Марка 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1І, вставши звідтіля, приходить у гряницї Юдейські через той бік Йордану; і знов сходять ся люде до Него, й своїм звичаєм знов навчав їх.
1Then Jesus left that place and went into the region of Judea, beyond the Jordan. Again the crowds came to Him and He taught them, as was His custom.
2І приступивши Фарисеї, питали Його: Чи годить ся чоловікові з жінкою розводитись? спокушуючи Його.
2Some Pharisees came to test Him. “Is it lawful for a man to divorce his wife?” they inquired.
3Він же, озвавшись, рече їм: Що заповідав вам Мойсей?
3“What did Moses command you?” He replied.
4Вони ж сказали: Мойсей дозволив написати розвідний лист, та й відпустити.
4They answered, “Moses permitted a man to write his wife a certificate of divorce and send her away.”
5І озвавшись Ісус, рече їм: Ради жорстокости серця вашого написав вам заповідь сю.
5But Jesus told them, “Moses wrote this commandment for you because of your hardness of heart.
6З почину ж творення — чоловіком і жінкою створив їх Бог.
6However, from the beginning of creation, ‘God made them male and female.’
7Тим покине чоловік батька свого й матїр, і пригорнеть ся до жінки своєї,
7‘For this reason a man will leave his father and mother and be united to his wife,
8і будуть удвох тїло одно; то вже їх більш не двоє, а одно тїло.
8and the two will become one flesh.’ So they are no longer two, but one flesh.
9Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучує.
9Therefore what God has joined together, let man not separate.”
10А в господї знов ученики Його про се питали Його.
10When they were back inside the house, the disciples asked Jesus about this matter.
11І рече їм: Хто розведеть ся з жінкою своєю, і оженить ся з иншою, робить перелюб з нею.
11So He told them, “Whoever divorces his wife and marries another woman commits adultery against her.
12І коли жінка розведеть ся з чоловіком своїм, та вийде за иншого, робить перелюб.
12And if a woman divorces her husband and marries another man, she commits adultery.”
13І приношено Йому дїтей, щоб приторкнувсь до них; ученики ж заказували тим, що приносили.
13Now people were bringing the little children to Jesus for Him to place His hands on them, and the disciples rebuked those who brought them.
14Побачивши ж Ісус, прогнївив ся, і рече їм: Дайте дїтям приходити до мене, й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
14But when Jesus saw this, He was indignant and told them, “Let the little children come to Me, and do not hinder them! For the kingdom of God belongs to such as these.
15Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як мала дитина, не ввійде в него.
15Truly I tell you, anyone who does not receive the kingdom of God like a little child will never enter it.”
16І, обнявши їх, положив руки на них, і благословив їх.
16And He took the children in His arms, placed His hands on them, and blessed them.
17І, як виходив Він у дорогу, прибіг один, і впавши перед Ним на колїна, питав Його: Учителю благий, що робити менї, щоб життє вічнє наслїдувати?
17As Jesus started on His way, a man ran up and knelt before Him. “Good Teacher,” he asked, “what must I do to inherit eternal life?”
18Ісус же рече йому: Чого мене звеш благим? Нїхто не благий, тільки один, Бог.
18“Why do you call Me good?” Jesus replied. “No one is good except God alone.
19Заповідї знаєш: Не роби перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Не обижай, Поважай батька твого й матїр.
19You know the commandments: ‘Do not murder, do not commit adultery, do not steal, do not bear false witness, do not cheat others, honor your father and mother.’”
20Він же, озвавшись, каже Йому: Учителю, се все я хоронив з малку мого.
20“Teacher,” he replied, “all these I have kept from my youth.”
21Ісус же, поглянувши на него, уподобав його, й рече йому: Одного тобі не достає: ійди, що маєш, продай і дай убогим, і мати меш скарб на небі; і прийди, та й іди слїдом за мною, взявши хрест.
21Jesus looked at him, loved him, and said to him, “There is one thing you lack: Go, sell everything you own and give to the poor, and you will have treasure in heaven. Then come, follow Me.”
22Він же, зажурившись од слова сього, пійшов сумуючи: мав бо достатки великі.
22But the man was saddened by these words and went away in sorrow, because he had great wealth.
23І позирнувши Ісус округи, рече ученикам своїм: Як тяжко багацтва маючим у царство Боже ввійти!
23Then Jesus looked around and said to His disciples, “How hard it is for the rich to enter the kingdom of God!”
24Ученики ж вжахнулись од словес Його. Ісус же, знов озвавшись, рече їм: Дїти, як тяжко вповаючим на багацтва в царство Боже ввійти!
24And the disciples were amazed at His words. But Jesus said to them again, “Children, how hard it is to enter the kingdom of God!
25Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
25It is easier for a camel to pass through the eye of a needle than for a rich man to enter the kingdom of God.”
26Вони ж, надто здивувались, говорячи між собою: То хто ж може спастись?
26They were even more astonished and said to one another, “Who then can be saved?”
27Споглянувши ж на них Ісус, рече: У людей неможливе, та не в Бога; все бо можливе в Бога.
27Jesus looked at them and said, “With man this is impossible, but not with God. For all things are possible with God.”
28І почав Петр говорити Йому: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
28Peter began to say to Him, “Look, we have left everything and followed You.”
29Озвав ся ж Ісус і рече: Істино глаголю вам: Нема чоловіка, що покинув домівку, або братів, або сестер, або батька, або матїр, або жінку, або дїтей, або поля ради мене і євангелиї,
29“Truly I tell you,” Jesus replied, “no one who has left home or brothers or sisters or mother or father or children or fields for My sake and for the gospel
30та й не прийняв у сотеро тепер, часу сього, серед гонення, домівок, і братів, і сестер, і матїрок, і дїтей, і земель, а в віку будучому життє вічнє.
30will fail to receive a hundredfold in the present age—houses and brothers and sisters and mothers and children and fields, along with persecutions—and in the age to come, eternal life.
31Многі ж перві будуть останнї, а останнї перві.
31But many who are first will be last, and the last will be first.”
32Були ж вони в дорозї, ідучи в Єрусалим, і випередив їх Ісус; й вжахнули ся вони; і, йдучи за ним, лякались. І, взявши знов дванайцятьох, почав їм глаголати, що Йому станеть ся:
32As they were going up the road to Jerusalem, Jesus was walking ahead of them. The disciples were amazed, but those who followed were afraid. Again Jesus took the Twelve aside and began to tell them what was going to happen to Him:
33Що ось ідемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий архиєреям та письменникам, і осудять вони Його на смерть, і видадуть Його поганам;
33“Look, we are going up to Jerusalem, and the Son of Man will be delivered over to the chief priests and scribes. They will condemn Him to death and will deliver Him over to the Gentiles,
34і насьміхати муть ся з Него, й бити муть Його, й плювати муть на Него, і вбють Його; й третього дня воскресне.
34who will mock Him and spit on Him and flog Him and kill Him. And after three days He will rise again.”
35І приступають до Него Яков та Йоан, сини Зеведеєві, кажучи: Учителю, хочемо, щоб, про що просити мем, зробив нам.
35Then James and John, the sons of Zebedee, came to Jesus and declared, “Teacher, we want You to do for us whatever we ask.”
36Він же рече їм: Що хочете, щоб зробив вам?
36“What do you want Me to do for you?” He inquired.
37Вони ж кажуть Йому: Дай нам, щоб один по правицї в Тебе, а один по лївицї в Тебе сидїли ми в славі Твоїй.
37They answered, “Grant that one of us may sit at Your right hand and the other at Your left in Your glory.”
38Ісус же рече їм: Не знаєте, чого просите. Чи зможете пити чашу, яку я пю, і хрещеннєм, яким я хрещу ся, хрестити ся?
38“You do not know what you are asking,” Jesus replied. “Can you drink the cup I will drink, or be baptized with the baptism I will undergo?”
39Вони ж кажуть Йому: Можемо. Ісус же рече їм: Ви-то чашу, яку я пю, пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь;
39“We can,” the brothers answered. “You will drink the cup that I drink,” Jesus said, “and you will be baptized with the baptism that I undergo.
40тільки ж, щоб сидїти вам по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено.
40But to sit at My right or left is not Mine to grant. These seats belong to those for whom they have been prepared.”
41І почувши десять, почали ремствувати на Якова та Йоана.
41When the ten heard about this, they became indignant with James and John.
42Ісус же, покликавши їх, рече їм: Ви знаєте, що котрі, здаєть ся, князюють над поганами, панують над ними, й великі їх управляють ними.
42So Jesus called them together and said, “You know that those regarded as rulers of the Gentiles lord it over them, and their superiors exercise authority over them.
43Не так же буде в вас; нї, хто хоче стати ся великим між вами, нехай буде слугою вам;
43But it shall not be this way among you. Instead, whoever wants to become great among you must be your servant,
44і хто хоче між вами стати ся першим, нехай буде усїм рабом.
44and whoever wants to be first must be the slave of all.
45Бо й Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити й дати душу свою викуп за многих.
45For even the Son of Man did not come to be served, but to serve, and to give His life as a ransom for many.”
46І приходять у Єрихон; і як виходив Він із Єрихону, й ученики Його, й багато народу, син Тимеїв, Вартимей слїпий, сидїв над шляхом, просячи.
46Next, they came to Jericho. And as Jesus and His disciples were leaving Jericho with a large crowd, a blind beggar named Bartimaeus, the son of Timaeus, was sitting beside the road.
47І, почувши, що се Ісус Назарянин, почав кричати й казати: Сину Давидів Ісусе, помилуй мене.
47When he heard that it was Jesus of Nazareth, he began to cry out, “Jesus, Son of David, have mercy on me!”
48І сварили на него многі, щоб мовчав; він же ще більше кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
48Many people admonished him to be silent, but he cried out all the louder, “Son of David, have mercy on me!”
49І, зупинившись Ісус, звелїв його покликати. І покликали слїпого, говорячи йому: Бодрись, устань; кличе тебе.
49Jesus stopped and said, “Call him.” So they called the blind man. “Take courage!” they said. “Get up! He is calling for you.”
50Він же, скинувши одежу свою, встав і приступив до Ісуса.
50Throwing off his cloak, Bartimaeus jumped up and came to Jesus.
51І, озвавшись, рече йому Ісус: Що хочеш, щоб зробив тобі? Слїпий же каже Йому: Учителю, щоб прозрів.
51“What do you want Me to do for you?” Jesus asked. “Rabboni,” said the blind man, “let me see again.”
52Ісус же рече йому: Іди, віра твоя спасла тебе. І зараз прозрів він, й пійшов слїдом за Ісусом дорогою.
52“Go,” said Jesus, “your faith has healed you.” And immediately he received his sight and followed Jesus along the road.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.