Марка 8
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:
1V těch dnech když opět velmi veliký zástup byl s ním, a neměli, co by jedli, svolav Ježíš učedlníky své, řekl jim:
2Жаль менї народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;
2Lítost mám nad zástupy; nebo již tři dni trvají se mnou a nemají, co by jedli.
3А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозї; деякі бо з них здалека поприходили.
3A rozpustím-li je lačné do domů jejich, zhynou na cestě; nebo někteří z nich zdaleka přišli.
4І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлїбом у пустинї?
4Odpověděli mu učedlníci jeho: I odkud bude moci kdo tyto nakrmiti chleby zde na poušti?
5І питав їх: Скільки маєте хлїбів? Вони ж кажуть: Сїм.
5I otázal se jich: Kolik chlebů máte? A oni řekli: Sedm.
6І звелїв Він народові сїдати на землї; і взявши сїм хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клали перед народом.
6I kázal zástupu posaditi se na zemi. A vzav sedm chlebů, díky učiniv, lámal a dával učedlníkům svým, aby předkládali. I kladli před zástup.
7І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
7A měli také rybiček maličko. Jichž požehnav, kázal i ty před ně klásti.
8Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сїм кошів.
8I jedli a nasyceni jsou; a sebrali, což pozůstalo drobtů, sedm košů.
9Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
9Těch pak, kteříž jedli, bylo okolo čtyř tisíců. I rozpustil je.
10І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
10Potom hned vstoupiv na lodí s učedlníky svými, přeplavil se do krajin Dalmanutských.
11І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
11I vyšli farizeové a počali se s ním hádati, hledajíce od něho znamení s nebe, pokoušejíce ho.
12І зітхнувши Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
12A on vzdech duchem svým, dí: Co pokolení toto znamení hledá? Amen pravím vám: Nebude dáno znamení pokolení tomuto.
13І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
13A opustiv je, vstoupil zase na lodí, i plavil se přes moře.
14І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
14I zapomenuli s sebou vzíti chlebů, a neměli než jeden chléb s sebou na lodí.
15І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.
15Tedy přikazoval jim, řka: Vizte a pilně se šetřte kvasu farizejského a kvasu Herodesova.
16І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
16I přemyšlovali, řkouce jeden k druhému: Chleba nemáme.
17І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затвердїле маєте серце ваше?
17A znaje to Ježíš, řekl jim: Co přemyšlujete o tom, že chleba nemáte? Ještě neznáte, ani rozumíte? Ještě máte oslepené srdce vaše?
18Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?
18Oči majíce, nevidíte? A uši majíce, neslyšíte? A nepomníte,
19Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.
19Že jsem pět chlebů lámal mezi pět tisíců? A kolik jste plných košů drobtů sebrali? Řekli jemu: Dvanácte.
20Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.
20A když také sedm chlebů lámal jsem mezi čtyři tisíce, kolik jste plných košů drobtů vzali? I řkou jemu: Sedm.
21І рече їм: Як же ви не розумієте?
21I řekl jim: Kterakž tedy ještě nerozumíte?
22І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.
22I přišel do Betsaidy, a přivedli k němu slepého, prosíce ho, aby se ho dotekl.
23І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.
23I ujav slepého za ruku, vyvedl jej ven z městečka, a plinuv na oči jeho a vloživ na něj ruce, otázal se ho, viděl-li by co.
24І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.
24A on pohleděv, řekl: Znamenám lidi; nebo vidím, že chodí jako stromové.
25Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.
25Potom opět vložil ruce na oči jeho, a kázal mu hleděti. I uzdraven jest, takže i zdaleka jasně viděl všecky.
26І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нїкому в селї.
26I odeslal jej do domu jeho, řka: Aniž do toho městečka choď, aniž komu z městečka co o tom prav.
27І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, — кажуть люде?
27Tedy vyšel Ježíš a učedlníci jeho do městeček Cesaree Filipovy. A na cestě tázal se učedlníků svých, řka jim: Kým mne praví býti lidé?
28Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.
28Kteřížto odpověděli: Janem Křtitelem, a jiní Eliášem, jiní pak jedním z proroků.
29А він рече їм: Ви ж, хто я, скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.
29Tedy on řekl jim: Vy pak kým mne býti pravíte? Odpověděv Petr, řekl jemu: Ty jsi Kristus.
30І наказав їм, щоб нїкому не казали про Него.
30I přikázal jim, aby toho o něm žádnému nepravili.
31І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.
31I počal učiti je, že Syn člověka musí mnoho trpěti, a potupen býti od starších a předních kněží a zákoníků, a zabit býti, a ve třech dnech z mrtvých vstáti.
32І явно слово глаголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.
32Zjevně to slovo mluvil. A chytiv jej Petr, počal mu domlouvati.
33Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.
33Kterýžto obrátiv se a pohleděv na učedlníky své, přimluvil Petrovi, řka: Jdiž za mnou, satane; nebo nechápáš, co jest Božího, ale co lidského.
34І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слїдом за мною.
34A svolav zástup s učedlníky svými, řekl jim: Chce-li kdo za mnou přijíti, zapři sebe sám, a vezmi kříž svůj, a následujž mne.
35Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.
35Nebo chtěl-li by kdo duši svou zachovati, ztratíť ji; pakli by kdo ztratil duši svou pro mne a pro evangelium, tenť ji zachová.
36Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?
36Nebo co prospěje člověku, by všecken svět získal, a své duši škodu učinil?
37Або що дасть чоловік у замін душі своєї?
37Aneb jakou dá člověk odměnu za duši svou?
38Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.
38Nebo kdož by se koli za mne styděl a za má slova v tomto pokolení cizoložném a hříšném, i Syn člověka styděti se bude za něj, když přijde v slávě Otce svého s anděly svatými.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.