Марка 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1І знов увійшов у Капернаум через кілька днїв; і розголошено, що Він у господї.
1And again he entered into Capharnaum after some days.
2І зараз назбиралось багато, так що не було місця анї перед дверима. І проповідував Він їм слово.
2And it was heard that he was in the house, and many came together, so that there was no room; no, not even at the door; and he spoke to them the word.
3І приходять до Него, несучи розслабленого; несло його четверо.
3And they came to him, bringing one sick of the palsy, who was carried by four.
4І, не можучи приступити до Него за народом, розкрили стелю, де був; і, проламавши, спустили ліжко, на котрому лежав розслаблений.
4And when they could not offer him unto him for the multitude, they uncovered the roof where he was; and opening it, they let down the bed wherein the man sick of the palsy lay.
5Бачивши ж Ісус віру їх, рече до розслабленого: Сину, оставляють ся тобі гріхи твої.
5And when Jesus had seen their faith, he saith to the sick of the palsy: Son, thy sins are forgiven thee.
6Були ж деякі з письменників, що там сидїли, і казали в серцях своїх:
6And there were some of the scribes sitting there, and thinking in their hearts:
7Що за хулу сей так говорить? хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?
7Why doth this man speak thus? he blasphemeth. Who can forgive sins, but God only?
8І зараз, постерігши Ісус духом своїм, що так мислять собі, рече до них: На що се кажете в серцях ваших?
8Which Jesus presently knowing in his spirit, that they so thought within themselves, saith to them: Why think you these things in your hearts?
9Що легше? сказати розслабленому: Оставляють ся тобі гріхи твої, або сказати: Устань, і візьми постїль твою, та й ходи.
9Which is easier, to say to the sick of the palsy: Thy sins are forgiven thee; or to say: Arise, take up thy bed, and walk?
10От же, щоб ви знали, що Син чоловічий має власть оставляти на землї гріхи (рече до розслабленого:)
10But that you may know that the Son of man hath power on earth to forgive sins, (he saith to the sick of the palsy,)
11Тобі глаголю: Устань, і візьми постїль твою, та й іди до дому твого.
11I say to thee: Arise, take up thy bed, and go into thy house.
12І встав зараз, і взявши постїль, вийшов перед усїма; так що здивувались усї, і прославляли Бога, говорячи: Що нїколи такого не бачили.
12And immediately he arose; and taking up his bed, went his way in the sight of all; so that all wondered and glorified God, saying: We never saw the like.
13І вийшов знов над море; а ввесь народ пійшов до Него, й навчав їх.
13And he went forth again to the sea side; and all the multitude came to him, and he taught them.
14І, йдучи мимо, побачив Левію Алфеєвого, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним.
14And when he was passing by, he saw Levi the son of Alpheus sitting at the receipt of custom; and he saith to him: Follow me. And rising up, he followed him.
15І сталось, як сидїв Він за столом у господї в него, посїдало з Ісусом і учениками Його й багато митників та грішників; було бо їх багато, і йшли слїдом за Ним.
15And it came to pass, that as he sat at meat in his house, many publicans and sinners sat down together with Jesus and his disciples. For they were many, who also followed him.
16І бачивши письменники та Фарисеї, що Він їсть із митниками та грішниками, казали до учеників Його: Як се, що Він з митниками та грішниками їсть і пє?
16And the scribes and the Pharisees, seeing that he ate with publicans and sinners, said to his disiples: Why doth your master eat and drink with publicans and sinners?
17І почувши Ісус, рече до них: Не треба здоровим лїкаря, а недужим. Не прийшов я звати праведників, а грішників до покаяння.
17Jesus hearing this, saith to them: They that are well have no need of a physician, but they that are sick. For I came not to call the just, but sinners.
18А були ученики Йоанові та Фарисейські постниками; й приходять і кажуть Йому: Чого ученики Йоанові та Фарисейські постять, Твої ж ученики не постять?
18And the disiples of John and the Pharisees used to fast; and they come and say to him: Why do the disciples of John and of the Pharisees fast; but thy disciples do not fast?
19І рече їм Ісус: Чи можуть синове весїльні постити, як жених з ними? Доки мають із собою жениха, не можуть постити.
19And Jesus saith to them: Can the children of the marriage fast, as long as the bridegroom is with them? As long as they have the bridegroom with them, they cannot fast.
20Прийдуть же днї, коли візьметься від них жених, і тодї постити муть в ті днї.
20But the days will come when the bridegroom shall be taken away from them; and then they shall fast in those days.
21І нїхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежини, ато нова латка урве старого, й гірша буде дїрка.
21No man seweth a piece of raw cloth to an old garment: otherwise the new piecing taketh away from the old, and there is made a greater rent.
22І нїхто не наливає нового вина в старі бурдюки, ато нове вино порозриває бурдюки, й вино витече й бурдюки пропадуть; нове ж вино в нові бурдюки наливати.
22And no man putteth new wine into old bottles: otherwise the wine will burst the bottles, and both the wine will be spilled, and the bottles will be lost. But new wine must be put into new bottles.
23І довелось переходити Йому в суботу через засїви; й почали ученики Його дорогу верстати, рвучи колоссє.
23And it came to pass again, as the Lord walked through the corn fields on the sabbath, that his disciples began to go forward, and to pluck the ears of corn.
24І казали до Него Фарисеї: Дивись, чого вони роблять у суботу, що не годить ся?
24And the Pharisees said to him: Behold, why do they on the sabbath day that which is not lawful?
25А Він рече до них: Чи нїколи не читали ви, що зробив Давид, як був у нуждї і голодував він і ті, що були з ним?
25And he said to them: Have you never read what David did when he had need, and was hungry himself, and they that were with him?
26Як увійшов він у Божий дом за Авиятара архиєрея, та й їв хлїби показнї, що не годилось їсти, як тільки священикам, і дав і тим, що були з ним?
26How he went into the house of God, under Abiathar the high priest, and did eat the loaves of proposition, which was not lawful to eat but for the priests, and gave to them who were with him?
27І рече до них: Субота ради чоловіка постала, не чоловік задля суботи.
27And he said to them: The sabbath was made for man, and not man for the sabbath.
28Тим Син чоловічий — Господь і суботи.
28Therefore the Son of man is Lord of the sabbath also.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.