Марка 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1І як наближились до Єрусалиму, до Витфагиї й Витаниї, до гори Оливної, посилає двох учеників своїх,
1Quando se aproximaram de Jerusalém, chegando a Betesfagé e Betânia, junto ao Monte das Oliveiras, ele enviou dois dos seus discípulos
2і рече їм: Ійдїть у село, що перед вами, і зараз, увійшовши в него, знайдете осля привязане, на котре нїхто з людей не сїдав; одвязавши його, приведїть.
2e lhes disse: “Vão à aldeia que está em frente de vocês. Logo ao entrarem nela, encontrarão amarrado um jumentinho, em que ninguém jamais montou. Desamarrem-no e tragam-no.
3І, коли хто вам скаже: Що се робите? скажіть: Що Господеві його треба; й зараз його відошле сюди.
3Se alguém lhes perguntar: ‘Por que vocês estão fazendo isso?’, digam: ‘O Senhor precisa dele’; e logo ele o mandará de volta para cá.”
4Пійшли ж вони, й знайшли осля привязане коло дверей знадвору, на роздоріжжю, та й одвязали його.
4Eles foram, e encontraram um jumentinho amarrado à porta, do lado de fora, na rua, e o desamarraram.
5І деякі, що там стояли, казали їм: Що ви робите, одвязуючи осля?
5Alguns dos que estavam ali lhes perguntaram: “O que vocês estão fazendo, desamarrando o jumentinho?”
6Вони ж сказали їм, як звелїв Ісус; і пустили їх.
6Eles responderam exatamente como Jesus tinha dito, e os deixaram ir.
7І привели осля до Ісуса, й накинули на него одежу свою, і посадили на него.
7Eles trouxeram o jumentinho a Jesus e lançaram sobre ele as suas vestes, e Jesus montou nele.
8Многі ж одежу свою розстилали по дорозї, инші ж гіллє різали з дерев, і встилали дорогу.
8Muitos estenderam as suas vestes pelo caminho, e outros cortavam ramos das árvores e os espalhavam pela estrada.
9Инші, що попереду йшли, і що слїдом за Ним ійшли, покликували, кажучи: Осанна! Благословен грядущий в імя Господнє;
9Os que iam na frente e os que o seguiam clamavam: “Hosana! Bendito é o que vem em nome do Senhor!
10благословенне грядуще в імя Господа царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах!
10Bendito é o reino do nosso pai Davi que vem em nome do Senhor! Hosana nas alturas!”
11І ввійшов Ісус в Єрусалим і в церкву, й, оглянувши все, як пізня вже була година, вийшов у Витанию з дванайцятьма.
11Jesus entrou no templo em Jerusalém. Depois de olhar tudo ao redor, como já era tarde, saiu para Betânia com os doze.
12І назавтра, як вийшли вони з Витаниї, зголоднїв,
12No dia seguinte, quando saíram de Betânia, ele teve fome.
13і, загледївши смоківницю оддалеки, що мала листє, прийшов, чи не знайде чого на нїй. І, прийшовши до неї, нїчого не знайшов, тільки листє; не була бо ще пора на смокви.
13Vendo de longe uma figueira que tinha folhas, ele foi ver se encontrava algum fruto nela. Quando chegou a ela, não encontrou nada além de folhas, pois não era tempo de figos.
14І, озвавшись Ісус, рече до неї: Щоб нїколи з тебе по вік нїхто овощу не їв. І чули ученики Його.
14Jesus lhe disse: “Que ninguém jamais volte a comer do seu fruto!” E os seus discípulos ouviram isso.
15І приходять у Єрусалим, і ввійшовши Ісус у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих у церкві, і столи міняльників, і ослони продаючих голуби поперевертав,
15Eles chegaram a Jerusalém, e Jesus entrou no templo e começou a expulsar os que vendiam e os que compravam no templo, e derrubou as mesas dos cambistas e as cadeiras dos que vendiam pombas.
16і не давав, щоб хто носив посуд через церкву.
16Ele não permitia que ninguém carregasse nenhum utensílio pelo templo.
17І навчав, глаголючи їм: Хиба не писано: Що дом мій дом молитви звати меть ся у всїх народів? ви ж зробили його вертепом розбійників.
17Ele ensinava, dizendo-lhes: “Não está escrito: ‘A minha casa será chamada casa de oração para todas as nações’? Mas vocês fizeram dela um covil de ladrões!”
18І чули письменники та архиєреї, й шукали, як би Його погубити: боялись бо Його, бо ввесь народ дивував ся наукою Його.
18Os principais sacerdotes e os escribas ouviram isso, e procuravam um modo de matá-lo. Pois o temiam, porque toda a multidão estava maravilhada com o seu ensino.
19І, як вечір настав, вийшов Він осторонь із города.
19Quando chegou a tarde, ele saiu da cidade.
20А вранцї, мимо йдучи, побачили смоківницю всохлу від коріння.
20Ao passarem de manhã, viram a figueira seca desde as raízes.
21І споглянувши Петр, рече Йому: Учителю, дивись, смоківниця, що прокляв єси, всохла.
21Pedro, lembrando-se, disse-lhe: “Rabi, olhe! A figueira que o senhor amaldiçoou secou.”
22І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу.
22Jesus lhes respondeu: “Tenham fé em Deus.
23Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серцї своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже.
23Pois com toda a certeza eu lhes digo: quem disser a este monte: ‘Levante-se e atire-se no mar’, e não duvidar em seu coração, mas crer que o que diz vai acontecer, assim acontecerá para ele.
24Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам.
24Portanto, eu lhes digo: tudo o que vocês pedirem em oração, creiam que já o receberam, e o terão.
25І як стоїте молячись, прощайте, коли що маєте проти кого, щоб і Отець ваш, що на небі, відпустив вам провини ваші.
25Sempre que estiverem orando, perdoem, se tiverem alguma coisa contra alguém; para que o Pai de vocês, que está nos céus, também perdoe as suas transgressões.
26Коли ж ви не прощаєте, то й Отець ваш, що на небі, не простить вам провин ваших.
26Mas, se vocês não perdoarem, tampouco o Pai de vocês que está nos céus perdoará as suas transgressões.”
27І приходять знов у Єрусалим; і, як по церкві ходив Він, приступають до Него архиєреї, та письменники, та старші,
27Eles chegaram novamente a Jerusalém, e enquanto ele andava pelo templo, os principais sacerdotes, os escribas e os anciãos se aproximaram dele,
28і кажуть Йому: Якою властю Ти се робиш? і хто Тобі власть таку дав, щоб се робити?
28e começaram a lhe perguntar: “Com que autoridade você faz estas coisas? Ou quem lhe deu essa autoridade para fazer estas coisas?”
29Ісус же, озвавшись, рече їм: Спитаю вас і я про одну річ; відкажіть менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
29Jesus lhes disse: “Eu lhes farei uma pergunta. Respondam-me, e eu lhes direi com que autoridade faço estas coisas.
30Хрещеннє Йоанове чи з неба було, чи від людей? Відкажіть менї.
30O batismo de João era do céu ou dos homens? Respondam-me.”
31І міркували між собою, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже: Чом же не поняли віри йому?
31Eles começaram a discutir entre si: “Se dissermos: ‘Do céu’, ele dirá: ‘Então por que vocês não creram nele?’
32Коли ж скажемо: Від людей, то боялись людей: всї бо мали Йоана, що він справдї пророк був.
32Se dissermos: ‘Dos homens’” — eles temiam o povo, pois todos consideravam que João era realmente um profeta.
33І, озвавшись, кажуть Ісусові: Не знаємо. Ісус, озвавшись, рече їм: То й я не кажу вам, якою властю се роблю.
33Eles responderam a Jesus: “Não sabemos.” Jesus lhes disse: “Tampouco eu lhes direi com que autoridade faço estas coisas.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.