Марка 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1І знов увійшов у Капернаум через кілька днїв; і розголошено, що Він у господї.
1Pea hili ʻae ngaahi ʻaho pea toe ʻalu ia ki Kapaneume; pea kuo ongo atu ʻoku ʻi he fale ia.
2І зараз назбиралось багато, так що не було місця анї перед дверима. І проповідував Він їм слово.
2Pea fakataha leva ʻae fuʻu tokolahi, naʻe ʻikai ke faʻa hao ʻi he fale , pe ofi ki he matapā: pea malangaʻaki ʻe ia ʻae folofola kiate kinautolu.
3І приходять до Него, несучи розслабленого; несло його четверо.
3Pea naʻe ʻomi mo kinautolu kiate ia ʻae tokotaha naʻe mahaki tete, ʻaia naʻe fata ʻe he toko fā.
4І, не можучи приступити до Него за народом, розкрили стелю, де був; і, проламавши, спустили ліжко, на котрому лежав розслаблений.
4Pea ʻi he ʻikai te nau faʻa hao ʻo ofi kiate ia koeʻuhi ko e kakai, naʻa nau tatala ʻae ʻato ʻoe fale naʻe ʻi ai ia: pea kuo haeʻi ia, naʻa nau tukutuku hifo ʻae mohenga naʻe tokoto ai ʻae mahaki tete.
5Бачивши ж Ісус віру їх, рече до розслабленого: Сину, оставляють ся тобі гріхи твої.
5Pea kuo mamata ʻa Sisu ki heʻenau tui, pea pehē ʻe ia ki he mahaki tete, “Foha, kuo fakamolemole hoʻo ngaahi angahala.”
6Були ж деякі з письменників, що там сидїли, і казали в серцях своїх:
6Ka naʻe nofo ai ʻae niʻihi ʻoe kau tangata tohi, ʻonau fifili ʻi honau loto, ʻo pehē ,
7Що за хулу сей так говорить? хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?
7“Ko e hā ʻoku lea fie ʻOtua pehē ai ʻae tangata ni? Ko hai ʻe faʻa fakamolemole ʻae angahala ka ko e ʻOtua pe?”
8І зараз, постерігши Ісус духом своїм, що так мислять собі, рече до них: На що се кажете в серцях ваших?
8Pea kuo ʻiloʻi leva ʻe Sisu ʻi hono loto ʻoku pehē ʻenau fifili ʻi honau loto, pea pehē ʻe ia kiate kinautolu, “Ko e hā ʻoku mou fifili ai ʻi homou loto ki he ngaahi meʻa ni?
9Що легше? сказати розслабленому: Оставляють ся тобі гріхи твої, або сказати: Устань, і візьми постїль твою, та й ходи.
9He ʻoku faingofua ʻa fē, ʻae lea ʻaki ki he mahaki tete, ‘Kuo fakamolemole hoʻo ngaahi angahala;’ pe ko e lea, ‘Tuʻu hake, ʻo toʻo ho mohenga, mo ke ʻalu?’
10От же, щоб ви знали, що Син чоловічий має власть оставляти на землї гріхи (рече до розслабленого:)
10Ka koeʻuhi ke mou ʻilo ʻoku ʻi he Foha ʻoe tangata ʻae mālohi ʻi māmani ke fakamolemole ʻae angahala,” (pea pehē ʻe ia ki he mahaki tete),
11Тобі глаголю: Устань, і візьми постїль твою, та й іди до дому твого.
11“ʻOku ou pehē atu kiate koe, Tuʻu hake, ʻo toʻo ho mohenga, mo ke ʻalu ki ho fale.”
12І встав зараз, і взявши постїль, вийшов перед усїма; так що здивувались усї, і прославляли Бога, говорячи: Що нїколи такого не бачили.
12Pea tuʻu hake leva ia, ʻo toʻo ʻae mohenga, pea ne ʻalu kituʻa ʻi he ʻao ʻokinautolu kotoa pē; ko ia ne nau ofo ai kotoa pē, mo fakamālō ki he ʻOtua, ʻonau pehē, “Kuo teʻeki te tau mamata ʻi ha meʻa pehē.”
13І вийшов знов над море; а ввесь народ пійшов до Него, й навчав їх.
13Pea toe ʻalu atu ia ki he matātahi; pea kātoa kiate ia ʻae kakai kotoa pē, pea ne akonakiʻi ʻakinautolu.
14І, йдучи мимо, побачив Левію Алфеєвого, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним.
14Pea ʻi heʻene ʻalu atu, naʻa ne mamata kia Livai ko e foha ʻo ʻAlefiusi, ʻoku nofo ia ʻi he tukuhauʻanga, pea ne pehē kiate ia, “Muimui kiate au.” Pea tuʻu ia ʻo muimui ʻiate ia.
15І сталось, як сидїв Він за столом у господї в него, посїдало з Ісусом і учениками Його й багато митників та грішників; було бо їх багато, і йшли слїдом за Ним.
15Pea ʻi he nofo ʻa Sisu ʻi hono fale, ʻo kai, naʻe tokolahi ʻae tānaki tukuhau mo e angahala, naʻa nau nonofo mo Sisu mo ʻene kau ākonga: he naʻe tokolahi ʻakinautolu naʻe muimui ʻiate ia.
16І бачивши письменники та Фарисеї, що Він їсть із митниками та грішниками, казали до учеників Його: Як се, що Він з митниками та грішниками їсть і пє?
16Pea ʻi he mamata ʻe he kau tangata tohi mo e Fālesi ʻoku ne kai mo e kau tānaki tukuhau mo e angahala, naʻa nau pehē ki heʻene kau ākonga, “Ko e hā ʻoku kai mo inu fakataha ai ia mo e kau tānaki tukuhau mo e angahala?”
17І почувши Ісус, рече до них: Не треба здоровим лїкаря, а недужим. Не прийшов я звати праведників, а грішників до покаяння.
17Pea kuo fanongo ʻa Sisu ki ai, pea pehē ʻe ia kiate kinautolu, “ʻOku ʻikai ʻaonga ʻae faitoʻo kiate kinautolu ʻoku mālōlō, ka ki he mahaki: naʻe ʻikai teu haʻu ke ui ʻae māʻoniʻoni, ka ko e angahala ke fakatomala.”
18А були ученики Йоанові та Фарисейські постниками; й приходять і кажуть Йому: Чого ученики Йоанові та Фарисейські постять, Твої ж ученики не постять?
18Pea naʻe faʻa ʻaukai ʻae kau ākonga ʻa Sione mo e ākonga ʻae kau Fālesi: pea nau haʻu ʻo pehē kiate ia, “Ko e hā ʻoku faʻa ʻaukai ai ʻae kau ākonga ʻa Sione pea mo e Fālesi, ka ʻoku ʻikai ʻaukai hoʻo kau ākonga?”
19І рече їм Ісус: Чи можуть синове весїльні постити, як жених з ними? Доки мають із собою жениха, не можуть постити.
19Pea pehē ʻe Sisu kiate kinautolu, “E faʻa ʻaukai ʻae kāinga ʻoe tangata taʻane, ʻi he kei ʻiate kinautolu ʻae tangata taʻane? E ʻikai te nau faʻa ʻaukai ʻi he lolotonga ʻoku ʻiate kinautolu ʻae tangata taʻane.
20Прийдуть же днї, коли візьметься від них жених, і тодї постити муть в ті днї.
20Kae hoko ʻae ngaahi ʻaho ʻe ʻave ai ʻiate kinautolu ʻae tangata taʻane, pea ko e ngaahi ʻaho ko ia te nau toki ʻaukai ai.
21І нїхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежини, ато нова латка урве старого, й гірша буде дїрка.
21“ʻOku ʻikai foki ha taha te ne ʻai ha konga meʻa foʻou ki he kofu motuʻa: he ko e konga foʻou ʻoku ʻai ke ʻoposi ʻaki, ʻe mafaufau ai ia pea ʻe ʻāsili ai hono mahaehae.
22І нїхто не наливає нового вина в старі бурдюки, ато нове вино порозриває бурдюки, й вино витече й бурдюки пропадуть; нове ж вино в нові бурдюки наливати.
22Pea ʻoku ʻikai utu ʻeha taha ʻae uaine foʻou ki he ngaahi hina ʻoku motuʻa; ka pehē ʻe haeʻi ʻe he uaine foʻou ʻae ngaahi hina, pea malingi ʻae uaine, pea maumau ʻae hina; ka ʻoku ʻutu ʻae uaine foʻou ki he ngaahi hina foʻou.”
23І довелось переходити Йому в суботу через засїви; й почали ученики Його дорогу верстати, рвучи колоссє.
23Pea naʻe ʻalu ia ʻi he ngaahi ngoue uite ʻi he ʻaho Sāpate; pea ʻi heʻenau ʻalu, naʻe kamata toli ʻe heʻene kau ākonga ʻae fua ʻoe uite.
24І казали до Него Фарисеї: Дивись, чого вони роблять у суботу, що не годить ся?
24Pea pehē ʻe he kau Fālesi kiate ia, “Vakai, ko e hā ʻoku nau fai ai ʻi he ʻaho Sāpate ʻaia ʻoku ʻikai ngofua?”
25А Він рече до них: Чи нїколи не читали ви, що зробив Давид, як був у нуждї і голодував він і ті, що були з ним?
25Pea pehē ʻe ia kiate kinautolu, “Naʻe ʻikai te mou lau ʻaia naʻe fai ʻe Tevita, ʻi heʻene tuʻutāmaki, mo fiekaia, ʻaia mo kinautolu naʻe ʻiate ia?
26Як увійшов він у Божий дом за Авиятара архиєрея, та й їв хлїби показнї, що не годилось їсти, як тільки священикам, і дав і тим, що були з ним?
26ʻA ʻene hū ki he fale ʻoe ʻOtua ʻi he ngaahi ʻaho ʻo ʻApiata ko e taulaʻeiki lahi, ʻo ne kai ʻae mā ʻoe ʻao, ʻaia naʻe ʻikai ngofua ke kai ka ko e kau taulaʻeiki pe, pea ne ʻange foki kiate kinautolu naʻe ʻiate ia?
27І рече до них: Субота ради чоловіка постала, не чоловік задля суботи.
27Pea pehē ʻe ia kiate kinautolu, Naʻe ngaohi ʻae Sāpate koeʻuhi ko e tangata, ka naʻe ʻikai ngaohi ʻae tangata koeʻuhi ko e Sāpate:
28Тим Син чоловічий — Господь і суботи.
28ko ia ko e Foha ʻoe tangata ko e ʻEiki ia ʻoe Sāpate foki.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.