Марка 8
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:
1ʻI he ngaahi ʻaho ko ia naʻe fuʻu tokolahi ʻaupito ʻae kakai, pea naʻe ʻikai haʻanau meʻa ke kai, pea ui ʻe Sisu ʻa ʻene kau ākonga, ʻo ne pehē kiate kinautolu,
2Жаль менї народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;
2“ʻOku ou ʻofa mamahi ki he kakai, koeʻuhi ʻoku ʻaho tolu ʻenau ʻiate au, pea ʻoku ʻikai haʻanau meʻa ke kai:
3А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозї; деякі бо з них здалека поприходили.
3Pea kapau te u fekau kenau ʻalu fiekaia ki honau ngaahi fale, te nau pongia ʻi he hala: he ko honau niʻihi kuo haʻu mei he mamaʻo.”
4І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлїбом у пустинї?
4Pea pehēange ʻene kau ākonga kiate ia, “ʻE maʻu mei fē ʻe ha taha ʻae mā ke fakamākona ʻaki ʻakinautolu ni ʻi heni ʻi he toafa?”
5І питав їх: Скільки маєте хлїбів? Вони ж кажуть: Сїм.
5Pea fehuʻi ia kiate kinautolu, “ʻOku fiha hoʻomou foʻi mā?” Pea nau pehē, “ʻOku fitu.”
6І звелїв Він народові сїдати на землї; і взявши сїм хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клали перед народом.
6Pea fekau ʻe ia ki he kakai ke nau nofo ki lalo ki he kelekele; pea ne toʻo ʻae foʻi mā ʻe fitu, ʻo ne fakafetaʻi, mo tofitofi, pea ʻange ki heʻene kau ākonga ke tufaki; pea naʻa nau tufaki ia ʻi he ʻao ʻoe kakai.
7І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
7Pea naʻa nau maʻu mo e ngaahi ika iiki: pea ne ne tāpuaki, mo fekau ke tufaki foki ia.
8Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сїм кошів.
8Pea naʻa nau kai, ʻo mākona: pea nau tānaki ʻae toenga kai ko e kato ʻe fitu.
9Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
9Pea ko kinautolu naʻe kai, ko e toko fā afe nai: pea naʻe fekau ʻe ia ke nau ʻalu.
10І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
10Pea heka vaka leva ia mo ʻene kau ākonga, ʻo haʻu ki he potu ʻo Talamanutā.
11І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
11Pea ʻalu ange ʻae kau Fālesi, ʻo kamata fakafehuʻi kiate ia, mo kumi ʻiate ia ha fakaʻilonga mei he langi, ko hono ʻahiʻahiʻi.
12І зітхнувши Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
12Pea mafulu lahi ia ʻi hono laumālie, mo pehē, “Ko e hā ʻoku kumi ai ʻe he toʻutangata ni ha fakaʻilonga? Ko e moʻoni ʻoku ou tala atu kiate kimoutolu, ʻE ʻikai tuku ha fakaʻilonga ki he toʻutangata ni.”
13І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
13Pea ʻalu ia ʻiate kinautolu, ʻo toe heka vaka, mo ʻalu ki he kauvai ʻe taha.
14І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
14¶ Pea kuo ngalo ʻi he kau ākonga ke ʻave ha mā, pea ko e foʻi mā pe taha naʻe ʻi he vaka mo kinautolu.
15І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.
15Pea naʻa ne naʻinaʻi kiate kinautolu, ʻo pehē, “Tokanga, pea vakai telia ʻae meʻa fakatupu ʻae kau Fālesi, pea mo e meʻa fakatupu ʻa Helota.”
16І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
16Pea fealēleaʻaki ai ʻakinautolu, ʻo pehē, “Ko e meʻa ʻi heʻetau taʻeʻomi ha mā.”
17І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затвердїле маєте серце ваше?
17Pea kuo ʻilo ia ʻe Sisu, pea pehē ʻe ia kiate kinautolu, “Ko e hā ʻoku mou alea ai, ʻi he ʻikai haʻamou mā? ʻOku teʻeki ai te mou mamata, pe ʻilo? ʻOku kei fefeka homou loto?
18Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?
18ʻOku mou mata, kae ʻikai te mou mamata? Pea telinga, kae ʻikai ongoʻi? Pea ʻoku ʻikai te mou manatu?
19Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.
19ʻI heʻeku tofitofi ʻae foʻi mā ʻe nima ki he toko nima afe, naʻe fiha ʻae kato naʻe pito ʻi he toenga ne mou ʻave?” Pea nau pehē kiate ia, “E hongofulu ma ua.”
20Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.
20“Pea ko e fitu ki he toko fā afe, naʻe fiha ʻae kato naʻe pito ʻi he toenga ne mou ʻave?” Pea nau pehē, “ʻE fitu.”
21І рече їм: Як же ви не розумієте?
21Pea pehē ʻe ia kiate kinautolu, “Ko e hā nai ʻoku ʻikai ai te mou ʻilo?”
22І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.
22¶ Pea haʻu ia ki Petesaita: pea naʻa nau ʻomi kiate ia ʻae tangata kui, ʻonau kole kiate ia ke ne ala ki ai.
23І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.
23Pea puke ʻe ia ʻae nima ʻoe tangata kui, ʻo tataki ia kituʻa mei he potu kakai; pea kuo ne ʻaʻanu ki hono mata, mo ʻai hono nima kiate ia, pea ne fehuʻi kiate ia, pe ʻoku ne mamata ki ha meʻa.
24І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.
24Pea hanga hake ia, ʻo ne pehē, “ʻOku ou mamata ki he kakai ʻoku hangē ko e ngaahi ʻakau, ʻoku ʻeveʻeva.”
25Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.
25Pea hili ia, pea ne toe ʻai hono nima ki hono mata, pea fekau kiate ia ke ne hanga hake: pea naʻe moʻui ia, ʻo ne mamata totonu ki he kakai kotoa pē.
26І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нїкому в селї.
26Pea ne fekau ia ki hono fale, mo ne pehē, “ʻOua naʻa ke ʻalu ki he potu kakai, pe tala ia ki ha taha ʻi he potu kakai.”
27І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, — кажуть люде?
27¶ Pea ʻalu atu ʻa Sisu, mo ʻene kau ākonga, ki he ngaahi potu kakai ʻo Sesalia ʻi Filipai: pea fehuʻi ʻe ia ki heʻene kau ākonga ʻi he hala, ʻo ne pehē kiate kinautolu, “ʻOku pehē ʻe he kakai pe ko hai au?”
28Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.
28Pea nau pehēange, “Ko Sione ko e Papitaiso: kae pehē ʻe he niʻihi, ko ʻIlaisiā; pea pehē ʻe he niʻihi, ko e taha ʻoe kau palōfita.”
29А він рече їм: Ви ж, хто я, скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.
29Pea pehē ʻe ia kiate kinautolu, “Ka ʻoku pehē ʻekimoutolu ko hai au?” Pea lea ʻa Pita, ʻo pehēange kiate ia, “Ko koe, ko e Kalaisi.”
30І наказав їм, щоб нїкому не казали про Него.
30Pea fekau ʻe ia kiate kinautolu ke ʻoua naʻa nau fakahā ia ki ha taha.
31І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.
31Pea kamata fakahā ʻe ia kiate kinautolu, “ʻAe kātaki ʻe he Foha ʻoe tangata ʻae ngaahi meʻa lahi, pea siʻaki ia ʻe he mātuʻa, mo e kau taulaʻeiki lahi, mo e kau tangata tohi, pea ʻe tāmateʻi ia, pea hili ʻae ʻaho ʻe tolu ʻe toe tuʻu.”
32І явно слово глаголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.
32Pea naʻa ne lea ʻilongofua ʻaki ʻae lea ko ia. Pea ʻave ia ʻe Pita, ʻo ne kamata valokiʻi ia.
33Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.
33Ka kuo tafoki ia ki mui, ʻo vakai ki heʻene kau ākonga, pea valokiʻi ʻe ia ʻa Pita, ʻo pehē, “ʻAlu ki hoku tuʻa, Sētane: he ʻoku ʻikai te ke leleiʻia ʻi he ngaahi meʻa ʻae ʻOtua, ka ʻi he ngaahi meʻa ʻae tangata.”
34І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слїдом за мною.
34¶ Pea kuo ui ʻe ia ʻae kakai mo ʻene kau ākonga foki, pea ne pehē kiate kinautolu, “Ko ia ia ʻoku loto ke muimui ʻiate au, ke ne siʻaki ʻe ia ia, kae toʻo ʻene kavenga, ʻo muimui ʻiate au.
35Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.
35He ko ia ia ʻoku loto ke kalofaki ʻene moʻui, ʻe mole ia: ka ko ia ia ʻe mole ʻene moʻui koeʻuhi ko au mo e ongoongolelei, ʻe maʻu ʻe ia ia.
36Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?
36He ko e hā hono ʻaonga ki ha tangata, ʻo kapau ʻe maʻu ʻe ia ʻa māmani kotoa pē, kae mole hono laumālie ʻoʻona?
37Або що дасть чоловік у замін душі своєї?
37Pe ko e hā ʻe foaki ʻe ha tangata ke fetongi ʻaki hono laumālie?
38Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.
38Ko ia ia ʻe mā kiate au, mo ʻeku ngaahi lea, ʻi he toʻutangata feʻauaki mo angahala ni, ʻe ma foki ʻae Foha ʻoe tangata ʻiate ia, ʻoka haʻu ia ʻi he nāunau ʻo ʻene Tamai, mo e kau ʻāngelo māʻoniʻoni.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.