Марка 13
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1І, як виходив з церкви, каже Йому один з учеників Його: Учителю, дивись, яке каміннє і яка будівля.
1A když vycházel z chrámu, dí jemu jeden z učedlníků jeho: Mistře, pohleď, kteraké kamení a jaké jest toto stavení!
2А Ісус, озвавшись, рече йому: Чи бачиш сю велику будівлю? не зоставить ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.
2Tedy Ježíš odpovídaje, řekl jemu: Vidíš toto tak veliké stavení? Nebudeť ostaven kámen na kameni, kterýž by nebyl zbořen.
3А як сидїв на горі Оливній, навпроти церкви, питали Його на самотї Петр, та Яков, та Йоан, та Андрей:
3A když se posadil na hoře Olivetské proti chrámu, otázali se jeho obzvláštně Petr, Jakub a Jan a Ondřej, řkouce:
4Скажи нам, коли се буде, й яка ознака, коли має все те скінчитись?
4Pověz nám, kdy to bude? A které znamení, když se toto všecko bude plniti?
5Ісус же, озвавшись до них, почав глаголати: Остерегайтесь, щоб хто вас не звів.
5Ježíš pak odpovídaje jim, počal praviti: Vizte, aby vás někdo nesvedl.
6Багато бо приходити муть в імя моє, говорячи, що се я, і многих зведуть.
6Neboť mnozí přijdou ve jménu mém, řkouce: Já jsem Kristus, a mnohéť svedou.
7Як же чути мете про войни та про слухи воєн, не трівожтесь: мусить бо стати ся; та ще не конець.
7Když pak uslyšíte boje a pověst o válkách, nestrachujte se; nebo musí to býti, ale ne ihned konec.
8Устане бо нарід на нарід і царство на царство, й буде трус по місцях і буде голоднеча та буча: се почин горя.
8Povstaneť zajisté národ proti národu a království proti království, a bude zemětřesení po místech, a hladové i bouřky.
9Ви ж самі остерегайтесь: видавати муть бо вас у ради, й по школах будете биті, і перед воїводи та царі ставлені задля мене, на сьвідкуваннє їм.
9A toť budou počátkové bolesti. Vy pak šetřte se. Nebo vydávati vás budou na sněmy a do shromáždění; budete biti, a před vladaři a králi stanete pro mne, na svědectví jim.
10І між усїма народами мусить перше проповідатись євангелия.
10Ale ve všech národech nejprv musí býti kázáno evangelium.
11Як же вести муть вас, видаючи, не дбайте заздалегідь, що казати мете, анї надумуйтесь, а, що дасть ся вам тієї години, те й промовляйте: не ви бо промовляєте, а Дух сьвятий.
11Když pak vás povedou vyzrazujíce, nestarejte se, co byste mluvili, aniž o to pečlivě přemyšlujte, ale což vám bude dáno v tu hodinu, to mluvte; nebo nejste vy, jenž mluvíte, ale Duch svatý.
12Видавати ме ж брат брата на смерть, і батько дитину; і вставати муть дїти на родителїв, та й убивати муть їх.
12Vydáť pak bratr bratra na smrt a otec syna, a povstanou děti proti rodičům, a budou je mordovati.
13І ненавидїти муть вас усї задля імя мого; хто ж витерпить до останку, той спасеть ся.
13A budete v nenávisti všechněm pro jméno mé. Ale kdož setrvá až do konce, tenť spasen bude.
14Як же побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу, де не слїд (хто читає, нехай розуміє), тодї хто в Юдеї, нехай втїкає на гори;
14Když pak uzříte ohavnost zpuštění, o kteréž povědíno jest skrze Daniele proroka, ana stojí, kdež by státi neměla, (kdo čte, rozuměj,) tehdáž ti, kdož jsou v Židovstvu, ať utekou na hory.
15хто ж на криші, нехай не злазить у хату, анї ввіходить узяти що з хати своєї;
15A kdož na střeše jest, nesstupuj do domu, ani vcházej, aby co vzal z domu svého.
16і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.
16A kdo na poli, nevracuj se zase, aby vzal roucho své.
17Горе ж важким і годуючим під той час!
17Běda pak těhotným a těm, kteréž krmí v těch dnech.
18Молїть ся ж, щоб не довелось утїкати вам зимою.
18Protož modlte se, aby utíkání vaše nebylo v zimě.
19Будуть бо днї тиї горе, якого не було від почину творення, як творив Бог, до сього часу, й не буде.
19Neboť budou ti dnové plní takového soužení, jakéhož nebylo od počátku stvoření, kteréž Bůh stvořil, až dosavad, aniž potom bude.
20І коли б Господь не вкоротив днїв, то не спасло ся б жадне тїло; та задля вибраних, що вибрав їх, укоротить днї.
20A byť neukrátil Pán těch dnů, nebyl by spasen žádný člověk. Ale pro vyvolené, kteréž vyvolil, ukrátil těch dnů.
21І, тодї коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або: Дивись, он; не йміть віри.
21A tehdáž řekl-li by vám kdo: Aj teď jest Kristus, aneb, aj tamto, nevěřte.
22Постануть бо лжехристи і лжепророки, й давати муть ознаки та дива, щоб звести, коли можна, й вибраних.
22Neboť povstanou falešní Kristové a falešní proroci, a budou činiti divy a zázraky k svedení, by možné bylo, také i vyvolených.
23Ви ж гледїть: ось я наперед сказав вам усе.
23Vy pak šetřte se. Aj, předpověděl jsem vám všecko.
24Тільки ж у ті днї, після горя того, сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого,
24V těch pak dnech, po soužení tom, slunce se zatmí a měsíc nedá světla svého.
25і зорі з неба падати муть, і сили, що на небесах, захитають ся.
25A hvězdy nebeské budou padati, a moci, které jsou na nebi, pohnou se.
26І тодї побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах, з силою великою і славою.
26A tehdážť uzří Syna člověka, an se béře v oblacích s mocí velikou a s slavou.
27І тодї пішле ангели свої, і позбирає вибраних своїх од чотирох вітрів, од кінця землї до кінця неба.
27I tehdyť pošle anděly své, a shromáždí vyvolené své ode čtyř větrů, od končin země až do končin nebe.
28Від смоківницї ж возьміть собі приклад: Коли все віттє її мягке стане та пустить листє, знайте, що близько лїто.
28Od fíku pak učte se podobenství: Když již ratolest jeho odmladne a vypučí se listí, znáte, že blízko jest léto.
29Так і ви: як побачите, що се стало ся, знайте, що близько, під дверима.
29Takž i vy, když uzříte, ano se tyto věci dějí, vězte, že blízko jest a ve dveřích království Boží.
30Істино глаголю вам: Що не перейде рід сей, доки все це станеть ся.
30Amen pravím vám, žeť nepomine pokolení toto, až se tyto všecky věci stanou.
31Небо й земля перейдуть, слова ж мої не перейдуть.
31Nebe a země pominou, ale slova má nepominou.
32Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели, що на небі, нї Син, тільки Отець.
32Ale o tom dni a hodině žádný neví, ani andělé, jenž jsou v nebesích, ani Syn, jediné sám Otec.
33Гледїть, пильнуйте й молїть ся; не знаєте бо, коли пора.
33Vizte, bděte a modlte se; nebo nevíte, kdy bude ten čas.
34Як чоловік, що відїжджає, зоставивши господу свою і давши слугам своїм власть, і кожному дїло його, а воротареві звелїв, щоб пильнував.
34Syn člověka zajisté jest jako člověk, kterýž daleko odšel, opustiv dům svůj, a poručiv služebníkům svým vladařství, a jednomu každému práci jeho, vrátnému přikázal, aby bděl.
35Оце ж пильнуйте: (не знаєте бо, коли пан господи прийде, увечері, чи опівночі, чи в півнї, чи вранцї;)
35Protož bděte; nebo nevíte, kdy Pán domu přijde, u večer-li, čili o půlnoci, čili když kohouti zpívají, čili ráno;
36щоб, прийшовши несподївано, не знайшов вас сплячих.
36Aby snad přijda v nenadále, nenalezl vás, a vy spíte.
37Що ж я вам глаголю, усїм глаголю: Пильнуйте.
37A cožť vám pravím, všechněmť pravím: Bděte.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.