Марка 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити.
1Now the Passover and the Feast of Unleavened Bread were two days away, and the chief priests and scribes were looking for a covert way to arrest Jesus and kill Him.
2Та казали: Тільки не в сьвято, щоб бучі не було в народї.
2“But not during the feast,” they said, “or there may be a riot among the people.”
3А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову.
3While Jesus was in Bethany reclining at the table in the home of Simon the Leper, a woman came with an alabaster jar of expensive perfume, made of pure nard. She broke open the jar and poured it on Jesus’ head.
4Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира?
4Some of those present, however, expressed their indignation to one another: “Why this waste of perfume?
5Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорікали їй.
5It could have been sold for over three hundred denarii and the money given to the poor.” And they scolded her.
6Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю? добре дїло вчинила на менї.
6But Jesus said, “Leave her alone; why are you bothering her? She has done a beautiful deed to Me.
7Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.
7The poor you will always have with you, and you can help them whenever you want. But you will not always have Me.
8Що змогла ся, зробила: попередила намастити тїло моє на погребеннє.
8She has done what she could to anoint My body in advance of My burial.
9Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
9And truly I tell you, wherever the gospel is preached in all the world, what she has done will also be told in memory of her.”
10А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його.
10Then Judas Iscariot, one of the Twelve, went to the chief priests to betray Jesus to them.
11Вони ж почувши, зрадїли, й обіцяли йому срібняків дати. І шукав, як би у добру годину Його зрадити.
11They were delighted to hear this, and they promised to give him money. So Judas began to look for an opportunity to betray Jesus.
12І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху?
12On the first day of the Feast of Unleavened Bread, when the Passover lamb was to be sacrificed, Jesus’ disciples asked Him, “Where do You want us to prepare for You to eat the Passover?”
13І посилає двох з учеників своїх, і рече їм: Ідїть у город, і зустріне вас чоловік, несучи глек води; йдїть за ним,
13So He sent two of His disciples and told them, “Go into the city, and a man carrying a jug of water will meet you. Follow him,
14і куди ввійде він, скажіть господареві: Що учитель каже: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми менї їсти?
14and whichever house he enters, say to the owner, ‘The Teacher asks: Where is My guest room, where I may eat the Passover with My disciples?’
15І він вам покаже гірницю простору, прибрану й готову; там приготовте нам.
15And he will show you a large upper room, furnished and ready. Make preparations for us there.”
16І вийшли ученики Його, й прийшли в город, й знайшли, як Він сказав їм, і приготовили пасху.
16So the disciples left and went into the city, where they found everything as Jesus had described. And they prepared the Passover.
17І, як настав вечір, приходить з дванайцятьма.
17When evening came, Jesus arrived with the Twelve.
18І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною.
18And while they were reclining and eating, Jesus said, “Truly I tell you, one of you who is eating with Me will betray Me.”
19Вони ж почали смутити ся і казати до Него один по одному: Аже ж не я? і другий: Аже ж не я?
19They began to be grieved and to ask Him one after another, “Surely not I?”
20Він же, озвавшись, рече їм: Один з дванайцяти, що вмочає зо мною руку в миску.
20He answered, “It is one of the Twelve—the one who is dipping his hand into the bowl with Me.
21Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.
21The Son of Man will go just as it is written about Him, but woe to that man by whom He is betrayed! It would be better for him if he had not been born.”
22Як же їли вони, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть тїло моє.
22While they were eating, Jesus took bread, spoke a blessing and broke it, and gave it to the disciples, saying, “Take it; this is My body.”
23І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, і пили з неї всї.
23Then He took the cup, gave thanks, and gave it to them, and they all drank from it.
24І рече їм: Се єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся.
24He said to them, “This is My blood of the covenant, which is poured out for many.
25Істино глаголю вам: Що більше не пити му від плоду винограднього, аж до дня того, коли його пити му новим у царстві Божому.
25Truly I tell you, I will no longer drink of the fruit of the vine until that day when I drink it anew in the kingdom of God.”
26І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
26And when they had sung a hymn, they went out to the Mount of Olives.
27І рече їм Ісус: Що всї поблазнитесь мною ночи сієї, бо писано: Поражу пастиря і розсиплють ся вівцї.
27Then Jesus said to them, “You will all fall away, for it is written: ‘I will strike the Shepherd, and the sheep will be scattered.’
28Тільки ж по воскресенню моїм попереджу вас у Галилею.
28But after I have risen, I will go ahead of you into Galilee.”
29Петр же рече Йому: Хоч і всї поблазнять ся, тільки не я.
29Peter declared, “Even if all fall away, I never will.”
30І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогоднї, ночи сієї, перш нїж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене.
30“Truly I tell you,” Jesus replied, “this very night, before the rooster crows twice, you will deny Me three times.”
31Він же ще більш говорив: Хоч би менї і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всї казали.
31But Peter kept insisting, “Even if I have to die with You, I will never deny You.” And all the others said the same thing.
32І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидїть тут, поки молити мусь.
32Then they came to a place called Gethsemane, and Jesus told His disciples, “Sit here while I pray.”
33І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;
33He took with Him Peter, James, and John, and began to be deeply troubled and distressed.
34і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождїть тут і пильнуйте.
34Then He said to them, “My soul is consumed with sorrow to the point of death. Stay here and keep watch.”
35І, пройшовши трохи далїй, припав до землї, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.
35Going a little farther, He fell to the ground and prayed that, if it were possible, the hour would pass from Him.
36І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чашу сю; тільки ж не що я хочу, а що Ти.
36“Abba, Father,” He said, “all things are possible for You. Take this cup from Me. Yet not what I will, but what You will.”
37І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?
37Then Jesus returned and found them sleeping. “Simon, are you asleep?” He asked. “Were you not able to keep watch for one hour?
38Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тїло ж немошне.
38Watch and pray so that you will not enter into temptation. For the spirit is willing, but the body is weak.”
39І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи.
39Again He went away and prayed, saying the same thing.
40І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати.
40And again Jesus returned and found them sleeping—for their eyes were heavy. And they did not know what to answer Him.
41І приходить утретє, і рече їм: Спіть уже й спочивайте. Годї, пристигла година; ось виданий буде Син чоловічий у руки грішникам.
41When Jesus returned the third time, He said, “Are you still sleeping and resting? That is enough! The hour has come. Look, the Son of Man is betrayed into the hands of sinners.
42Вставайте, ходїмо: ось зрадник мій наближуєть ся.
42Rise, let us go. See, My betrayer is approaching!”
43І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванайцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.
43While Jesus was still speaking, Judas, one of the Twelve, arrived, accompanied by a crowd armed with swords and clubs, sent from the chief priests, scribes, and elders.
44Дав же зрадник Його знак їм, говорячи: кого поцїлую, той і єсть Він; беріть Його, та й ведїть осторожно.
44Now the betrayer had arranged a signal with them: “The One I kiss is the man; arrest Him and lead Him away securely.”
45І прийшовши, зараз приступив до Него, й каже: Учителю, учителю, та й поцїлував Його.
45Going directly to Jesus, he said, “Rabbi!” and kissed Him.
46Вони ж наложили на Него руки свої, і взяли Його.
46Then the men seized Jesus and arrested Him.
47Один же хтось із тих, що стояли, вихопивши меча, вдарив слугу архиєрейського, й відтяв йому ухо.
47And one of the bystanders drew his sword and struck the servant of the high priest, cutting off his ear.
48І озвавшись Ісус, рече їм: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями брати мене?
48Jesus asked the crowd, “Have you come out with swords and clubs to arrest Me as you would an outlaw?
49Що-дня був я з вами в церкві навчаючи, й не брали ви мене; та щоб справдились писання.
49Every day I was with you, teaching in the temple courts, and you did not arrest Me. But this has happened that the Scriptures would be fulfilled.”
50І, покинувши Його, всї повтїкали.
50Then everyone deserted Him and fled.
51А один якийся молодець ійшов за ним, одягнений полотном по нагому, й хапають його молодцї (воїни);
51One young man who had been following Jesus was wearing a linen cloth around his body. They caught hold of him,
52він же, зоставивши полотно, нагий утїк од них.
52but he pulled free of the linen cloth and ran away naked.
53І повели Ісуса до архиєрея; і сходять ся до него всї архиєреї, і старші й письменники.
53They led Jesus away to the high priest, and all the chief priests, elders, and scribes assembled.
54А Петр оддалеки йшов за ними, аж у середину в двір архиєрейський; і сидїв із слугами, та й грівсь коло багаття.
54Peter followed Him at a distance, right into the courtyard of the high priest. And he sat with the officers and warmed himself by the fire.
55Архиєреї ж і вся рада шукали на Ісуса сьвідчення, щоб убити Його, та й не знайшли.
55Now the chief priests and the whole Sanhedrin were seeking testimony against Jesus to put Him to death, but they did not find any.
56Многі бо криво сьвідкували проти Него, й не сходились сьвідчення їх.
56For many bore false witness against Jesus, but their testimony was inconsistent.
57І деякі, вставши, криво сьвідкували на Него, кажучи:
57Then some men stood up and testified falsely against Him:
58Що ми чули, як він казав: Що я зруйную церкву сю рукотворну, й за три днї иншу нерукотворну збудую.
58“We heard Him say, ‘I will destroy this man-made temple, and in three days I will build another that is made without hands.’”
59Та й так не сходились сьвідчення їх.
59But even their testimony was inconsistent.
60І ставши архиєрей посерединї, спитав Ісуса, кажучи: Нїчого не відказуєш? Що сї на Тебе сьвідкують?
60So the high priest stood up before them and questioned Jesus, “Have You no answer? What are these men testifying against You?”
61Він же мовчав, і нїчого не відказав. Знов спитав Його архиєрей, і каже Йому: Чи Ти єси Христос, Син Благословенного?
61But Jesus remained silent and made no reply. Again the high priest questioned Him, “Are You the Christ, the Son of the Blessed One?”
62Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правицї сили і йдучого на хмарах небесних.
62“I am,” said Jesus, “and you will see the Son of Man sitting at the right hand of Power and coming with the clouds of heaven.”
63Архиєрей же, роздерши одежу свою, каже: На що нам іще сьвідків?
63At this, the high priest tore his clothes and declared, “Why do we need any more witnesses?
64Ви чули хулу: як вам здаєть ся? Вони ж усї осудили Його, що винен смерти.
64You have heard the blasphemy. What is your verdict?” And they all condemned Him as deserving of death.
65І почали деякі плювати на Него, й закривати лице Йому, й бити по щоках Його, й казали Йому: Проречи; і слуги знущались над Ним.
65Then some of them began to spit on Him. They blindfolded Him, struck Him with their fists, and said to Him, “Prophesy!” And the officers received Him with slaps in His face.
66І як був Петр у дворі внизу, приходить одна з дївчат архиєрейських,
66While Peter was in the courtyard below, one of the servant girls of the high priest came down
67і, бачивши Петра, що грієть ся, і позирнувши на него, каже: І ти був з Ісусом Назарянином?
67and saw him warming himself there. She looked at Peter and said, “You also were with Jesus the Nazarene.”
68Він же одрік ся, кажучи: Не знаю, анї розумію, що ти кажеш. І вийшов геть до придвору; а півень запіяв.
68But he denied it. “I do not know or even understand what you are talking about,” he said. Then he went out to the gateway, and the rooster crowed.
69І дївчина, побачивши його знов, почала казати тим, що стояли: Що сей з них.
69There the servant girl saw him and again said to those standing nearby, “This man is one of them.”
70Він же знов одрік ся. І трохи згодом ті, що стояли, сказали знов Петрові: Справдї з них єси, бо ти й Галилеєць, і говірка твоя подобна.
70But he denied it again. After a little while, those standing nearby said once more to Peter, “Surely you are one of them, for you too are a Galilean.”
71Він же почав проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка сього, про котрого кажете.
71But he began to curse and swear, “I do not know this man of whom you speak!”
72І вдруге півень запіяв. І згадав Петр слово, що промовив йому Ісус: Що перш нїж півень запіє двічи, одречеш ся мене тричі. І став плакати.
72And immediately the rooster crowed a second time. Then Peter remembered the word that Jesus had spoken to him: “Before the rooster crows twice, you will deny Me three times.” And he broke down and wept.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.