Марка 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку.
1And he entered again into the synagogue, and there was a man there who had a withered hand.
2І назирали Його, чи сцїлить його в суботу, щоб обвинуватити Його.
2And they watched him whether he would heal on the sabbath days; that they might accuse him.
3І рече до сухорукого чоловіка: Стань посерединї.
3And he said to the man who had the withered hand: Stand up in the midst.
4І рече до них: Чи годить ся в суботу добро робити, чи зло робити? життє спасати, чи погубляти? Вони ж мовчали.
4And he saith to them: Is it lawful to do good on the sabbath days, or to do evil? to save life, or to destroy? But they held their peace.
5І, позирнувши на них кругом гнївно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.
5And looking round about on them with anger, being grieved for the blindness of their hearts, he saith to the man: Stretch forth thy hand. And he stretched it forth: and his hand was restored unto him.
6І вийшовши Фарисеї, зараз з Іродиянами зробили раду на Него, як Його погубити.
6And the Pharisees going out, immediately made a consultation with the Herodians against him, how they might destroy him.
7Ісус же відійшов з учениками своїми до моря; а великий натовп із Галилеї йшов за Ним, і з Юдеї,
7But Jesus retired with his disciples to the sea; and a great multitude followed him from Galilee and Judea,
8і з Єрусалиму, й з Ідумеї, і зза Йордану; й ті, що кругом Тира та Сидона, натовп великий, прочувши, скільки Він робив, поприходили до Него.
8And from Jerusalem, and from Idumea, and from beyond the Jordan. And they about Tyre and Sidon, a great multitude, hearing the things which he did, came to him.
9І сказав Він ученикам своїм наготовити Йому човна задля народу, щоб не тиснулись до Него.
9And he spoke to his disciples that a small ship should wait on him because of the multitude, lest they should throng him.
10Многих бо сцїлив, так що кидались на Него, щоб приторкнутись до Него, хто з них мав недуги.
10For he healed many, so that they pressed upon him for to touch him, as many as had evils.
11А духи нечисті, як бачили Його, то падали ниць перед Ним, і кричали, говорячи: Ти єси Син Божий.
11And the unclean spirits, when they saw him, fell down before him: and they cried, saying:
12І остро грозив їм, щоб Його не виявляли.
12Thou art the Son of God. And he strictly charged them that they should not make him known.
13І вийшов Він на гору, й покликав, кого схотїв сам; і поприходили до Него.
13And going up into a mountain, he called unto him whom he would himself: and they came to him.
14І настановив дванайцятьох, щоб були з Ним, і щоб посилати їх проповідувати,
14And he made that twelve should be with him, and that he might send them to preach.
15і щоб мали силу сцїляти недуги, й виганяти біси.
15And he gave them power to heal sicknesses, and to cast out devils.
16І дав Симонові імя Петр;
16And to Simon he gave the name Peter:
17та Якова Зеведеєвого, та Йоана, брата Якового, й дав їм імена Воанергес, що єсть: Сини громові;
17And James the son of Zebedee, and John the brother of James; and he named them Boanerges, which is, The sons of thunder:
18та Андрея, та Филипа, та Вартоломея, та Маттея, та Тому, та Якова Алфеєвого, та Тадея, та Симона Хананця,
18And Andrew and Philip, and Bartholomew and Matthew, and Thomas and James of Alpheus, and Thaddeus, and Simon the Cananean:
19та Юду Іскариоцького, що зрадив Його.
19And Judas Iscariot, who also betrayed him.
20Входять вони в господу, і знов сходить ся народ, так що не могли анї хлїба зʼїсти.
20And they come to a house, and the multitude cometh together again, so that they could not so much as eat bread.
21І прочувши свояки Його, вийшли взяти Його; казали бо, що Він не при собі.
21And when his friends had heard of it, they went out to lay hold on him. For they said: He is become mad.
22А письменники, поприходивши з Єрусалиму, казали, що Вельзевула має, і що бісовським князем виганяє біси.
22And the scribes who were come down from Jerusalem, said: He hath Beelzebub, and by the prince of devils he casteth out devils.
23І, покликавши їх, говорив до них приповістями: Як може сатана сатану виганяти?
23And after he had called them together, he said to them in parables: How can Satan cast out Satan?
24І коли царство проти себе роздїлить ся, не може стояти царство те.
24And if a kingdom be divided against itself, that kingdom cannot stand.
25І коли господа проти себе роздїлить ся, не може стояти господа тая.
25And if a house be divided against itself, that house cannot stand.
26І коли сатана устав проти себе, й роздїлив ся, не може стояти, а конець йому.
26And if Satan be risen up against himself, he is divided, and cannot stand, but hath an end.
27Не може нїхто надоби сильного, ввійшовши в господу його, пожакувати, як перше сильного не звяже; аж тодї господу його пограбить.
27No man can enter into the house of a strong man and rob him of his goods, unless he first bind the strong man, and then shall he plunder his house.
28Істино глаголю вам: Що всї гріхи відпустять ся синам чоловічим, і хули, якими б вони нї хулили;
28Amen I say to you, that all sins shall be forgiven unto the sons of men, and the blasphemies wherewith they shall blaspheme:
29хто ж хулити ме на Духа сьвятого, не має прощення во віки, а винен вічного осуду:
29But he that shall blaspheme against the Holy Ghost, shall never have forgiveness, but shall be guilty of an everlasting sin.
30бо казали: Духа нечистого має.
30Because they said: He hath an unclean spirit.
31Приходять тодї брати й мати Його, й стоячи на дворі, послали до Него, кличучи Його.
31And his mother and his brethren came; and standing without, sent unto him, calling him.
32І сидїв народ круг Него; кажуть же Йому: Ось мати Твоя і брати Твої на дворі шукають Тебе.
32And the multitude sat about him; and they say to him: Behold thy mother and thy brethren without seek for thee.
33І, озвавшись до них, рече: Хто се мати моя, або брати мої?
33And answering them, he said: Who is my mother and my brethren?
34І, позирнувши кругом по тих, що сидїли коло Него, рече: Оце мати моя, і брати мої!
34And looking round about on them who sat about him, he saith: Behold my mother and my brethren.
35Хто бо чинити ме волю Божу, той брат менї, й сестра моя, і мати.
35For whosoever shall do the will of God, he is my brother, and my sister, and mother.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.