Марка 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку.
1I všel opět do školy, a byl tu člověk, maje ruku uschlou.
2І назирали Його, чи сцїлить його в суботу, щоб обвинуватити Його.
2I šetřili ho, uzdraví-li jej v sobotu, aby ho obžalovali.
3І рече до сухорукого чоловіка: Стань посерединї.
3I řekl tomu člověku, kterýž měl uschlou ruku: Vstaň a pojď sem do prostředku.
4І рече до них: Чи годить ся в суботу добро робити, чи зло робити? життє спасати, чи погубляти? Вони ж мовчали.
4I dí jim: Sluší-li v sobotu dobře činiti, čili zle, život zachovati, čili zamordovati? Ale oni mlčeli.
5І, позирнувши на них кругом гнївно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.
5A pohleděv na ně vůkol hněvivě, zarmoutiv se nad tvrdostí srdce jejich, řekl člověku: Vztáhni ruku svou. I vztáhl, a učiněna jest ruka jeho zdravá, jako i druhá.
6І вийшовши Фарисеї, зараз з Іродиянами зробили раду на Него, як Його погубити.
6A vyšedše farizeové, hned s herodiány radu učinili proti Ježíšovi, kterak by ho zahubili.
7Ісус же відійшов з учениками своїми до моря; а великий натовп із Галилеї йшов за Ним, і з Юдеї,
7Ježíš pak s učedlníky svými poodšel k moři, a veliké množství od Galilee šlo za ním, i z Judstva,
8і з Єрусалиму, й з Ідумеї, і зза Йордану; й ті, що кругом Тира та Сидона, натовп великий, прочувши, скільки Він робив, поприходили до Него.
8I od Jeruzaléma, i od Idumee, i z Zajordání; i ti, kteříž byli okolo Týru a Sidonu, množství veliké, slyšíce, kteraké věci činí, přišli k němu.
9І сказав Він ученикам своїм наготовити Йому човна задля народу, щоб не тиснулись до Него.
9I rozkázal učedlníkům svým, aby lodičku ustavičně nahotově měli, pro zástup, aby ho tak netiskli.
10Многих бо сцїлив, так що кидались на Него, щоб приторкнутись до Него, хто з них мав недуги.
10Nebo mnohé uzdravoval, takže naň padali, aby se ho dotýkali, kteřížkoli měli jaké neduhy.
11А духи нечисті, як бачили Його, то падали ниць перед Ним, і кричали, говорячи: Ти єси Син Божий.
11A duchové nečistí, jakž ho zazřeli, padali před ním a křičeli, řkouce: Ty jsi Syn Boží.
12І остро грозив їм, щоб Його не виявляли.
12A on velmi jim přimlouval, aby ho nezjevovali.
13І вийшов Він на гору, й покликав, кого схотїв сам; і поприходили до Него.
13I vstoupil na horu, a povolal k sobě těch, kterýchž se jemu vidělo; i přišli k němu.
14І настановив дванайцятьох, щоб були з Ним, і щоб посилати їх проповідувати,
14I ustanovil jich dvanácte, aby s ním byli, aby je poslal kázati,
15і щоб мали силу сцїляти недуги, й виганяти біси.
15A aby měli moc uzdravovati nemoci a vymítati ďábelství:
16І дав Симонові імя Петр;
16A nejprve Šimona, jemuž dal jméno Petr,
17та Якова Зеведеєвого, та Йоана, брата Якового, й дав їм імена Воанергес, що єсть: Сини громові;
17A Jakuba Zebedeova, a Jana bratra Jakubova, (a dal jim jméno Boanerges, to jest synové hromovi,)
18та Андрея, та Филипа, та Вартоломея, та Маттея, та Тому, та Якова Алфеєвого, та Тадея, та Симона Хананця,
18A Ondřeje, a Filipa, a Bartoloměje, a Matouše, a Tomáše, a Jakuba Alfeova, a Taddea, a Šimona Kananejského,
19та Юду Іскариоцького, що зрадив Його.
19A Jidáše Iškariotského, kterýž i zradil jej. I šli s ním domů.
20Входять вони в господу, і знов сходить ся народ, так що не могли анї хлїба зʼїсти.
20A vtom opět sšel se zástup, takže nemohli ani chleba pojísti.
21І прочувши свояки Його, вийшли взяти Його; казали бо, що Він не при собі.
21A slyšavše o tom příbuzní jeho, přišli, aby jej vzali; nebo pravili, že by se smyslem pominul.
22А письменники, поприходивши з Єрусалиму, казали, що Вельзевула має, і що бісовським князем виганяє біси.
22Zákoníci pak, kteříž byli přišli od Jeruzaléma, pravili, že Belzebuba má a že v knížeti ďábelském vymítá ďábly.
23І, покликавши їх, говорив до них приповістями: Як може сатана сатану виганяти?
23A povolav jich, mluvil k nim v podobenstvích: Kterak může satan satana vymítati?
24І коли царство проти себе роздїлить ся, не може стояти царство те.
24A jestliže království v sobě se rozdvojí, nemůže státi království to.
25І коли господа проти себе роздїлить ся, не може стояти господа тая.
25A rozdvojí-li se dům proti sobě, nebude moci dům ten státi.
26І коли сатана устав проти себе, й роздїлив ся, не може стояти, а конець йому.
26Tak jestliže jest povstal satan sám proti sobě, a rozdvojen jest, nemůže státi, ale konec béře.
27Не може нїхто надоби сильного, ввійшовши в господу його, пожакувати, як перше сильного не звяже; аж тодї господу його пограбить.
27Nižádný nemůže nádobí silného reka, vejda do domu jeho, rozebrati, leč by prve silného toho svázal; a tehdyť dům jeho zloupí.
28Істино глаголю вам: Що всї гріхи відпустять ся синам чоловічим, і хули, якими б вони нї хулили;
28Amen pravím vám, že všickni hříchové odpuštěni budou synům lidským, i rouhání, jímž by se rouhali,
29хто ж хулити ме на Духа сьвятого, не має прощення во віки, а винен вічного осуду:
29Ale kdo by se rouhal proti Duchu svatému, nemá odpuštění na věky, ale hoden jest věčného odsouzení.
30бо казали: Духа нечистого має.
30Nebo pravili: Že ducha nečistého má.
31Приходять тодї брати й мати Його, й стоячи на дворі, послали до Него, кличучи Його.
31Tedy přišla matka jeho a bratří, a stojíce vně, poslali k němu, aby ho vyvolali.
32І сидїв народ круг Него; кажуть же Йому: Ось мати Твоя і брати Твої на дворі шукають Тебе.
32A seděl okolo něho zástup. I řekli jemu: Aj, matka tvá a bratří tvoji vně hledají tebe.
33І, озвавшись до них, рече: Хто се мати моя, або брати мої?
33Ale on odpověděl jim, řka: Kdo jest matka má a bratří moji?
34І, позирнувши кругом по тих, що сидїли коло Него, рече: Оце мати моя, і брати мої!
34A obezřev učedlníky vůkol sedící, řekl: Aj, matka má a bratří moji.
35Хто бо чинити ме волю Божу, той брат менї, й сестра моя, і мати.
35Nebo kdož by koli činil vůli Boží, tenť jest bratr můj, i sestra, i matka má.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.