Марка 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1І сходять ся до Него Фарисеї та деякі з письменників, прийшовши з Єрусалиму.
1And there assembled together unto him the Pharisees and some of the scribes, coming from Jerusalem.
2І, побачивши деяких з учеників Його, що нечистими руками, се єсть немитими, їдять хлїб, судили:
2And when they had seen some of his disciples eat bread with common, that is, with unwashed hands, they found fault.
3(бо Фарисеї і всї Жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших;
3For the Pharisees, and all the Jews eat not without often washing their hands, holding the tradition of the ancients:
4і з торгу, поки не обмиють ся, не їдять; і иншого багацько, що прийняли додержувати: обмиваннє чаш, і глеків, і мідяного посуду, і столів).
4And when they come from the market, unless they be washed, they eat not: and many other things there are that have been delivered to them to observe, the washings of cups and of pots, and of brazen vessels, and of beds.
5Тодї питали Його Фарисеї та письменники: Чом ученики Твої не живуть по переказу старших, а їдять хлїб непомитими руками?
5And the Pharisees and scribes asked him: Why do not thy disciples walk according to the tradition of the ancients, but they eat bread with common hands?
6Він же, озвавшись, рече їм: Що добре пророкував Ісаїя про вас, лицемірів, як писано: Сей народ устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
6But he answering, said to them: Well did Isaias prophesy of you hypocrites, as it is written: This people honoureth me with their lips, but their heart is far from me.
7Марно ж покланяють ся менї, навчаючи наук, заповідей чоловічих.
7And in vain to they worship me, teaching doctrines and precepts of men.
8Занехаявши бо заповідь Божу, держите ви переказ чоловічий, обмиваннє глеків та чаш, і иншого подібного такого багато робите.
8For leaving the commandment of God, you hold the tradition of men, the washing of pots and of cups: and many other things you do like to these.
9І рече до них: Добре відкидаєте ви заповідь Божу, щоб переказ ваш хоронити.
9And he said to them: Well do you make void the commandment of God, that you may keep your own tradition.
10Мойсей бо сказав: Поважай батька твого й матїр твою; і: Хто налає батька або матїр, нехай смертю вмре.
10For Moses said: Honour thy father and thy mother; and He that shall curse father or mother, dying let him die.
11Ви ж кажете: Коли скаже чоловік батькові або матері: Корван (що єсть: Дар), чим би ти з мене покористував ся;
11But you say: If a man shall say to his father or mother, Corban, (which is a gift,) whatsoever is from me, shall profit thee.
12і не даєте йому нїчого більше робити батькові своєму, або матері своїй,
12And further you suffer him not to do any thing for his father or mother,
13обертаючи в нїщо слово Боже переказом вашим, що ви переказали; й подібного такого багато робите.
13Making void the word of God by your own tradition, which you have given forth. And many other such like things you do.
14І, покликавши ввесь народ, рече до них: Слухайте мене всї, та й розумійте:
14And calling again the multitude unto him, he said to them: Hear ye me all, and understand.
15Нема нїчого осторонь чоловіка, що ввійшовши в него, могло б опоганити його; а що виходить від него, се те, що поганить чоловіка.
15There is nothing from without a man that entering into him, can defile him. But the things which come from a man, those are they that defile a man.
16Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
16If any man have ears to hear, let him hear.
17І як увійшов у господу від людей, питали в Него ученики Його про приповість.
17And when he was come into the house from the multitude, his disciples asked him the parable.
18І рече до них: Так і ви нерозумливі? Не зрозуміли, що все, що осторонь і входить у чоловіка, не може його опоганити;
18And he saith to them: So are you also without knowledge? understand you not that every thing from without, entering into a man cannot defile him:
19бо не входить йому в серце, а в живіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу?
19Because it entereth not into his heart, but goeth into the belly, and goeth out into the privy, purging all meats?
20Рече ж: Що виходить з чоловіка, те поганить чоловіка.
20But he said that the things which come out from a man, they defile a man.
21З середини бо, з серця чоловіка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство,
21For from within out of the heart of men proceed evil thoughts, adulteries, fornications, murders,
22злодїйства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі:
22Thefts, covetousness, wickedness, deceit, lasciviousness, an evil eye, blasphemy, pride, foolishness.
23все се лихе з середини виходить, і поганить чоловіка.
23All these evil things come from within, and defile a man.
24І, піднявшись ізвідтіля, пійшов на узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотїв, щоб нїхто не знав; та не міг утаїтись.
24And rising from thence he went into the coasts of Tyre and Sidon: and entering into a house, he would that no man should know it, and he could not be hid.
25Почувши бо жінка, в котрої дочка її мала духа нечистого, приступила і впала в ноги Йому.
25For a woman as soon as she heard of him, whose daughter had an unclean spirit, came in and fell down at his feet.
26Була ж жінка Грекиня, родом Сирофиникиянка; й благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.
26For the woman was a Gentile, a Syrophenician born. And she besought him that he would cast forth the devil out of her daughter.
27Ісус же рече їй: Дай перше наїстись дїтям: не добре бо взяти хлїб у дїтей, і кинути собакам.
27Who said to her: Suffer first the children to be filled: for it is not good to take the bread of the children, and cast it to the dogs.
28Вона ж озвалась, та й каже до Него: Так, Господи; тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дїтей.
28But she answered and said to him: Yea, Lord; for the whelps also eat under the table of the crumbs of the children.
29І рече їй: За се слово йди; вийшов біс із дочки твоєї.
29And he said to her: For this saying go thy way, the devil is gone out of thy daughter.
30І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелї.
30And when she was come into her house, she found the girl lying upon the bed, and that the devil was gone out.
31І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.
31And again going out of the coasts of Tyre, he came by Sidon to the sea of Galilee, through the midst of the coasts of Decapolis.
32І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку.
32And they bring to him one deaf and dumb; and they besought him that he would lay his hand upon him.
33І, взявши його від народу окроме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;
33And taking him from the multitude apart, he put his fingers into his ears, and spitting, he touched his tongue:
34І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.
34And looking up to heaven, he groaned, and said to him: Ephpheta, which is, Be thou opened.
35І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре.
35And immediately his ears were opened, and the string of his tongue was loosed, and he spoke right.
36І наказав їм, щоб нїкому не говорили. Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували;
36And he charged them that they should tell no man. But the more he charged them, so much the more a great deal did they publish it.
37І превельми дивувались, кажучи: Гаразд усе вчинив: і глухим дає чути, й нїмим говорити.
37And so much the more did they wonder, saying: He hath done all things well; he hath made both the deaf to hear, and the dumb to speak.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.