Марка 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Reina-Valera 1909
1І зараз уранцї, порадившись архиєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
1Y LUEGO por la mañana, habiendo tenido consejo los príncipes de los sacerdotes con los ancianos, y con los escribas, y con todo el concilio, llevaron á Jesús atado, y le entregaron á Pilato.
2І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш.
2Y Pilato le preguntó: ¿Eres tú el Rey de los Judíos? Y respondiendo él, le dijo: Tú lo dices.
3І винуватили Його архиєреї багато.
3Y los príncipes de los sacerdotes le acusaban mucho.
4Пилат же знов спитав Його, кажучи: Не відказуєш нїчого? Он, скільки на Тебе сьвідкують;
4Y le preguntó otra vez Pilato, diciendo: ¿No respondes algo? Mira de cuántas cosas te acusan.
5Ісус же більш нїчого не відказав, так що дивував ся Пилат.
5Mas Jesús ni aun con eso respondió; de modo que Pilato se maravillaba.
6На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.
6Empero en el día de la fiesta les soltaba un preso, cualquiera que pidiesen.
7Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили.
7Y había uno, que se llamaba Barrabás, preso con sus compañeros de motín que habían hecho muerte en una revuelta.
8І гукаючи народ, почав просити, щоб, як що-разу, зробив їм.
8Y viniendo la multitud, comenzó á pedir hiciese como siempre les había hecho.
9Пилат же відказав їм, говорячи: Чи хочете, щоб випустив вам царя Жидівського?
9Y Pilato les respondió, diciendo: ¿Queréis que os suelte al Rey de los Judíos?
10Знав бо, що через зависть видали Його архиєреї.
10Porque conocía que por envidia le habían entregado los príncipes de los sacerdotes.
11Архиєреї ж наустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм.
11Mas los príncipes de los sacerdotes incitaron á la multitud, que les soltase antes á Barrabás.
12Пилат же, озвавшись ізнов, сказав їм: Що ж оце хочете, щоб зробив із тим, кого звете царем Жидівським?
12Y respondiendo Pilato, les dice otra vez: ¿Qué pues queréis que haga del que llamáis Rey de los Judíos?
13Вони ж знов закричали: Розпни Його.
13Y ellos volvieron á dar voces: Crucifícale.
14Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали: Розпни Його.
14Mas Pilato les decía: ¿Pues qué mal ha hecho? Y ellos daban más voces: Crucifícale.
15Пилат же, хотївши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб розпято Його.
15Y Pilato, queriendo satisfacer al pueblo, les soltó á Barrabás, y entregó á Jesús, después de azotarle, para que fuese crucificado.
16Воїни ж повели Його в середину двору, чи то в Претор, і скликали всю роту.
16Entonces los soldados le llevaron dentro de la sala, es á saber, al Pretorio; y convocan toda la cohorte.
17І одягли Його в багряницю, і положили на Него, сплївши з тернини, вінець,
17Y le visten de púrpura; y poniéndole una corona tejida de espinas,
18та й почали витати Його: Радуй ся, царю Жидівський!
18Comenzaron luego á saludarle: ¡Salve, Rey de los Judíos!
19І били Його по голові тростиною, і плювали на Него, й, кидаючись на колїна, кланялись Йому.
19Y le herían en la cabeza con una caña, y escupían en él, y le adoraban hincadas las rodillas.
20І, як насьміялись із Него, роздягнули Його з багряницї, і одягнули Його в одежу Його, та й виводять Його, щоб розпяти Його.
20Y cuando le hubieron escarnecido, le desnudaron la púrpura, y le vistieron sus propios vestidos, y le sacaron para crucificarle.
21І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб нїс хрест Його.
21Y cargaron á uno que pasaba, Simón Cireneo, padre de Alejandro y de Rufo, que venía del campo, para que llevase su cruz.
22І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
22Y le llevan al lugar de Gólgotha, que declarado quiere decir: Lugar de la Calavera.
23І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв.
23Y le dieron á beber vino mezclado con mirra; mas él no lo tomó.
24І розпинателї Його подїлили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
24Y cuando le hubieron crucificado, repartieron sus vestidos, echando suertes sobre ellos, qué llevaría cada uno.
25Була ж година третя, і розпяли Його.
25Y era la hora de las tres cuando le crucificaron.
26І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
26Y el título escrito de su causa era: EL REY DE LOS JUDIOS.
27І розпяли з Ним двох розбійників, одного по правицї, а одного по лївицї в Него.
27Y crucificaron con él dos ladrones, uno á su derecha, y el otro á su izquierda.
28І справдилось писаннє, що глаголе: І з беззаконними полїчено Його.
28Y se cumplió la Escritura, que dice: Y con los inicuos fué contado.
29І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
29Y los que pasaban le denostaban, meneando sus cabezas, y diciendo: ¡Ah! tú que derribas el templo de Dios, y en tres días lo edificas,
30спаси себе й зійди з хреста.
30Sálvate á ti mismo, y desciende de la cruz.
31Так само й архиєреї, насьміхаючись один до одного з письменниками, казали: Инших спасав, себе не може спасти.
31Y de esta manera también los príncipes de los sacerdotes escarneciendo, decían unos á otros, con los escribas: A otros salvó, á sí mismo no se puede salvar.
32Христос, цар Жидівський, нехай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми, й увіруємо. І розпяті з Ним зневажали Його.
32El Cristo, Rey de Israel, descienda ahora de la cruz, para que veamos y creamos. También los que estaban crucificados con él le denostaban.
33Як же настала година шеста, темрява стала по всїй землї аж до години девятої.
33Y cuando vino la hora de sexta, fueron hechas tinieblas sobre toda la tierra hasta la hora de nona.
34А години девятої покликнув Ісус голосом великим: Елоі, Елоі, лама саватани? що єсть перекладом: Боже мій, Боже мій, на що мене покинув єси?
34Y á la hora de nona, exclamó Jesús á gran voz, diciendo: Eloi, Eloi, ¿lama sabachthani? que declarado, quiere decir: Dios mío, Dios mío, ¿por qué me has desamparado?
35І деякі з тих, що тут стояли, почувши казали: Ось Ілию кличе.
35Y oyéndole unos de los que estaban allí , decían: He aquí, llama á Elías.
36Побігши ж один і сповнивши губку оцтом, і настромивши на тростину, поїв Його, кажучи: Стривайте, побачимо, чи прийде Ілия зняти Його.
36Y corrió uno, y empapando una esponja en vinagre, y poniéndola en una caña, le dió á beber, diciendo: Dejad, veamos si vendrá Elías á quitarle.
37Ісус же, пустивши голос великий, зітхнув.
37Mas Jesús, dando una grande voz, espiró.
38І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу.
38Entonces el velo del templo se rasgó en dos, de alto á bajo.
39Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши, зітхнув, каже: Справдї чоловік сей Син був Божий.
39Y el centurión que estaba delante de él, viendo que había espirado así clamando, dijo: Verdaderamente este hombre era el Hijo de Dios.
40Були ж і жінки, оддалеки дивлячись, між котрими була й Мария Магдалина, й Мария, Якова меншого та Йосиї мати, й Саломия,
40Y también estaban algunas mujeres mirando de lejos; entre las cuales estaba María Magdalena, y María la madre de Jacobo el menor y de José, y Salomé;
41що, й як був у Галилеї, ходили слїдом за Ним, і послугували Йому, і инших багато, що поприходили з Ним у Єрусалим.
41Las cuales, estando aún él en Galilea, le habían seguido, y le servían; y otras muchas que juntamente con él habían subido á Jerusalem.
42А як уже настав вечір, бо була пятниця, чи то перед суботою,
42Y cuando fué la tarde, porque era la preparación, es decir, la víspera del sábado,
43прийшов Йосиф з Ариматеї, поважний радник, що також сподївавсь царства Божого, й зосьмілившись, увійшов до Пилата й просив тїла Ісусового.
43José de Arimatea, senador noble, que también esperaba el reino de Dios, vino, y osadamente entró á Pilato, y pidió el cuerpo de Jesús.
44Пилат же дивувавсь, що вже вмер би; й покликавши сотника, спитав його, чи давно вмер.
44Y Pilato se maravilló que ya fuese muerto; y haciendo venir al centurión, preguntóle si era ya muerto.
45А довідавшись од сотника, дав тїло Йосифові.
45Y enterado del centurión, dió el cuerpo á José:
46І, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висїчений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.
46El cual compró una sábana, y quitándole, le envolvió en la sábana: y le puso en un sepulcro que estaba cavado en una peña; y revolvió una piedra á la puerta del sepulcro.
47Мария ж Магдалина й Мария Йосиїна дивились, де Його положено.
47Y María Magdalena, y María madre de José, miraban donde era puesto.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.