16He took them in his arms and blessed them, laying his hands on them.
17І, як виходив Він у дорогу, прибіг один, і впавши перед Ним на колїна, питав Його: Учителю благий, що робити менї, щоб життє вічнє наслїдувати?
17As he was going out into the way, one ran to him, knelt before him, and asked him, “Good Teacher, what shall I do that I may inherit eternal life?”
18Ісус же рече йому: Чого мене звеш благим? Нїхто не благий, тільки один, Бог.
18Jesus said to him, “Why do you call me good? No one is good except one—God.
19Заповідї знаєш: Не роби перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Не обижай, Поважай батька твого й матїр.
19You know the commandments: ‘Do not murder,’ ‘Do not commit adultery,’ ‘Do not steal,’ ‘Do not give false testimony,’ ‘Do not defraud,’ ‘Honor your father and mother.’”
20Він же, озвавшись, каже Йому: Учителю, се все я хоронив з малку мого.
20He said to him, “Teacher, I have observed all these things from my youth.”
21Ісус же, поглянувши на него, уподобав його, й рече йому: Одного тобі не достає: ійди, що маєш, продай і дай убогим, і мати меш скарб на небі; і прийди, та й іди слїдом за мною, взявши хрест.
21Jesus looking at him loved him, and said to him, “One thing you lack. Go, sell whatever you have and give to the poor, and you will have treasure in heaven; and come, follow me, taking up the cross.”
22Він же, зажурившись од слова сього, пійшов сумуючи: мав бо достатки великі.
22But his face fell at that saying, and he went away sorrowful, for he was one who had great possessions.
23І позирнувши Ісус округи, рече ученикам своїм: Як тяжко багацтва маючим у царство Боже ввійти!
23Jesus looked around and said to his disciples, “How difficult it is for those who have riches to enter into God’s Kingdom!”
24Ученики ж вжахнулись од словес Його. Ісус же, знов озвавшись, рече їм: Дїти, як тяжко вповаючим на багацтва в царство Боже ввійти!
24The disciples were amazed at his words. But Jesus answered again, “Children, how hard it is for those who trust in riches to enter into God’s Kingdom!
25Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
25It is easier for a camel to go through a needle’s eye than for a rich man to enter into God’s Kingdom.”
26Вони ж, надто здивувались, говорячи між собою: То хто ж може спастись?
26They were exceedingly astonished, saying to him, “Then who can be saved?”
27Споглянувши ж на них Ісус, рече: У людей неможливе, та не в Бога; все бо можливе в Бога.
27Jesus, looking at them, said, “With men it is impossible, but not with God, for all things are possible with God.”
28І почав Петр говорити Йому: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
28Peter began to tell him, “Behold, we have left all and have followed you.”
29Озвав ся ж Ісус і рече: Істино глаголю вам: Нема чоловіка, що покинув домівку, або братів, або сестер, або батька, або матїр, або жінку, або дїтей, або поля ради мене і євангелиї,
29Jesus said, “Most certainly I tell you, there is no one who has left house, or brothers, or sisters, or father, or mother, or wife, or children, or land, for my sake, and for the sake of the Good News,
30та й не прийняв у сотеро тепер, часу сього, серед гонення, домівок, і братів, і сестер, і матїрок, і дїтей, і земель, а в віку будучому життє вічнє.
30but he will receive one hundred times more now in this time: houses, brothers, sisters, mothers, children, and land, with persecutions; and in the age to come eternal life.
31Многі ж перві будуть останнї, а останнї перві.
31But many who are first will be last, and the last first.”
32Були ж вони в дорозї, ідучи в Єрусалим, і випередив їх Ісус; й вжахнули ся вони; і, йдучи за ним, лякались. І, взявши знов дванайцятьох, почав їм глаголати, що Йому станеть ся:
32They were on the way, going up to Jerusalem; and Jesus was going in front of them, and they were amazed; and those who followed were afraid. He again took the twelve, and began to tell them the things that were going to happen to him.
33Що ось ідемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий архиєреям та письменникам, і осудять вони Його на смерть, і видадуть Його поганам;
33“Behold, we are going up to Jerusalem. The Son of Man will be delivered to the chief priests and the scribes. They will condemn him to death, and will deliver him to the Gentiles.
34і насьміхати муть ся з Него, й бити муть Його, й плювати муть на Него, і вбють Його; й третього дня воскресне.
34They will mock him, spit on him, scourge him, and kill him. On the third day he will rise again.”
35І приступають до Него Яков та Йоан, сини Зеведеєві, кажучи: Учителю, хочемо, щоб, про що просити мем, зробив нам.
35James and John, the sons of Zebedee, came near to him, saying, “Teacher, we want you to do for us whatever we will ask.”
36Він же рече їм: Що хочете, щоб зробив вам?
36He said to them, “What do you want me to do for you?”
37Вони ж кажуть Йому: Дай нам, щоб один по правицї в Тебе, а один по лївицї в Тебе сидїли ми в славі Твоїй.
37They said to him, “Grant to us that we may sit, one at your right hand and one at your left hand, in your glory.”
38Ісус же рече їм: Не знаєте, чого просите. Чи зможете пити чашу, яку я пю, і хрещеннєм, яким я хрещу ся, хрестити ся?
38But Jesus said to them, “You don’t know what you are asking. Are you able to drink the cup that I drink, and to be baptized with the baptism that I am baptized with?”
39Вони ж кажуть Йому: Можемо. Ісус же рече їм: Ви-то чашу, яку я пю, пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь;
39They said to him, “We are able.” Jesus said to them, “You shall indeed drink the cup that I drink, and you shall be baptized with the baptism that I am baptized with;
40тільки ж, щоб сидїти вам по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено.
40but to sit at my right hand and at my left hand is not mine to give, but for whom it has been prepared.”
41І почувши десять, почали ремствувати на Якова та Йоана.
41When the ten heard it, they began to be indignant toward James and John.
42Ісус же, покликавши їх, рече їм: Ви знаєте, що котрі, здаєть ся, князюють над поганами, панують над ними, й великі їх управляють ними.
42Jesus summoned them and said to them, “You know that they who are recognized as rulers over the nations lord it over them, and their great ones exercise authority over them.
43Не так же буде в вас; нї, хто хоче стати ся великим між вами, нехай буде слугою вам;
43But it shall not be so among you, but whoever wants to become great among you shall be your servant.
44і хто хоче між вами стати ся першим, нехай буде усїм рабом.
44Whoever of you wants to become first among you shall be bondservant of all.
45Бо й Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити й дати душу свою викуп за многих.
45For the Son of Man also came not to be served but to serve, and to give his life as a ransom for many.”
46І приходять у Єрихон; і як виходив Він із Єрихону, й ученики Його, й багато народу, син Тимеїв, Вартимей слїпий, сидїв над шляхом, просячи.
46They came to Jericho. As he went out from Jericho with his disciples and a great multitude, the son of Timaeus, Bartimaeus, a blind beggar, was sitting by the road.
47І, почувши, що се Ісус Назарянин, почав кричати й казати: Сину Давидів Ісусе, помилуй мене.
47When he heard that it was Jesus the Nazarene, he began to cry out and say, “Jesus, you son of David, have mercy on me!”
48І сварили на него многі, щоб мовчав; він же ще більше кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
48Many rebuked him, that he should be quiet, but he cried out much more, “You son of David, have mercy on me!”
49І, зупинившись Ісус, звелїв його покликати. І покликали слїпого, говорячи йому: Бодрись, устань; кличе тебе.
49Jesus stood still and said, “Call him.” They called the blind man, saying to him, “Cheer up! Get up. He is calling you!”
50Він же, скинувши одежу свою, встав і приступив до Ісуса.
50He, casting away his cloak, sprang up, and came to Jesus.
51І, озвавшись, рече йому Ісус: Що хочеш, щоб зробив тобі? Слїпий же каже Йому: Учителю, щоб прозрів.
51Jesus asked him, “What do you want me to do for you?” The blind man said to him, “Rabboni, that I may see again.”
52Ісус же рече йому: Іди, віра твоя спасла тебе. І зараз прозрів він, й пійшов слїдом за Ісусом дорогою.
52Jesus said to him, “Go your way. Your faith has made you well.” Immediately he received his sight and followed Jesus on the way.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.