Марка 8
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:
1In those days the multitude being very great, and having nothing to eat, Jesus called his disciples unto him , and saith unto them,
2Жаль менї народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;
2I have compassion on the multitude, because they have now been with me three days, and have nothing to eat:
3А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозї; деякі бо з них здалека поприходили.
3And if I send them away fasting to their own houses, they will faint by the way: for divers of them came from far.
4І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлїбом у пустинї?
4And his disciples answered him, From whence can a man satisfy these men with bread here in the wilderness?
5І питав їх: Скільки маєте хлїбів? Вони ж кажуть: Сїм.
5And he asked them, How many loaves have ye? And they said, Seven.
6І звелїв Він народові сїдати на землї; і взявши сїм хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клали перед народом.
6And he commanded the people to sit down on the ground: and he took the seven loaves, and gave thanks, and brake, and gave to his disciples to set before them ; and they did set them before the people.
7І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
7And they had a few small fishes: and he blessed, and commanded to set them also before them .
8Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сїм кошів.
8So they did eat, and were filled: and they took up of the broken meat that was left seven baskets.
9Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
9And they that had eaten were about four thousand: and he sent them away.
10І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
10¶ And straightway he entered into a ship with his disciples, and came into the parts of Dalmanutha.
11І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
11And the Pharisees came forth, and began to question with him, seeking of him a sign from heaven, tempting him.
12І зітхнувши Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
12And he sighed deeply in his spirit, and saith, Why doth this generation seek after a sign? verily I say unto you, There shall no sign be given unto this generation.
13І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
13And he left them, and entering into the ship again departed to the other side.
14І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
14¶ Now the disciples had forgotten to take bread, neither had they in the ship with them more than one loaf.
15І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.
15And he charged them, saying, Take heed, beware of the leaven of the Pharisees, and of the leaven of Herod.
16І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
16And they reasoned among themselves, saying, It is because we have no bread.
17І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затвердїле маєте серце ваше?
17And when Jesus knew it , he saith unto them, Why reason ye, because ye have no bread? perceive ye not yet, neither understand? have ye your heart yet hardened?
18Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?
18Having eyes, see ye not? and having ears, hear ye not? and do ye not remember?
19Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.
19When I brake the five loaves among five thousand, how many baskets full of fragments took ye up? They say unto him, Twelve.
20Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.
20And when the seven among four thousand, how many baskets full of fragments took ye up? And they said, Seven.
21І рече їм: Як же ви не розумієте?
21And he said unto them, How is it that ye do not understand?
22І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.
22¶ And he cometh to Bethsaida; and they bring a blind man unto him, and besought him to touch him.
23І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.
23And he took the blind man by the hand, and led him out of the town; and when he had spit on his eyes, and put his hands upon him, he asked him if he saw ought.
24І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.
24And he looked up, and said, I see men as trees, walking.
25Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.
25After that he put his hands again upon his eyes, and made him look up: and he was restored, and saw every man clearly.
26І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нїкому в селї.
26And he sent him away to his house, saying, Neither go into the town, nor tell it to any in the town.
27І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, — кажуть люде?
27¶ And Jesus went out, and his disciples, into the towns of Cæsarea Philippi: and by the way he asked his disciples, saying unto them, Whom do men say that I am?
28Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.
28And they answered, John the Baptist: but some say , Elias; and others, One of the prophets.
29А він рече їм: Ви ж, хто я, скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.
29And he saith unto them, But whom say ye that I am? And Peter answereth and saith unto him, Thou art the Christ.
30І наказав їм, щоб нїкому не казали про Него.
30And he charged them that they should tell no man of him.
31І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.
31And he began to teach them, that the Son of man must suffer many things, and be rejected of the elders, and of the chief priests, and scribes, and be killed, and after three days rise again.
32І явно слово глаголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.
32And he spake that saying openly. And Peter took him, and began to rebuke him.
33Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.
33But when he had turned about and looked on his disciples, he rebuked Peter, saying, Get thee behind me, Satan: for thou savourest not the things that be of God, but the things that be of men.
34І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слїдом за мною.
34¶ And when he had called the people unto him with his disciples also, he said unto them, Whosoever will come after me, let him deny himself, and take up his cross, and follow me.
35Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.
35For whosoever will save his life shall lose it; but whosoever shall lose his life for my sake and the gospel’s, the same shall save it.
36Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?
36For what shall it profit a man, if he shall gain the whole world, and lose his own soul?
37Або що дасть чоловік у замін душі своєї?
37Or what shall a man give in exchange for his soul?
38Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.
38Whosoever therefore shall be ashamed of me and of my words in this adulterous and sinful generation; of him also shall the Son of man be ashamed, when he cometh in the glory of his Father with the holy angels.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.