Romanos 9
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Digo a verdade em Cristo. Não minto, minha consciência testifica comigo no Espírito Santo,
1Правду кажу в Христї, не обманюю, як сьвідкує менї (й) совість моя Духом сьвятим,
2que tenho grande tristeza e dor incessante em meu coração.
2що великий менї смуток, і безустання болесть серцю моєму.
3Pois eu mesmo poderia desejar ser amaldiçoado e separado de Cristo por amor a meus irmãos, meus parentes segundo a carne,
3Бо я сам бажав би бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних менї по тїлу;
4que são israelitas; a eles pertencem a adoção, a glória, as alianças, a entrega da lei, o culto e as promessas;
4вони ж Ізраїльтяне, їх усиновленнє, і слава, й завіти, й даваннє закону, й судженнє, і обітування;
5deles são os patriarcas, e deles descende Cristo segundo a carne, o qual é sobre todos, Deus bendito para sempre. Amém.
5їх і отцї, з них і Христос по тїлу, що над усїм Бог, благословенний по віки. Амінь.
6Mas não é como se a palavra de Deus tivesse falhado. Pois nem todos os que são de Israel são Israel.
6Не те ж воно, наче б слово Боже не сповнилось; бо не всї ті, що від Ізраїля, сї Ізраїльтяне,
7Nem todos são filhos por serem descendência de Abraão. Mas: “Sua descendência será considerada a partir de Isaque.”
7анї всї дїти, тим що вони насїннє Авраамове; нї, в Ісаакові (рече) назветь ся тобі насїннє.
8Isto é, não são os filhos da carne que são filhos de Deus, mas os filhos da promessa são contados como herdeiros.
8Се єсть: не дїти тїлесні, се дїти Божі, а дїти обітування полїчені в насїннє.
9Pois a promessa foi esta: “No tempo determinado virei, e Sara terá um filho.”
9Слово бо обітування таке: Пори сієї прийду, і буде Сарі син.
10Não somente isso, mas Rebeca também concebeu filhos de um só homem, nosso pai Isaque.
10Не тільки ж (се); а й Ревека, що почала за одним разом од Ісаака, отця нашого;
11Pois, antes que eles tivessem nascido ou feito qualquer coisa boa ou má, para que o propósito de Deus segundo a eleição permanecesse, não por obras, mas por aquele que chama,
11ще бо не родились, анї зробили нїчого доброго або лихого (щоб постанова Божа у вибранню пробувала, не по дїлам, а від Того, хто кличе),
12foi dito a ela: “O mais velho servirá ao mais novo.”
12сказано їй, що більший служити ме меншому,
13Como está escrito: “Amei a Jacó, mas odiei a Esaú.”
13яко ж писано: Якова злюбив я, а Ісава зненавидїв.
14O que diremos então? Há injustiça da parte de Deus? De modo nenhum!
14Що ж скажемо? чи вже ж несправедливість у Бога? Нехай не буде.
15Pois ele disse a Moisés: “Terei misericórdia de quem eu tiver misericórdia, e terei compaixão de quem eu tiver compaixão.”
15Глаголе бо Мойсейові: Помилую, кого помилую, і змилосерджусь, над ким змилосерджусь.
16Assim, pois, isso não depende daquele que quer, nem daquele que corre, mas de Deus, que tem misericórdia.
16Тим же воно нї від того, хто хоче, нї від того, хто біжить, а від милуючого Бога.
17Pois a Escritura diz ao Faraó: “Foi justamente para este propósito que eu o levantei: para mostrar em você o meu poder e para que o meu nome seja proclamado em toda a terra.”
17Глаголе бо писаннє й Фараонові: Що на се іменно підняв я тебе, щоб показати на тобі силу мою, і щоб звістилось імя моє по всїй землї.
18Assim, pois, ele tem misericórdia de quem ele quer, e endurece a quem ele quer.
18Тим же то, кого хоче, милує, а кого хоче, ожорсточує (окаменює).
19Você me dirá então: “Por que ele ainda nos culpa? Pois quem resiste à sua vontade?”
19Скажеш же менї: Чого ж іще й винуватить? хто встояв проти волї Його?
20Mas, de fato, ó homem, quem é você para retrucar a Deus? Acaso aquilo que foi moldado dirá a quem o moldou: “Por que você me fez assim?”
20Хто ж се ти, чоловіче, що змагаєш ся з Богом? Хиба скаже зроблене тому, хто зробив його: Нащо зробив єси мене так?
21Ou não tem o oleiro direito sobre o barro, para da mesma massa fazer um vaso para honra e outro para desonra?
21Або не має власти ганчар над глиною, щоб з того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?
22E se Deus, querendo mostrar a sua ira e tornar conhecido o seu poder, suportou com muita paciência os vasos de ira preparados para a destruição,
22Коли ж, хотячи Бог показати гнїв свій, і явити силу свою, щадив у великому довготерпінню посуди гнїва, наготовлені на погибель,
23e a fim de tornar conhecidas as riquezas da sua glória nos vasos de misericórdia, que ele preparou de antemão para a glória—
23і щоб явити богацтво слави своєї на посудах милости, котрих наперед наготовив на славу,
24a nós, a quem ele também chamou, não apenas dentre os judeus, mas também dentre os gentios?
24як і над нами, котрих покликав не тільки з Жидів, та й з поган?
25Como ele também diz em Oseias: “Chamarei 'meu povo' àqueles que não eram meu povo; e 'amada' àquela que não era amada.”
25Як і в Осії глаголе: Назву немоїх людей людьми моїми, і неполюблену полюбленою.
26“Acontecerá que no lugar onde lhes foi dito: 'Vocês não são meu povo', ali eles serão chamados 'filhos do Deus vivo'.”
26І буде на місцї, де сказано їм: Не мій ви народ, там назвуть ся синами Бога живого.
27Isaías clama a respeito de Israel: “Ainda que o número dos filhos de Israel seja como a areia do mar, é o remanescente que será salvo;
27Ісаїя ж покликує про Ізраїля: Хоч би було число синів Ізраїлевих як пісок морський, останок (тільки) спасеть ся:
28pois ele completará a obra e a abreviará em justiça, porque o Senhor fará uma obra breve sobre a terra.”
28скінчивши бо слово, поскорить ся в правдї; бо скоро слово зробить Господь на землї.
29Como Isaías disse antes: “A menos que o Senhor dos Exércitos nos tivesse deixado uma semente, teríamos nos tornado como Sodoma, e teríamos sido feitos como Gomorra.”
29І яко ж прорік Ісаїя: Коли б Господь Саваот не зоставив нам насїння, були б ми, як Содома, й уподобились би Гоморі.
30O que diremos então? Que os gentios, que não buscavam a justiça, alcançaram a justiça, a saber, a justiça que vem da fé;
30Що ж скажемо? Що погане, котрі не вганяли за праведностю, настигли праведність, праведність, що од віри;
31mas Israel, buscando uma lei de justiça, não chegou à lei de justiça.
31Ізраїль же, вганяючи за праведностю, не настиг закону праведности.
32Por quê? Porque não a buscaram pela fé, mas como se fosse pelas obras da lei. Eles tropeçaram na pedra de tropeço,
32Чому? Тому, що (шукали праведности) не од віри, а якби од учинків закону; спіткнулись бо на камінь спотикання.
33como está escrito: “Eis que ponho em Sião uma pedra de tropeço e uma rocha de ofensa; e ninguém que nele crê será decepcionado.”
33Яко ж писано: Ось кладу в Сіонї камінь спотикання і камень поблазнї, а всякий, хто вірує в Него, не осоромить ся.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.