Марка 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І як наближились до Єрусалиму, до Витфагиї й Витаниї, до гори Оливної, посилає двох учеників своїх,
1Кынд с-ау апропият де Иерусалим ши ау фост лынгэ Бетфаге ши Бетания, ынспре Мунтеле Мэслинилор, Исус а тримис пе дой дин ученичий Сэй
2і рече їм: Ійдїть у село, що перед вами, і зараз, увійшовши в него, знайдете осля привязане, на котре нїхто з людей не сїдав; одвязавши його, приведїть.
2ши ле-а зис: „Дучеци-вэ ын сатул динаинтя воастрэ. Ындатэ че вець интра ын ел, вець гэси ун мэгэруш легат, пе каре н-а ынкэлекат ынкэ ничун ом; дезлегаци-л ши адучеци-Ми-л.
3І, коли хто вам скаже: Що се робите? скажіть: Що Господеві його треба; й зараз його відошле сюди.
3Дакэ вэ ва ынтреба чинева: ‘Пентру че фачець лукрул ачеста?’ сэ рэспундець: ‘Домнул аре требуинцэ де ел.’ Ши ындатэ ыл ва тримите ынапой аич.”
4Пійшли ж вони, й знайшли осля привязане коло дверей знадвору, на роздоріжжю, та й одвязали його.
4Ученичий с-ау дус, ау гэсит мэгэрушул легат афарэ, лынгэ о ушэ, ла котитура друмулуй, ши л-ау дезлегат.
5І деякі, що там стояли, казали їм: Що ви робите, одвязуючи осля?
5Уний дин чей че стэтяу аколо ле-ау зис: „Че фачець? Де че дезлегаць мэгэрушул ачеста?”
6Вони ж сказали їм, як звелїв Ісус; і пустили їх.
6Ей ау рэспунс кум ле порунчисе Исус. Ши й-ау лэсат сэ плече.
7І привели осля до Ісуса, й накинули на него одежу свою, і посадили на него.
7Ау адус мэгэрушул ла Исус, шь-ау арункат хайнеле пе ел ши Исус а ынкэлекат пе ел.
8Многі ж одежу свою розстилали по дорозї, инші ж гіллє різали з дерев, і встилали дорогу.
8Мулць оамень ышь аштерняу хайнеле пе друм, яр алций пресэрау рамурь пе каре ле тэясерэ де пе кымп.
9Инші, що попереду йшли, і що слїдом за Ним ійшли, покликували, кажучи: Осанна! Благословен грядущий в імя Господнє;
9Чей че мерӂяу ынаинте ши чей че веняу дупэ Исус стригау: „Осана! Бинекувынтат есте Чел че вине ын Нумеле Домнулуй!
10благословенне грядуще в імя Господа царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах!
10Бинекувынтатэ есте Ымпэрэция каре вине, Ымпэрэция пэринтелуй ностру Давид! Осана ын черуриле пряыналте!”
11І ввійшов Ісус в Єрусалим і в церкву, й, оглянувши все, як пізня вже була година, вийшов у Витанию з дванайцятьма.
11Исус а интрат ын Иерусалим ши С-а дус ын Темплу. Дупэ че С-а уйтат ла тоате лукруриле де жур ымпрежур, фииндкэ ера пе ынсерате, а плекат ла Бетания ку чей дойспрезече.
12І назавтра, як вийшли вони з Витаниї, зголоднїв,
12А доуа зи, дупэ че ау ешит дин Бетания, Исус а флэмынзит.
13і, загледївши смоківницю оддалеки, що мала листє, прийшов, чи не знайде чого на нїй. І, прийшовши до неї, нїчого не знайшов, тільки листє; не була бо ще пора на смокви.
13А зэрит де департе ун смокин каре авя фрунзе ши а венит сэ вадэ поате ва гэси чева ын ел. С-а апропият де смокин, дар н-а гэсит декыт фрунзе, кэч ну ера ынкэ время смокинелор.
14І, озвавшись Ісус, рече до неї: Щоб нїколи з тебе по вік нїхто овощу не їв. І чули ученики Його.
14Атунч а луат кувынтул ши а зис смокинулуй: „Ын вяк сэ ну май мэнынче нимень род дин тине!” Ши ученичий ау аузит ачесте ворбе.
15І приходять у Єрусалим, і ввійшовши Ісус у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих у церкві, і столи міняльників, і ослони продаючих голуби поперевертав,
15Ау ажунс ын Иерусалим ши Исус а интрат ын Темплу. А ынчепут сэ скоатэ афарэ пе чей че виндяу ши кумпэрау ын Темплу; а рэстурнат меселе скимбэторилор де бань ши скаунеле челор че виндяу порумбей.
16і не давав, щоб хто носив посуд через церкву.
16Ши ну лэса пе нимень сэ поарте вреун вас прин Темплу.
17І навчав, глаголючи їм: Хиба не писано: Що дом мій дом молитви звати меть ся у всїх народів? ви ж зробили його вертепом розбійників.
17Ши-й ынвэца ши зичя: „Оаре ну есте скрис: ‘КасаМя се ва кема о касэ де ругэчуне пентру тоате нямуриле’? Дар войаць фэкут дин еа о пештерэ де тылхарь.”
18І чули письменники та архиєреї, й шукали, як би Його погубити: боялись бо Його, бо ввесь народ дивував ся наукою Його.
18Преоций чей май де сямэ ши кэртурарий, кынд ау аузит кувинтеле ачестя, кэутау кум сэ-Л омоаре, кэч се темяу де Ел, пентру кэ тот нородул ера уймит де ынвэцэтура Луй.
19І, як вечір настав, вийшов Він осторонь із города.
19Орь де кыте орь се ынсера, Исус ешя дин четате.
20А вранцї, мимо йдучи, побачили смоківницю всохлу від коріння.
20Диминяца, кынд тречяу пе лынгэ смокин, ученичий л-ау вэзут ускат дин рэдэчинь.
21І споглянувши Петр, рече Йому: Учителю, дивись, смоківниця, що прокляв єси, всохла.
21Петру шь-а адус аминте де челе петрекуте ши а зис луй Исус: „Ынвэцэторуле, уйте кэ смокинул пе каре л-ай блестемат с-а ускат.”
22І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу.
22Исус а луат кувынтул ши ле-а зис: „Авець крединцэ ын Думнезеу!
23Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серцї своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже.
23Адевэратвэ спун кэ, дакэ ва зиче чинева мунтелуй ачестуя: ‘Ридикэ-те ши арункэ-те ын маре’ ши дакэ ну се ва ындои ын инима луй, чи ва креде кэ че зиче се ва фаче, ва авя лукрул черут.
24Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам.
24Де ачея вэ спун кэ, орьчелукру вець чере, кынд вэ ругаць, сэ кредець кэ л-аць ши примит, ши-л вець авя.
25І як стоїте молячись, прощайте, коли що маєте проти кого, щоб і Отець ваш, що на небі, відпустив вам провини ваші.
25Ши, кынд стаць ын пичоаре де вэ ругаць, сэ ертацьорьче авець ымпотрива куйва, пентру ка ши Татэл востру, каре есте ын черурь, сэ вэ ерте грешелиле воастре.
26Коли ж ви не прощаєте, то й Отець ваш, що на небі, не простить вам провин ваших.
26Дар дакэну ертаць, нич Татэл востру, каре есте ын черурь, ну вэ ва ерта грешелиле воастре.”
27І приходять знов у Єрусалим; і, як по церкві ходив Він, приступають до Него архиєреї, та письменники, та старші,
27С-ау дус дин ноу ын Иерусалим. Ши, пе кынд Се плимба Исус прин Темплу, ау венит ла Ел преоций чей май де сямэ, кэртурарий ши бэтрыний
28і кажуть Йому: Якою властю Ти се робиш? і хто Тобі власть таку дав, щоб се робити?
28ши Й-ау зис: „Ку че путере фачь Ту ачесте лукрурь? Ши чине Ць-а дат путеря ачаста ка сэ ле фачь?”
29Ісус же, озвавшись, рече їм: Спитаю вас і я про одну річ; відкажіть менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
29Исус ле-а рэспунс: „Ам сэ вэ пун ши Еу о ынтребаре. Рэспундеци-Мь ла еа ши апой вэ вой спуне ши Еу ку че путере фак ачесте лукрурь.
30Хрещеннє Йоанове чи з неба було, чи від людей? Відкажіть менї.
30Ботезул луй Иоан веня дин чер орь де ла оамень? Рэспундеци-Мь!”
31І міркували між собою, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже: Чом же не поняли віри йому?
31Ей ынсэ ворбяу астфел ынтре ей: „Дакэ рэспундем: ‘Дин чер’, ва зиче: ‘Дар де че ну л-аць крезут?’
32Коли ж скажемо: Від людей, то боялись людей: всї бо мали Йоана, що він справдї пророк був.
32Ши дакэ вом рэспунде: ‘Де ла оамень…’”, се темяу де нород, кэч тоць сокотяу кэ Иоан а фост ын адевэр ун пророк.
33І, озвавшись, кажуть Ісусові: Не знаємо. Ісус, озвавшись, рече їм: То й я не кажу вам, якою властю се роблю.
33Атунч ау рэспунс луй Исус: „Ну штим.” Ши Исус ле-а зис: „Нич Еу н-ам сэ вэ спун ку че путере фак ачесте лукрурь.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.