Rom 9
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Kri ah loktang ni ka thuih, lok kam lai ai, Kacai Muithla ah kasae kahoih panoekhaih palungthin mah doeh kai hnukung ah oh,
1Правду кажу в Христї, не обманюю, як сьвідкує менї (й) совість моя Духом сьвятим,
2palung ka set moe, boeng thai ai poek angphohaih ka tawnh.
2що великий менї смуток, і безустання болесть серцю моєму.
3Taksa ah kaimah ih acaengnawk hoi nawkamyanawk hanah, kaimah roe hae Kri khae hoiah tangoenghaih tongh han khoek to ka koeh:
3Бо я сам бажав би бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних менї по тїлу;
4nihcae loe Israel kami ah oh o moe, pacah ih caa ah ohhaih, lensawkhaih, lokmaihaih, kaalok paekhaih, Sithaw toksakhaih hoi lokkamhaih hnu kami ah oh o;
4вони ж Ізраїльтяне, їх усиновленнє, і слава, й завіти, й даваннє закону, й судженнє, і обітування;
5nihcae loe aicae ampa ah oh o, taksa ah nihcae thung hoiah ni Kri to angzoh, Anih loe hmuennawk boih ukkung ah oh moe, dungzan tahamhoihaih Sithaw ah oh. Amen.
5їх і отцї, з них і Христос по тїлу, що над усїм Бог, благословенний по віки. Амінь.
6Sithaw lok loe atho om ai, tiah thuih koehhaih ih na ai ni. Israel hoi tacawt kaminawk loe Israel kami boih na ai ni:
6Не те ж воно, наче б слово Боже не сповнилось; бо не всї ті, що від Ізраїля, сї Ізраїльтяне,
7Abraham ih atii ah oh o pongah, nihcae loe caa ah om o boih ai: toe Isak khae hoiah ni nang ih atii, tiah kawk o tih, tiah oh.
7анї всї дїти, тим що вони насїннє Авраамове; нї, в Ісаакові (рече) назветь ся тобі насїннє.
8To pongah, taksa ah kaom caanawk loe Sithaw ih caa na ai ni: lokkamhaih hoiah kaom caanawk to ni atii, tiah kroek o.
8Се єсть: не дїти тїлесні, се дїти Божі, а дїти обітування полїчені в насїннє.
9Vaihi tue thuem phak naah, kang zoh han, to naah Sarah mah capa maeto sah tih, tiah lokkamhaih to oh.
9Слово бо обітування таке: Пори сієї прийду, і буде Сарі син.
10Hae khue ai; Rebekah doeh kami maeto, aicae ampa Isak ih caa to pom naah;
10Не тільки ж (се); а й Ревека, що почала за одним разом од Ісаака, отця нашого;
11(Sithaw mah qoih ih baktih toengah oh hanah, Sithaw khokkhanhaih loe toksakhaih hoiah om ai, kawkkung Anih koehhaih baktiah ni om tih, tiah a caa hnik tapen ai vop moe, a caa hnik mah kasae hmuen maw, to tih ai boeh loe kahoih hmuen maw sakhaih om ai naah,
11ще бо не родились, анї зробили нїчого доброго або лихого (щоб постанова Божа у вибранню пробувала, не по дїлам, а від Того, хто кличе),
12nongpata khaeah, Kacoeh mah kanawk ih tok to sah pae tih, tiah a thuih pae.
12сказано їй, що більший служити ме меншому,
13Jakob to ka palung, Isau loe ka hnukma, tiah tarik ih oh.
13яко ж писано: Якова злюбив я, а Ісава зненавидїв.
14To tiah nahaeloe kawbangmaw a tih o han boeh? Sithaw loe toeng ai, tiah a thuih o han maw? A thui o mak ai.
14Що ж скажемо? чи вже ж несправедливість у Бога? Нехай не буде.
15Sithaw mah Mosi khaeah, Palungnat han koeh ih kami nuiah palung ka nat moe, palung han koeh ih kami to ka palung han, tiah thuih.
15Глаголе бо Мойсейові: Помилую, кого помилую, і змилосерджусь, над ким змилосерджусь.
16To pongah kami mah koeh pongah na ai, toksah kami pongah doeh na ai, palungnathaih amtuengsak Sithaw pongah ni oh.
16Тим же воно нї від того, хто хоче, нї від того, хто біжить, а від милуючого Бога.
17Cabu mah Faro khaeah, Ka timhaih baktiah nang khaeah Ka thacakhaih kam tuengsak moe, Ka hmin long pum ah taphong han ih ni, kang qoengsak, tiah a naa.
17Глаголе бо писаннє й Фараонові: Що на се іменно підняв я тебе, щоб показати на тобі силу мою, і щоб звістилось імя моє по всїй землї.
18To pongah, Anih loe a koeh ih kami nuiah palungnathaih tawnh moe, a koeh ih kami to palung thahsak.
18Тим же то, кого хоче, милує, а кого хоче, ожорсточує (окаменює).
19To tih nahaeloe Anih koehhaih to mi mah maw pakaa thai ai to mah, tipongah Anih mah kami zaehaih to pakrong loe? tiah na thuih o han maw?
19Скажеш же менї: Чого ж іще й винуватить? хто встояв проти волї Його?
20Na thui o mak ai, toe, Aw kami, Sithaw lok aek nang loe mi aa? A sak ih hmuen mah Sahkung khaeah, Tipongah hae tiah nang sak loe, tiah naa thai tih maw?
20Хто ж се ти, чоловіче, що змагаєш ся з Богом? Хиба скаже зроблене тому, хто зробив його: Нащо зробив єси мене так?
21Laom sah kami loe amlai long tawnkung ah oh pongah, kanghmong amlai long hoiah na ai maw kahoih laom hoi kasae laom to a sak?
21Або не має власти ганчар над глиною, щоб з того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?
22Sithaw mah angmah ih palungphuihaih to amtuengsak moe, a sakthaihaih panoeksak han koeh pongah, paro hanah sak ih palungphuihaih kaomsak laomnawk nuiah palungsawkhaih tawn nahaeloe timaw thuih han oh vop,
22Коли ж, хотячи Бог показати гнїв свій, і явити силу свою, щадив у великому довготерпінню посуди гнїва, наготовлені на погибель,
23anih mah kating ai a lensawkhaih to pakoeh han sak coek ih, tahmenhaih laomnawk nuiah amtuengsak,
23і щоб явити богацтво слави своєї на посудах милости, котрих наперед наготовив на славу,
24Judahnawk khae khue ai, Gentelnawk hoi anih mah kawk ih aicae khaeah doeh amtuengsak,
24як і над нами, котрих покликав не тільки з Жидів, та й з поган?
25Hosea Cabu thungah, Kai ih kami ah kaom ai kaminawk to Kai ih kami, tiah Ka kawk han; palung ai ih kami to kang palung, tiah Ka naa han.
25Як і в Осії глаголе: Назву немоїх людей людьми моїми, і неполюблену полюбленою.
26Nihcae khaeah, Nangcae loe Kai ih kami na ai ni, tiah thuih ih ahmuen ah kaom kaminawk to kahing Sithaw ih capanawk, tiah kawk tih, tiah thuih ih lok to oh.
26І буде на місцї, де сказано їм: Не мій ви народ, там назвуть ся синами Бога живого.
27Tahmaa Isaiah mah doeh Israel kawng pongah, Israel caanawk loe tuipui ih savuet zetto pop o langlacadoeh, kanghmat kaminawk ni pahlong ah om o tih:
27Ісаїя ж покликує про Ізраїля: Хоч би було число синів Ізраїлевих як пісок морський, останок (тільки) спасеть ся:
28anih mah toenghaih hoiah toksak pacoeng hanah, lok takroek tih; Angraeng mah long ah sak han atimhaih to sah palang tih, tiah thuih.
28скінчивши бо слово, поскорить ся в правдї; бо скоро слово зробить Господь на землї.
29Tahmaa Isaiah mah loe, Sabaoth Angraeng mah aicae ih atii paquem ai nahaeloe, aicae loe Sodom baktiah a om o ueloe, Gomorrah hoiah anghmong tih boeh, tiah thuih coek boeh.
29І яко ж прорік Ісаїя: Коли б Господь Саваот не зоставив нам насїння, були б ми, як Содома, й уподобились би Гоморі.
30To tih nahaeloe kawbangmaw a tih o han boeh? Toenghaih pazui ai Gentelnawk loe, tanghaih rang hoiah kaom, toenghaih to hnuk o boeh.
30Що ж скажемо? Що погане, котрі не вганяли за праведностю, настигли праведність, праведність, що од віри;
31Toe kaalok rang hoiah kaom toenghaih pazui, Israelnawk loe, kaalok rang hoiah kaom toenghaih to hnu o ai.
31Ізраїль же, вганяючи за праведностю, не настиг закону праведности.
32Tipongah hnu o ai loe? Nihcae loe amthaekhaih thlung pongah amtimh o pongah, tanghaih hoiah pakrong o ai, kaalok mah thuih ih baktih toengah toksakhaih rang hoiah pakrong o lat pongah ni hnu o ai.
32Чому? Тому, що (шукали праведности) не од віри, а якби од учинків закону; спіткнулись бо на камінь спотикання.
33Cabu thungah, Khenah, Zion ah amthaekhaih thlung hoi amtimhaih thlung to ka suek: mi kawbaktih doeh Anih tang kami loe azathaih tongh mak ai, tiah tarik ih oh.
33Яко ж писано: Ось кладу в Сіонї камінь спотикання і камень поблазнї, а всякий, хто вірує в Него, не осоромить ся.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.