Марка 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку.
1He entered again into the synagogue, and there was a man there whose hand was withered.
2І назирали Його, чи сцїлить його в суботу, щоб обвинуватити Його.
2They watched him, whether he would heal him on the Sabbath day, that they might accuse him.
3І рече до сухорукого чоловіка: Стань посерединї.
3He said to the man whose hand was withered, “Stand up.”
4І рече до них: Чи годить ся в суботу добро робити, чи зло робити? життє спасати, чи погубляти? Вони ж мовчали.
4He said to them, “Is it lawful on the Sabbath day to do good or to do harm? To save a life or to kill?” But they were silent.
5І, позирнувши на них кругом гнївно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.
5When he had looked around at them with anger, being grieved at the hardening of their hearts, he said to the man, “Stretch out your hand.” He stretched it out, and his hand was restored as healthy as the other.
6І вийшовши Фарисеї, зараз з Іродиянами зробили раду на Него, як Його погубити.
6The Pharisees went out, and immediately conspired with the Herodians against him, how they might destroy him.
7Ісус же відійшов з учениками своїми до моря; а великий натовп із Галилеї йшов за Ним, і з Юдеї,
7Jesus withdrew to the sea with his disciples; and a great multitude followed him from Galilee, from Judea,
8і з Єрусалиму, й з Ідумеї, і зза Йордану; й ті, що кругом Тира та Сидона, натовп великий, прочувши, скільки Він робив, поприходили до Него.
8from Jerusalem, from Idumaea, beyond the Jordan, and those from around Tyre and Sidon. A great multitude, hearing what great things he did, came to him.
9І сказав Він ученикам своїм наготовити Йому човна задля народу, щоб не тиснулись до Него.
9He spoke to his disciples that a little boat should stay near him because of the crowd, so that they wouldn’t press on him.
10Многих бо сцїлив, так що кидались на Него, щоб приторкнутись до Него, хто з них мав недуги.
10For he had healed many, so that as many as had diseases pressed on him that they might touch him.
11А духи нечисті, як бачили Його, то падали ниць перед Ним, і кричали, говорячи: Ти єси Син Божий.
11The unclean spirits, whenever they saw him, fell down before him and cried, “You are the Son of God!”
12І остро грозив їм, щоб Його не виявляли.
12He sternly warned them that they should not make him known.
13І вийшов Він на гору, й покликав, кого схотїв сам; і поприходили до Него.
13He went up into the mountain and called to himself those whom he wanted, and they went to him.
14І настановив дванайцятьох, щоб були з Ним, і щоб посилати їх проповідувати,
14He appointed twelve, that they might be with him, and that he might send them out to preach
15і щоб мали силу сцїляти недуги, й виганяти біси.
15and to have authority to heal sicknesses and to cast out demons:
16І дав Симонові імя Петр;
16Simon (to whom he gave the name Peter);
17та Якова Зеведеєвого, та Йоана, брата Якового, й дав їм імена Воанергес, що єсть: Сини громові;
17James the son of Zebedee; and John, the brother of James, (whom he called Boanerges, which means, Sons of Thunder);
18та Андрея, та Филипа, та Вартоломея, та Маттея, та Тому, та Якова Алфеєвого, та Тадея, та Симона Хананця,
18Andrew; Philip; Bartholomew; Matthew; Thomas; James, the son of Alphaeus; Thaddaeus; Simon the Zealot;
19та Юду Іскариоцького, що зрадив Його.
19and Judas Iscariot, who also betrayed him. Then he came into a house.
20Входять вони в господу, і знов сходить ся народ, так що не могли анї хлїба зʼїсти.
20The multitude came together again, so that they could not so much as eat bread.
21І прочувши свояки Його, вийшли взяти Його; казали бо, що Він не при собі.
21When his friends heard it, they went out to seize him; for they said, “He is insane.”
22А письменники, поприходивши з Єрусалиму, казали, що Вельзевула має, і що бісовським князем виганяє біси.
22The scribes who came down from Jerusalem said, “He has Beelzebul,” and, “By the prince of the demons he casts out the demons.”
23І, покликавши їх, говорив до них приповістями: Як може сатана сатану виганяти?
23He summoned them and said to them in parables, “How can Satan cast out Satan?
24І коли царство проти себе роздїлить ся, не може стояти царство те.
24If a kingdom is divided against itself, that kingdom cannot stand.
25І коли господа проти себе роздїлить ся, не може стояти господа тая.
25If a house is divided against itself, that house cannot stand.
26І коли сатана устав проти себе, й роздїлив ся, не може стояти, а конець йому.
26If Satan has risen up against himself, and is divided, he can’t stand, but has an end.
27Не може нїхто надоби сильного, ввійшовши в господу його, пожакувати, як перше сильного не звяже; аж тодї господу його пограбить.
27But no one can enter into the house of the strong man to plunder unless he first binds the strong man; then he will plunder his house.
28Істино глаголю вам: Що всї гріхи відпустять ся синам чоловічим, і хули, якими б вони нї хулили;
28“Most certainly I tell you, all sins of the descendants of man will be forgiven, including their blasphemies with which they may blaspheme;
29хто ж хулити ме на Духа сьвятого, не має прощення во віки, а винен вічного осуду:
29but whoever may blaspheme against the Holy Spirit never has forgiveness, but is subject to eternal condemnation.”
30бо казали: Духа нечистого має.
30—because they said, “He has an unclean spirit.”
31Приходять тодї брати й мати Його, й стоячи на дворі, послали до Него, кличучи Його.
31His mother and his brothers came, and standing outside, they sent to him, calling him.
32І сидїв народ круг Него; кажуть же Йому: Ось мати Твоя і брати Твої на дворі шукають Тебе.
32A multitude was sitting around him, and they told him, “Behold, your mother, your brothers, and your sisters are outside looking for you.”
33І, озвавшись до них, рече: Хто се мати моя, або брати мої?
33He answered them, “Who are my mother and my brothers?”
34І, позирнувши кругом по тих, що сидїли коло Него, рече: Оце мати моя, і брати мої!
34Looking around at those who sat around him, he said, “Behold, my mother and my brothers!
35Хто бо чинити ме волю Божу, той брат менї, й сестра моя, і мати.
35For whoever does the will of God is my brother, my sister, and mother.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.