Марка 13
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1І, як виходив з церкви, каже Йому один з учеників Його: Учителю, дивись, яке каміннє і яка будівля.
1Et cum egrederetur de templo, ait illi unus ex discipulis suis: Magister, aspice quales lapides, et quales structuræ.
2А Ісус, озвавшись, рече йому: Чи бачиш сю велику будівлю? не зоставить ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.
2Et respondens Jesus, ait illi: Vides has omnes magnas ædificationes? Non relinquetur lapis super lapidem, qui non destruatur.
3А як сидїв на горі Оливній, навпроти церкви, питали Його на самотї Петр, та Яков, та Йоан, та Андрей:
3Et cum sederet in monte Olivarum contra templum, interrogabant eum separatim Petrus, et Jacobus, et Joannes, et Andreas:
4Скажи нам, коли се буде, й яка ознака, коли має все те скінчитись?
4Dic nobis, quando ista fient? et quod signum erit, quando hæc omnia incipient consummari?
5Ісус же, озвавшись до них, почав глаголати: Остерегайтесь, щоб хто вас не звів.
5Et respondens Jesus cœpit dicere illis: Videte ne quid vos seducat:
6Багато бо приходити муть в імя моє, говорячи, що се я, і многих зведуть.
6multi enim venient in nomine meo, dicentes quia ego sum: et multos seducent.
7Як же чути мете про войни та про слухи воєн, не трівожтесь: мусить бо стати ся; та ще не конець.
7Cum audieritis autem bella, et opiniones bellorum, ne timueritis: oportet enim hæc fieri: sed nondum finis.
8Устане бо нарід на нарід і царство на царство, й буде трус по місцях і буде голоднеча та буча: се почин горя.
8Exsurget enim gens contra gentem, et regnum super regnum, et erunt terræmotus per loca, et fames. Initium dolorum hæc.
9Ви ж самі остерегайтесь: видавати муть бо вас у ради, й по школах будете биті, і перед воїводи та царі ставлені задля мене, на сьвідкуваннє їм.
9Videte autem vosmetipsos. Tradent enim vos in consiliis, et in synagogis vapulabitis, et ante præsides et reges stabitis propter me, in testimonium illis.
10І між усїма народами мусить перше проповідатись євангелия.
10Et in omnes gentes primum oportet prædicari Evangelium.
11Як же вести муть вас, видаючи, не дбайте заздалегідь, що казати мете, анї надумуйтесь, а, що дасть ся вам тієї години, те й промовляйте: не ви бо промовляєте, а Дух сьвятий.
11Et cum duxerint vos tradentes, nolite præcogitare quid loquamini: sed quod datum vobis fuerit in illa hora, id loquimini: non enim vos estis loquentes, sed Spiritus Sanctus.
12Видавати ме ж брат брата на смерть, і батько дитину; і вставати муть дїти на родителїв, та й убивати муть їх.
12Tradet autem frater fratrem in mortem, et pater filium: et consurgent filii in parentes, et morte afficient eos.
13І ненавидїти муть вас усї задля імя мого; хто ж витерпить до останку, той спасеть ся.
13Et eritis odio omnibus propter nomen meum. Qui autem sustinuerit in finem, hic salvus erit.
14Як же побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу, де не слїд (хто читає, нехай розуміє), тодї хто в Юдеї, нехай втїкає на гори;
14Cum autem videritis abominationem desolationis stantem, ubi non debet, qui legit, intelligat: tunc qui in Judæa sunt, fugiant in montes:
15хто ж на криші, нехай не злазить у хату, анї ввіходить узяти що з хати своєї;
15et qui super tectum, ne descendat in domum, nec introëat ut tollat quid de domo sua:
16і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.
16et qui in agro erit, non revertatur retro tollere vestimentum suum.
17Горе ж важким і годуючим під той час!
17Væ autem prægnantibus et nutrientibus in illis diebus.
18Молїть ся ж, щоб не довелось утїкати вам зимою.
18Orate vero ut hieme non fiant.
19Будуть бо днї тиї горе, якого не було від почину творення, як творив Бог, до сього часу, й не буде.
19Erunt enim dies illi tribulationes tales quales non fuerunt ab initio creaturæ, quam condidit Deus usque nunc, neque fient.
20І коли б Господь не вкоротив днїв, то не спасло ся б жадне тїло; та задля вибраних, що вибрав їх, укоротить днї.
20Et nisi breviasset Dominus dies, non fuisset salva omnis caro: sed propter electos, quos elegit, breviavit dies.
21І, тодї коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або: Дивись, он; не йміть віри.
21Et tunc si quis vobis dixerit: Ecce hic est Christus, ecce illic, ne credideritis.
22Постануть бо лжехристи і лжепророки, й давати муть ознаки та дива, щоб звести, коли можна, й вибраних.
22Exsurgent enim pseudochristi et pseudoprophetæ, et dabunt signa et portenta ad seducendos, si fieri potest, etiam electos.
23Ви ж гледїть: ось я наперед сказав вам усе.
23Vos ergo videte: ecce prædixi vobis omnia.
24Тільки ж у ті днї, після горя того, сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого,
24Sed in illis diebus, post tribulationem illam, sol contenebrabitur, et luna non dabit splendorem suum:
25і зорі з неба падати муть, і сили, що на небесах, захитають ся.
25et stellæ cæli erunt decidentes, et virtutes, quæ in cælis sunt, movebuntur.
26І тодї побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах, з силою великою і славою.
26Et tunc videbunt Filium hominis venientem in nubibus cum virtute multa et gloria.
27І тодї пішле ангели свої, і позбирає вибраних своїх од чотирох вітрів, од кінця землї до кінця неба.
27Et tunc mittet angelos suos, et congregabit electos suos a quatuor ventis, a summo terræ usque ad summum cæli.
28Від смоківницї ж возьміть собі приклад: Коли все віттє її мягке стане та пустить листє, знайте, що близько лїто.
28A ficu autem discite parabolam. Cum jam ramus ejus tener fuerit, et nata fuerint folia, cognoscitis quia in proximo sit æstas:
29Так і ви: як побачите, що се стало ся, знайте, що близько, під дверима.
29sic et vos cum videritis hæc fieri, scitote quod in proximo sit, in ostiis.
30Істино глаголю вам: Що не перейде рід сей, доки все це станеть ся.
30Amen dico vobis, quoniam non transibit generatio hæc, donec omnia ista fiant.
31Небо й земля перейдуть, слова ж мої не перейдуть.
31Cælum et terra transibunt, verba autem mea non transibunt.
32Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели, що на небі, нї Син, тільки Отець.
32De die autem illo vel hora nemo scit, neque angeli in cælo, neque Filius, nisi Pater.
33Гледїть, пильнуйте й молїть ся; не знаєте бо, коли пора.
33Videte, vigilate, et orate: nescitis enim quando tempus sit.
34Як чоловік, що відїжджає, зоставивши господу свою і давши слугам своїм власть, і кожному дїло його, а воротареві звелїв, щоб пильнував.
34Sicut homo qui peregre profectus reliquit domum suam, et dedit servis suis potestatem cujusque operis, et janitori præcepit ut vigilet,
35Оце ж пильнуйте: (не знаєте бо, коли пан господи прийде, увечері, чи опівночі, чи в півнї, чи вранцї;)
35vigilate ergo (nescitis enim quando dominus domus veniat: sero, an media nocte, an galli cantu, an mane),
36щоб, прийшовши несподївано, не знайшов вас сплячих.
36ne, cum venerit repente, inveniat vos dormientes.
37Що ж я вам глаголю, усїм глаголю: Пильнуйте.
37Quod autem vobis dico, omnibus dico: Vigilate.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.