Марка 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1І як наближились до Єрусалиму, до Витфагиї й Витаниї, до гори Оливної, посилає двох учеників своїх,
1And when they came nigh to Jerusalem, unto Bethphage and Bethany, at the mount of Olives, he sendeth forth two of his disciples,
2і рече їм: Ійдїть у село, що перед вами, і зараз, увійшовши в него, знайдете осля привязане, на котре нїхто з людей не сїдав; одвязавши його, приведїть.
2And saith unto them, Go your way into the village over against you: and as soon as ye be entered into it, ye shall find a colt tied, whereon never man sat; loose him, and bring him .
3І, коли хто вам скаже: Що се робите? скажіть: Що Господеві його треба; й зараз його відошле сюди.
3And if any man say unto you, Why do ye this? say ye that the Lord hath need of him; and straightway he will send him hither.
4Пійшли ж вони, й знайшли осля привязане коло дверей знадвору, на роздоріжжю, та й одвязали його.
4And they went their way, and found the colt tied by the door without in a place where two ways met; and they loose him.
5І деякі, що там стояли, казали їм: Що ви робите, одвязуючи осля?
5And certain of them that stood there said unto them, What do ye, loosing the colt?
6Вони ж сказали їм, як звелїв Ісус; і пустили їх.
6And they said unto them even as Jesus had commanded: and they let them go.
7І привели осля до Ісуса, й накинули на него одежу свою, і посадили на него.
7And they brought the colt to Jesus, and cast their garments on him; and he sat upon him.
8Многі ж одежу свою розстилали по дорозї, инші ж гіллє різали з дерев, і встилали дорогу.
8And many spread their garments in the way: and others cut down branches off the trees, and strawed them in the way.
9Инші, що попереду йшли, і що слїдом за Ним ійшли, покликували, кажучи: Осанна! Благословен грядущий в імя Господнє;
9And they that went before, and they that followed, cried, saying, Hosanna; Blessed is he that cometh in the name of the Lord:
10благословенне грядуще в імя Господа царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах!
10Blessed be the kingdom of our father David, that cometh in the name of the Lord: Hosanna in the highest.
11І ввійшов Ісус в Єрусалим і в церкву, й, оглянувши все, як пізня вже була година, вийшов у Витанию з дванайцятьма.
11And Jesus entered into Jerusalem, and into the temple: and when he had looked round about upon all things, and now the eventide was come, he went out unto Bethany with the twelve.
12І назавтра, як вийшли вони з Витаниї, зголоднїв,
12¶ And on the morrow, when they were come from Bethany, he was hungry:
13і, загледївши смоківницю оддалеки, що мала листє, прийшов, чи не знайде чого на нїй. І, прийшовши до неї, нїчого не знайшов, тільки листє; не була бо ще пора на смокви.
13And seeing a fig tree afar off having leaves, he came, if haply he might find any thing thereon: and when he came to it, he found nothing but leaves; for the time of figs was not yet .
14І, озвавшись Ісус, рече до неї: Щоб нїколи з тебе по вік нїхто овощу не їв. І чули ученики Його.
14And Jesus answered and said unto it, No man eat fruit of thee hereafter for ever. And his disciples heard it.
15І приходять у Єрусалим, і ввійшовши Ісус у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих у церкві, і столи міняльників, і ослони продаючих голуби поперевертав,
15¶ And they come to Jerusalem: and Jesus went into the temple, and began to cast out them that sold and bought in the temple, and overthrew the tables of the moneychangers, and the seats of them that sold doves;
16і не давав, щоб хто носив посуд через церкву.
16And would not suffer that any man should carry any vessel through the temple.
17І навчав, глаголючи їм: Хиба не писано: Що дом мій дом молитви звати меть ся у всїх народів? ви ж зробили його вертепом розбійників.
17And he taught, saying unto them, Is it not written, My house shall be called of all nations the house of prayer? but ye have made it a den of thieves.
18І чули письменники та архиєреї, й шукали, як би Його погубити: боялись бо Його, бо ввесь народ дивував ся наукою Його.
18And the scribes and chief priests heard it , and sought how they might destroy him: for they feared him, because all the people was astonished at his doctrine.
19І, як вечір настав, вийшов Він осторонь із города.
19And when even was come, he went out of the city.
20А вранцї, мимо йдучи, побачили смоківницю всохлу від коріння.
20¶ And in the morning, as they passed by, they saw the fig tree dried up from the roots.
21І споглянувши Петр, рече Йому: Учителю, дивись, смоківниця, що прокляв єси, всохла.
21And Peter calling to remembrance saith unto him, Master, behold, the fig tree which thou cursedst is withered away.
22І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу.
22And Jesus answering saith unto them, Have faith in God.
23Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серцї своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже.
23For verily I say unto you, That whosoever shall say unto this mountain, Be thou removed, and be thou cast into the sea; and shall not doubt in his heart, but shall believe that those things which he saith shall come to pass; he shall have whatsoever he saith.
24Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам.
24Therefore I say unto you, What things soever ye desire, when ye pray, believe that ye receive them , and ye shall have them .
25І як стоїте молячись, прощайте, коли що маєте проти кого, щоб і Отець ваш, що на небі, відпустив вам провини ваші.
25And when ye stand praying, forgive, if ye have ought against any: that your Father also which is in heaven may forgive you your trespasses.
26Коли ж ви не прощаєте, то й Отець ваш, що на небі, не простить вам провин ваших.
26But if ye do not forgive, neither will your Father which is in heaven forgive your trespasses.
27І приходять знов у Єрусалим; і, як по церкві ходив Він, приступають до Него архиєреї, та письменники, та старші,
27¶ And they come again to Jerusalem: and as he was walking in the temple, there come to him the chief priests, and the scribes, and the elders,
28і кажуть Йому: Якою властю Ти се робиш? і хто Тобі власть таку дав, щоб се робити?
28And say unto him, By what authority doest thou these things? and who gave thee this authority to do these things?
29Ісус же, озвавшись, рече їм: Спитаю вас і я про одну річ; відкажіть менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
29And Jesus answered and said unto them, I will also ask of you one question, and answer me, and I will tell you by what authority I do these things.
30Хрещеннє Йоанове чи з неба було, чи від людей? Відкажіть менї.
30The baptism of John, was it from heaven, or of men? answer me.
31І міркували між собою, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже: Чом же не поняли віри йому?
31And they reasoned with themselves, saying, If we shall say, From heaven; he will say, Why then did ye not believe him?
32Коли ж скажемо: Від людей, то боялись людей: всї бо мали Йоана, що він справдї пророк був.
32But if we shall say, Of men; they feared the people: for all men counted John, that he was a prophet indeed.
33І, озвавшись, кажуть Ісусові: Не знаємо. Ісус, озвавшись, рече їм: То й я не кажу вам, якою властю се роблю.
33And they answered and said unto Jesus, We cannot tell. And Jesus answering saith unto them, Neither do I tell you by what authority I do these things.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.