אִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הָרוֹמִיִּים 9
Modern Hebrew BibleTranslation
Modern Hebrew Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1אמת אני מדבר במשיח ולא אשקף ודעתי מעידה לי ברוח הקדש׃
1Правду кажу в Христї, не обманюю, як сьвідкує менї (й) совість моя Духом сьвятим,
2כי גדול עצבוני ואין קץ לדאבון לבי׃
2що великий менї смуток, і безустання болесть серцю моєму.
3כי מי יתן היתי אני מחרם מן המשיח בעד אחי שארי ובשרי׃
3Бо я сам бажав би бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних менї по тїлу;
4אשר הם בני ישראל ויש להם משפט הבנים והכבוד והבריתות ומתן התורה והעבודה וההבטחות׃
4вони ж Ізраїльтяне, їх усиновленнє, і слава, й завіти, й даваннє закону, й судженнє, і обітування;
5ולהם האבות ואשר מהם יצא המשיח לפי בשרו אשר הוא אל על הכל מברך לעולמים אמן׃
5їх і отцї, з них і Христос по тїлу, що над усїм Бог, благословенний по віки. Амінь.
6אבל לא כאלו נפל דבר אלהים ארצה כי לא כל אשר הם מישראל גם ישראל המה׃
6Не те ж воно, наче б слово Боже не сповнилось; бо не всї ті, що від Ізраїля, сї Ізраїльтяне,
7ולא על היותם זרע אברהם כלם בנים הם כי ביצחק יקרא לך זרע׃
7анї всї дїти, тим що вони насїннє Авраамове; нї, в Ісаакові (рече) назветь ся тобі насїннє.
8כלומר לא בני הבשר המה בני האלהים כי אם בני ההבטחה הם הנחשבים לזרע׃
8Се єсть: не дїти тїлесні, се дїти Божі, а дїти обітування полїчені в насїннє.
9כי דבר הבטחה הוא מה שנאמר למועד אשוב ולשרה בן׃
9Слово бо обітування таке: Пори сієї прийду, і буде Сарі син.
10ולא זאת בלבד כי כן היה גם ברבקה בהיותה הרה לאחד ליצחק אבינו׃
10Не тільки ж (се); а й Ревека, що почала за одним разом од Ісаака, отця нашого;
11כי בטרם ילדו בניה ועוד לא עשו טוב או רע למען תקום עצת האלהים כפי בחירתו לא מתוך מעשים כי אם כרצון הקרא׃
11ще бо не родились, анї зробили нїчого доброго або лихого (щоб постанова Божа у вибранню пробувала, не по дїлам, а від Того, хто кличе),
12נאמר לה כי רב יעבד צעיר׃
12сказано їй, що більший служити ме меншому,
13ככתוב ואהב את יעקב ואת עשו שנאתי׃
13яко ж писано: Якова злюбив я, а Ісава зненавидїв.
14אם כן מה נאמר הכי יש עול באלהים חלילה׃
14Що ж скажемо? чи вже ж несправедливість у Бога? Нехай не буде.
15כי למשה אמר וחנתי את אשר אחן ורחמתי את אשר ארחם׃
15Глаголе бо Мойсейові: Помилую, кого помилую, і змилосерджусь, над ким змилосерджусь.
16ועל כן אין הדבר לא ביד הרצה ולא ביד הרץ כי אם ביד האלהים המרחם׃
16Тим же воно нї від того, хто хоче, нї від того, хто біжить, а від милуючого Бога.
17כי כן הכתוב אמר לפרעה בעבור זאת העמדתיך בעבור הראתך את כחי ולמען ספר שמי בכל הארץ׃
17Глаголе бо писаннє й Фараонові: Що на се іменно підняв я тебе, щоб показати на тобі силу мою, і щоб звістилось імя моє по всїй землї.
18ויוצא מזה כי את אשר יחפץ יחננו ואת אשר יחפץ יקשהו׃
18Тим же то, кого хоче, милує, а кого хоче, ожорсточує (окаменює).
19וכי תאמר אלי מדוע יוכיח עוד נגד רצונו מי יתיצב׃
19Скажеш же менї: Чого ж іще й винуватить? хто встояв проти волї Його?
20אמנם בן אדם מי אתה אשר תריב את האלהים היאמר יצר ליצרו למה ככה עשיתני׃
20Хто ж се ти, чоловіче, що змагаєш ся з Богом? Хиба скаже зроблене тому, хто зробив його: Нащо зробив єси мене так?
21אם אין רשות ליצר על החמר לעשות מגלם אחד כלי אחד לכבוד ואחד לקלון׃
21Або не має власти ганчар над глиною, щоб з того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?
22ומה אפוא אם האלהים החפץ להראות זעמו ולהודיע גבורתו נשא בכל ארך רוחו את כלי הזעם הנכונים לאבדון׃
22Коли ж, хотячи Бог показати гнїв свій, і явити силу свою, щадив у великому довготерпінню посуди гнїва, наготовлені на погибель,
23להודיע גם את עשר כבודו על כלי החנינה אשר יעדם לכבוד׃
23і щоб явити богацтво слави своєї на посудах милости, котрих наперед наготовив на славу,
24והם אנחנו אשר קראם לא מן היהודים בלבד כי אף מן הגוים׃
24як і над нами, котрих покликав не тільки з Жидів, та й з поган?
25כדברו בהושע אקרא ללא עמי עמי וללא רחמה רחמה׃
25Як і в Осії глаголе: Назву немоїх людей людьми моїми, і неполюблену полюбленою.
26והיה במקום אשר יאמר להם לא עמי אתם יאמר להם בני אל חי׃
26І буде на місцї, де сказано їм: Не мій ви народ, там назвуть ся синами Бога живого.
27וישעיהו צוח על ישראל כי אם יהיה מספר בני ישראל כחול הים שאר ישוב בו כליון חרוץ שוטף צדקה׃
27Ісаїя ж покликує про Ізраїля: Хоч би було число синів Ізраїлевих як пісок морський, останок (тільки) спасеть ся:
28כי כלה ונחרצה אדני עשה בקרב הארץ׃
28скінчивши бо слово, поскорить ся в правдї; бо скоро слово зробить Господь на землї.
29וכאשר אמר ישעיהו לפנים לולי יהוה צבאות הותיר לנו שריד כמעט כסדם היינו לעמרה דמינו׃
29І яко ж прорік Ісаїя: Коли б Господь Саваот не зоставив нам насїння, були б ми, як Содома, й уподобились би Гоморі.
30ועתה מה נאמר הגוים אשר לא רדפו אחרי הצדקה השיגו את הצדקה היא הצדקה אשר מתוך האמונה׃
30Що ж скажемо? Що погане, котрі не вганяли за праведностю, настигли праведність, праведність, що од віри;
31וישראל בבקשו אחרי תורת צדקה לתורת הצדקה לא הגיע׃
31Ізраїль же, вганяючи за праведностю, не настиг закону праведности.
32ועל מה יען אשר לא מאמונה דרשוה כי אם ממעשים כי התנגפו באבן נגף׃
32Чому? Тому, що (шукали праведности) не од віри, а якби од учинків закону; спіткнулись бо на камінь спотикання.
33ככתוב הנני יסד בציון אבן נגף וצור מכשול וכל המאמין בו לא יבוש׃
33Яко ж писано: Ось кладу в Сіонї камінь спотикання і камень поблазнї, а всякий, хто вірує в Него, не осоромить ся.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.