Марка 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1І як наближились до Єрусалиму, до Витфагиї й Витаниї, до гори Оливної, посилає двох учеників своїх,
1And when they were drawing near to Jerusalem and to Bethania at the mount of Olives, he sendeth two of his disciples,
2і рече їм: Ійдїть у село, що перед вами, і зараз, увійшовши в него, знайдете осля привязане, на котре нїхто з людей не сїдав; одвязавши його, приведїть.
2And saith to them: Go into the village that is over against you, and immediately at your coming in thither, you shall find a colt tied, upon which no man yet hath sat: loose him, and bring him.
3І, коли хто вам скаже: Що се робите? скажіть: Що Господеві його треба; й зараз його відошле сюди.
3And if any man shall say to you, What are you doing? say ye that the Lord hath need of him: and immediately he will let him come hither.
4Пійшли ж вони, й знайшли осля привязане коло дверей знадвору, на роздоріжжю, та й одвязали його.
4And going their way, they found the colt tied before the gate without, in the meeting of two ways: and they loose him.
5І деякі, що там стояли, казали їм: Що ви робите, одвязуючи осля?
5And some of them that stood there, said to them: What do you loosing the colt?
6Вони ж сказали їм, як звелїв Ісус; і пустили їх.
6Who said to them as Jesus had commanded them; and they let him go with them.
7І привели осля до Ісуса, й накинули на него одежу свою, і посадили на него.
7And they brought the colt to Jesus; and they lay their garments on him, and he sat upon him.
8Многі ж одежу свою розстилали по дорозї, инші ж гіллє різали з дерев, і встилали дорогу.
8And many spread their garments in the way: and others cut down boughs from the trees, and strewed them in the way.
9Инші, що попереду йшли, і що слїдом за Ним ійшли, покликували, кажучи: Осанна! Благословен грядущий в імя Господнє;
9And they that went before and they that followed, cried, saying: Hosanna, blessed is he that cometh in the name of the Lord.
10благословенне грядуще в імя Господа царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах!
10Blessed be the kingdom of our father David that cometh: Hosanna in the highest.
11І ввійшов Ісус в Єрусалим і в церкву, й, оглянувши все, як пізня вже була година, вийшов у Витанию з дванайцятьма.
11And he entered into Jerusalem, into the temple: and having viewed all things round about, when now the eventide was come, he went out to Bethania with the twelve.
12І назавтра, як вийшли вони з Витаниї, зголоднїв,
12And the next day when they came out from Bethania, he was hungry.
13і, загледївши смоківницю оддалеки, що мала листє, прийшов, чи не знайде чого на нїй. І, прийшовши до неї, нїчого не знайшов, тільки листє; не була бо ще пора на смокви.
13And when he had seen afar off a fig tree having leaves, he came if perhaps he might find any thing on it. And when he was come to it, he found nothing but leaves. For it was not the time for figs.
14І, озвавшись Ісус, рече до неї: Щоб нїколи з тебе по вік нїхто овощу не їв. І чули ученики Його.
14And answering he said to it: May no man hereafter eat fruit of thee any more for ever. And his disciples heard it.
15І приходять у Єрусалим, і ввійшовши Ісус у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих у церкві, і столи міняльників, і ослони продаючих голуби поперевертав,
15And they came to Jerusalem. And when he was entered into the temple, he began to cast out them that sold and bought in the temple, and overthrew the tables of the moneychangers, and the chairs of them that sold doves.
16і не давав, щоб хто носив посуд через церкву.
16And he suffered not that any man should carry a vessel through the temple;
17І навчав, глаголючи їм: Хиба не писано: Що дом мій дом молитви звати меть ся у всїх народів? ви ж зробили його вертепом розбійників.
17And he taught, saying to them: Is it not written, My house shall be called the house of prayer to all nations? But you have made it a den of thieves.
18І чули письменники та архиєреї, й шукали, як би Його погубити: боялись бо Його, бо ввесь народ дивував ся наукою Його.
18Which when the chief priests and the scribes had heard, they sought how they might destroy him. For they feared him, because the whole multitude was in admiration at his doctrine.
19І, як вечір настав, вийшов Він осторонь із города.
19And when evening was come, he went forth out of the city.
20А вранцї, мимо йдучи, побачили смоківницю всохлу від коріння.
20And when they passed by in the morning they saw the fig tree dried up from the roots.
21І споглянувши Петр, рече Йому: Учителю, дивись, смоківниця, що прокляв єси, всохла.
21And Peter remembering, said to him: Rabbi, behold the fig tree, which thou didst curse, is withered away.
22І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу.
22And Jesus answering, saith to them: Have the faith of God.
23Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серцї своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже.
23Amen I say to you, that whosoever shall say to this mountain, Be thou removed and be cast into the sea, and shall not stagger in his heart, but believe, that whatsoever he saith shall be done; it shall be done unto him.
24Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам.
24Therefore I say unto you, all things, whatsoever you ask when ye pray, believe that you shall receive; and they shall come unto you.
25І як стоїте молячись, прощайте, коли що маєте проти кого, щоб і Отець ваш, що на небі, відпустив вам провини ваші.
25And when you shall stand to pray, forgive, if you have aught against any man; that your Father also, who is in heaven, may forgive you your sins.
26Коли ж ви не прощаєте, то й Отець ваш, що на небі, не простить вам провин ваших.
26But if you will not forgive, neither will your Father that is in heaven, forgive you your sins.
27І приходять знов у Єрусалим; і, як по церкві ходив Він, приступають до Него архиєреї, та письменники, та старші,
27And they come again to Jerusalem. And when he was walking in the temple, there come to him the chief priests and the scribes and the ancients,
28і кажуть Йому: Якою властю Ти се робиш? і хто Тобі власть таку дав, щоб се робити?
28And they say to him: By what authority dost thou these things? and who hath given thee this authority that thou shouldst do these things?
29Ісус же, озвавшись, рече їм: Спитаю вас і я про одну річ; відкажіть менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
29And Jesus answering, said to them: I will also ask you one word, and answer you me, and I will tell you by what authority I do these things.
30Хрещеннє Йоанове чи з неба було, чи від людей? Відкажіть менї.
30The baptism of John, was it from heaven, or from men? Answer me.
31І міркували між собою, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже: Чом же не поняли віри йому?
31But they thought with themselves, saying: If we say, From heaven; he will say, Why then did you not believe him?
32Коли ж скажемо: Від людей, то боялись людей: всї бо мали Йоана, що він справдї пророк був.
32If we say, From men, we fear the people. For all men counted John that he was a prophet indeed.
33І, озвавшись, кажуть Ісусові: Не знаємо. Ісус, озвавшись, рече їм: То й я не кажу вам, якою властю се роблю.
33And they answering, say to Jesus: We know not. And Jesus answering, saith to them: Neither do I tell you by what authority I do these things.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.