Марка 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1І зараз уранцї, порадившись архиєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
1E SUBITO la mattina, i principali sacerdoti, con gli anziani, e gli Scribi, e tutto il concistoro, tenuto consiglio, legarono Gesù, e lo menarono, e lo misero in man di Pilato.
2І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш.
2E Pilato gli domandò: Sei tu il Re de' Giudei? Ed egli, rispondendo, gli disse: Tu lo dici.
3І винуватили Його архиєреї багато.
3E i principali sacerdoti l'accusavano di molte cose; ma egli non rispondeva nulla.
4Пилат же знов спитав Його, кажучи: Не відказуєш нїчого? Он, скільки на Тебе сьвідкують;
4E Pilato da capo lo domandò, dicendo: Non rispondi tu nulla? vedi quante cose costoro testimoniano contro a te.
5Ісус же більш нїчого не відказав, так що дивував ся Пилат.
5Ma Gesù non rispose nulla di più, talchè Pilato se ne maravigliava.
6На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.
6Or ogni festa egli liberava loro un prigione, qualunque chiedessero.
7Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили.
7Or vi era colui, ch'era chiamato Barabba, ch'era prigione co' suoi compagni di sedizione, i quali avean fatto omicidio nella sedizione.
8І гукаючи народ, почав просити, щоб, як що-разу, зробив їм.
8E la moltitudine, gridando, cominciò a domandare che facesse come sempre avea lor fatto.
9Пилат же відказав їм, говорячи: Чи хочете, щоб випустив вам царя Жидівського?
9E Pilato rispose loro, dicendo: Volete che io vi liberi il Re de' Giudei?
10Знав бо, що через зависть видали Його архиєреї.
10(Perciocchè riconosceva bene che i principali sacerdoti glielo aveano messo nelle mani per invidia).
11Архиєреї ж наустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм.
11Ma i principali sacerdoti incitarono la moltitudine a chieder che più tosto liberasse loro Barabba.
12Пилат же, озвавшись ізнов, сказав їм: Що ж оце хочете, щоб зробив із тим, кого звете царем Жидівським?
12E Pilato, rispondendo, da capo disse loro: Che volete adunque che io faccia di colui che voi chiamate Re de' Giudei?
13Вони ж знов закричали: Розпни Його.
13Ed essi di nuovo gridarono: Crocifiggilo.
14Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали: Розпни Його.
14E Pilato disse loro: Ma pure, che male ha egli fatto? Ed essi vie più gridavano: Crocifiggilo.
15Пилат же, хотївши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб розпято Його.
15Pilato adunque, volendo soddisfare alla moltitudine, liberò loro Barabba. E dopo aver flagellato Gesù, lo diede loro in mano, per esser crocifisso.
16Воїни ж повели Його в середину двору, чи то в Претор, і скликали всю роту.
16Allora i soldati lo menarono dentro alla corte, che è il Pretorio, e raunarono tutta la schiera.
17І одягли Його в багряницю, і положили на Него, сплївши з тернини, вінець,
17E lo vestirono di porpora; e contesta una corona di spine, gliela misero intorno al capo .
18та й почали витати Його: Радуй ся, царю Жидівський!
18Poi presero a salutarlo, e a dire: Ben ti sia, Re de' Giudei.
19І били Його по голові тростиною, і плювали на Него, й, кидаючись на колїна, кланялись Йому.
19E gli percotevano il capo con una canna, e gli sputavano addosso; e postisi inginocchioni, l'adoravano.
20І, як насьміялись із Него, роздягнули Його з багряницї, і одягнули Його в одежу Його, та й виводять Його, щоб розпяти Його.
20E dopo che l'ebbero schernito, lo spogliarono della porpora, e lo rivestirono de' suoi propri vestimenti, e lo menarono fuori, per crocifiggerlo.
21І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб нїс хрест Його.
21ED angariarono a portar la croce di esso, un certo passante, detto Simon Cireneo, padre di Alessandro e di Rufo, il qual tornava da' campi.
22І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
22E menarono Gesù al luogo detto Golgota; il che, interpretato, vuol dire: Il luogo del teschio.
23І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв.
23E gli dieder da bere del vino condito con mirra; ma egli non lo prese.
24І розпинателї Його подїлили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
24E dopo averlo crocifisso, spartirono i suoi vestimenti, tirando la sorte sopra essi, per saper ciò che ne torrebbe ciascuno.
25Була ж година третя, і розпяли Його.
25Or era l'ora di terza, quando lo crocifissero.
26І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
26E la soprascritta del maleficio che gli era apposto era scritta di sopra a lui, in questa maniera: IL RE DE' GIUDEI.
27І розпяли з Ним двох розбійників, одного по правицї, а одного по лївицї в Него.
27Crocifissero ancora con lui due ladroni, l'un dalla sua destra, e l'altro dalla sinistra.
28І справдилось писаннє, що глаголе: І з беззаконними полїчено Його.
28E si adempiè la scrittura che dice: Ed egli è stato annoverato fra i malfattori.
29І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
29E coloro che passavano ivi presso l'ingiuriavano, scotendo il capo, e dicendo: Eia! tu che disfai il tempio, ed in tre giorni lo riedifichi,
30спаси себе й зійди з хреста.
30salva te stesso, e scendi giù di croce.
31Так само й архиєреї, насьміхаючись один до одного з письменниками, казали: Инших спасав, себе не може спасти.
31Simigliantemente ancora i principali sacerdoti, con gli Scribi, beffandosi, dicevano l'uno all'altro: Egli ha salvati gli altri, e non può salvar sè stesso.
32Христос, цар Жидівський, нехай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми, й увіруємо. І розпяті з Ним зневажали Його.
32Scenda ora giù di croce il Cristo, il Re d'Israele; acciocchè noi lo vediamo, e crediamo. Coloro ancora ch'erano stati crocifissi con lui l'ingiuriavano.
33Як же настала година шеста, темрява стала по всїй землї аж до години девятої.
33Poi, venuta l'ora sesta, si fecero tenebre per tutta la terra, infino all'ora di nona.
34А години девятої покликнув Ісус голосом великим: Елоі, Елоі, лама саватани? що єсть перекладом: Боже мій, Боже мій, на що мене покинув єси?
34Ed all'ora di nona, Gesù gridò con gran voce, dicendo: Eloi, Eloi, lamma sabactani? il che, interpretato, vuol dire: Dio mio, Dio mio, perchè mi hai abbandonato?
35І деякі з тих, що тут стояли, почувши казали: Ось Ілию кличе.
35Ed alcuni di coloro ch'eran quivi presenti, udito ciò , dicevano: Ecco, egli chiama Elia.
36Побігши ж один і сповнивши губку оцтом, і настромивши на тростину, поїв Його, кажучи: Стривайте, побачимо, чи прийде Ілия зняти Його.
36E un di loro corse; ed empiuta una spugna d'aceto, e postala intorno ad una canna, gli diè da bere, dicendo: Lasciate; vediamo se Elia verrà, per trarlo giù.
37Ісус же, пустивши голос великий, зітхнув.
37E Gesù, gettato un gran grido, rendè lo spirito.
38І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу.
38E la cortina del tempio si fendè in due, da cima a fondo.
39Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши, зітхнув, каже: Справдї чоловік сей Син був Божий.
39E il centurione, ch'era quivi presente di rincontro a Gesù, veduto che dopo aver così gridato, egli avea reso lo spirito, disse: Veramente quest'uomo era Figliuol di Dio.
40Були ж і жінки, оддалеки дивлячись, між котрими була й Мария Магдалина, й Мария, Якова меншого та Йосиї мати, й Саломия,
40Or quivi erano ancora delle donne, riguardando da lontano; fra le quali era Maria Maddalena, e Maria madre di Giacomo il piccolo, e di Iose, e Salome;
41що, й як був у Галилеї, ходили слїдом за Ним, і послугували Йому, і инших багато, що поприходили з Ним у Єрусалим.
41le quali, eziandio mentre egli era nella Galilea, l'aveano seguitato, e gli aveano ministrato; e molte altre, le quali erano salite con lui in Gerusalemme.
42А як уже настав вечір, бо була пятниця, чи то перед суботою,
42POI, essendo già sera (perciocchè era la preparazione, cioè l'antisabato),
43прийшов Йосиф з Ариматеї, поважний радник, що також сподївавсь царства Божого, й зосьмілившись, увійшов до Пилата й просив тїла Ісусового.
43Giuseppe, da Arimatea, consigliere onorato, il quale eziandio aspettava il regno di Dio, venne, e, preso ardire, entrò da Pilato, e domandò il corpo di Gesù.
44Пилат же дивувавсь, що вже вмер би; й покликавши сотника, спитав його, чи давно вмер.
44E Pilato si maravigliò ch'egli fosse già morto. E chiamato a sè il centurione, gli domandò se era gran tempo ch'egli era morto;
45А довідавшись од сотника, дав тїло Йосифові.
45e, saputo il fatto dal centurione, donò il corpo a Giuseppe.
46І, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висїчений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.
46Ed egli, comperato un panno lino, e tratto Gesù giù di croce, l'involse nel panno, e lo pose in un monumento, che era tagliato dentro una roccia; e rotolò una pietra all'apertura del monumento.
47Мария ж Магдалина й Мария Йосиїна дивились, де Його положено.
47E Maria Maddalena, e Maria madre di Iose, riguardavano ove egli sarebbe posto.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.