Loma 9
Tongan Bible, Revised West VersionTranslation
Tongan Bible, Revised West Version
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ʻOku ou lea moʻoni ʻia Kalaisi, ʻoku ʻikai te u loi, pea ʻoku fakamoʻoni au foki ʻi hoku loto ʻi he Laumālie Māʻoniʻoni,
1Правду кажу в Христї, не обманюю, як сьвідкує менї (й) совість моя Духом сьвятим,
2ʻOku ou māfasia lahi pea mamahi maʻuaipē ʻi hoku loto.
2що великий менї смуток, і безустання болесть серцю моєму.
3(He kuo u meimei fakaʻamu ke tuku au ko e motuhi meia Kalaisi), koeʻuhi ko hoku kāinga, ʻa hoku kāinga fakakakano:
3Бо я сам бажав би бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних менї по тїлу;
4Ko e kakai ʻIsileli ʻakinautolu; ʻoku ʻonautolu ʻae ohia, mo e nāunau, mo e ngaahi fuakava, mo e foaki ʻoe fono, mo e ngāue fakalotu, mo e ngaahi talaʻofa;
4вони ж Ізраїльтяне, їх усиновленнє, і слава, й завіти, й даваннє закону, й судженнє, і обітування;
5ʻOku ʻanautolu ʻae ngaahi tamai, ʻakinautolu naʻe mei ai ʻae sino ʻo Kalaisi, ʻaia ʻoku māʻolunga taha pē, ko e ʻOtua monūʻia ʻo taʻengata. ʻEmeni.
5їх і отцї, з них і Христос по тїлу, що над усїм Бог, благословенний по віки. Амінь.
6Ka ʻoku ʻikai ke hangē kuo taʻeʻaonga ʻaupito ʻae folofola ʻae ʻOtua. He ʻoku ʻikai ko e ʻIsileli kotoa pē, ʻaia ʻoku meia ʻIsileli:
6Не те ж воно, наче б слово Боже не сповнилось; бо не всї ті, що від Ізраїля, сї Ізраїльтяне,
7Pea ʻoku ʻikai ko e fānau kotoa pē. Koeʻuhi ko e hako ʻakinautolu ʻo ʻEpalahame: ka, “Ko ʻAisake ʻe ui ai ho hako.”
7анї всї дїти, тим що вони насїннє Авраамове; нї, в Ісаакові (рече) назветь ся тобі насїннє.
8Ko hono ʻuhinga, ʻIlonga ʻae fānau ʻae kakano, ʻoku ʻikai ko e fānau ʻae ʻOtua ʻakinautolu: kae lau ko e hako ʻae fānau pē ʻoe talaʻofa.
8Се єсть: не дїти тїлесні, се дїти Божі, а дїти обітування полїчені в насїннє.
9He ko e lea eni ʻoe talaʻofa, “ʻI he kuonga ni te u haʻu, pea ʻe maʻu ʻe Sela ha tama.”
9Слово бо обітування таке: Пори сієї прийду, і буде Сарі син.
10Pea ʻoku ʻikai ko ia pē, ka ʻi he feitama ʻa Lepeka mei he tokotaha, ko ʻetau tamai ko ʻAisake;
10Не тільки ж (се); а й Ревека, що почала за одним разом од Ісаака, отця нашого;
11(He naʻe teʻeki ai ke fanauʻi ʻakinaua, pea teʻeki fai ha lelei pe ha kovi, pea koeʻuhi ke tuʻumaʻu ʻae tuʻutuʻuni ʻae ʻOtua, ʻo fakatatau ki he fili, ʻikai ʻi he ngaahi ngāue, kae ʻiate ia ʻoku ne ui;)
11ще бо не родились, анї зробили нїчого доброго або лихого (щоб постанова Божа у вибранню пробувала, не по дїлам, а від Того, хто кличе),
12Naʻe pehē kiate ia, “ʻE tauhi ʻe he ʻuluaki ʻae kimui.”
12сказано їй, що більший служити ме меншому,
13ʻO hangē ko ia kuo tohi, “Kuo u ʻofa kia Sēkope, ka kuo u fehiʻa kia ʻIsoa.”
13яко ж писано: Якова злюбив я, а Ісава зненавидїв.
14Pea ka ko ia, pea tau pehē ko e hā? ʻOku ʻi he ʻOtua ʻae taʻeangatonu? ʻIkai ʻaupito.
14Що ж скажемо? чи вже ж несправедливість у Бога? Нехай не буде.
15He naʻe pehē ʻe ia kia Mōsese, “Te u ʻaloʻofa kiate ia ʻoku ou loto ke u ʻaloʻofa ki ai, pea te u angaʻofa kiate ia ʻoku ou loto ke u angaʻofa ki ai.”
15Глаголе бо Мойсейові: Помилую, кого помилую, і змилосерджусь, над ким змилосерджусь.
16Pea ko ia, ʻoku ʻikai meiate ia ʻoku loto, pe meiate ia ʻoku lele, kae mei he ʻOtua ʻoku fakahā ʻae ʻaloʻofa.
16Тим же воно нї від того, хто хоче, нї від того, хто біжить, а від милуючого Бога.
17He ʻoku pehē ʻae tohi kia Felo, “Ko e meʻa ni pē kuo u fokotuʻu hake ai koe, koeʻuhi ke u fakahā ʻiate koe hoku mālohi, pea koeʻuhi ke ongoongoa ai hoku hingoa ʻi māmani kotoa pē.”
17Глаголе бо писаннє й Фараонові: Що на се іменно підняв я тебе, щоб показати на тобі силу мою, і щоб звістилось імя моє по всїй землї.
18Pea ko ia, ʻoku ʻaloʻofa ia kiate ia ʻoku ne loto ki ai, pea ʻoku ne fakafefeka ʻaia ʻoku loto ia ki ai.
18Тим же то, кого хоче, милує, а кого хоче, ожорсточує (окаменює).
19Pea te ke pehē ai kiate au, “Pea ko e hā ʻoku ne kei lāunga ai? Pe ko hai kuo ne taʻofia hono loto?”
19Скажеш же менї: Чого ж іще й винуватить? хто встояв проти волї Його?
20ʻIkai, ʻe tangata, he ko hai koe ʻoku ke kikihi ki he ʻOtua? ʻE lea ʻae meʻa kuo ngaohi kiate ia naʻa ne ngaohi ia, “Ko e hā kuo ke ngaohi ai au ke pehē ni?”
20Хто ж се ти, чоловіче, що змагаєш ся з Богом? Хиба скаже зроблене тому, хто зробив його: Нащо зробив єси мене так?
21He ʻikai ʻoku ʻi he ʻumea, ke ne ngaohi mei he takaonga pe taha ʻae ipu ʻe taha ke ʻaonga lahi, mo e taha ke ʻaonga siʻi?
21Або не має власти ганчар над глиною, щоб з того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?
22Pea kapau kuo finangalo ʻae ʻOtua ke fakahā hono houhau, pea fakaʻilo mo hono mālohi, naʻa ne kātaki ʻi he kātaki fuoloa ʻae ngaahi ipu ʻoe houhau naʻe taau mo e malaʻia:
22Коли ж, хотячи Бог показати гнїв свій, і явити силу свою, щадив у великому довготерпінню посуди гнїва, наготовлені на погибель,
23Pea koeʻuhi ke ne fakahā hono lahi ʻo ʻene lelei ki he ngaahi ipu ʻoe ʻaloʻofa, ʻakinautolu naʻa ne tomuʻa teuʻi ki he hakeakiʻi,
23і щоб явити богацтво слави своєї на посудах милости, котрих наперед наготовив на славу,
24ʻIo, ʻakitautolu kuo ne ui, ʻikai mei he kakai Siu pē, ka mei he kakai Senitaile foki?
24як і над нами, котрих покликав не тільки з Жидів, та й з поган?
25ʻO hangē ko ʻene folofola ʻia Hosea, “Te u ui ʻakinautolu ‘Ko hoku kakai,’ ʻaia naʻe ʻikai ko hoku kakai; pea ‘Ko e ʻofeina ia,’ ʻaia naʻe ʻikai ko e ʻofeina.
25Як і в Осії глаголе: Назву немоїх людей людьми моїми, і неполюблену полюбленою.
26Pea ʻe pehē, ʻi he potu ko ia naʻe pehē ai kiate kinautolu, ‘ʻOku ʻikai ko hoku kakai ʻakimoutolu;’ ʻe ui ai ʻakinautolu ko e fānau ʻae ʻOtua moʻui.
26І буде на місцї, де сказано їм: Не мій ви народ, там назвуть ся синами Бога живого.
27ʻOku kalanga foki ʻa ʻIsaia ʻia ʻIsileli, ʻo pehē , “Kapau ʻe tatau hono lau ʻoe fānau ʻa ʻIsileli mo e ʻoneʻone ʻoe tahi, ko e toenga pē ʻe fakamoʻui:
27Ісаїя ж покликує про Ізраїля: Хоч би було число синів Ізраїлевих як пісок морський, останок (тільки) спасеть ся:
28He te ne fakaʻosi mo tuʻusi ke vave ʻae ngāue ʻi he māʻoniʻoni: koeʻuhi ʻe fakatoʻotoʻo ʻae ngāue ʻa Sihova ʻi he māmani.”
28скінчивши бо слово, поскорить ся в правдї; бо скоро слово зробить Господь на землї.
29Pea hangē ko e tomuʻa lea ʻa ʻIsaia, “Ka ne taʻeʻoua ʻae fakatoe ʻe Sihova ʻoe ngaahi tokolahi ha hako kiate kitautolu, pehē, kuo tau tatau mo Sotoma, pea ngaohi ʻo fakatatau mo Komola.”
29І яко ж прорік Ісаїя: Коли б Господь Саваот не зоставив нам насїння, були б ми, як Содома, й уподобились би Гоморі.
30Pea ka ko ia, pea tau pehē ko e hā? Ko eni, ko e kakai Senitaile, naʻe ʻikai tuli ki he fakatonuhia, kuo lavaʻi ʻekinautolu ʻae fakatonuhia, ʻio, ʻae fakatonuhia ʻoku ʻi he tui.
30Що ж скажемо? Що погане, котрі не вганяли за праведностю, настигли праведність, праведність, що од віри;
31Ka ko ʻIsileli, naʻe tuli ki he fono māʻoniʻoni, kuo ʻikai lavaʻi ʻe ia ʻae fono māʻoniʻoni.
31Ізраїль же, вганяючи за праведностю, не настиг закону праведности.
32Ko e hā naʻe pehē ai? Koeʻuhi naʻe ʻikai ha tui, ka ko e ngāue pe. He naʻa nau tūkia ʻi he “Maka tūkiaʻanga” ko ia;
32Чому? Тому, що (шукали праведности) не од віри, а якби од учинків закону; спіткнулись бо на камінь спотикання.
33ʻO hangē ko ia kuo tohi, “Vakai, ʻoku ou ʻai ʻi Saione ʻae maka tūkiaʻanga mo e maka fakaʻita: pea ko ia ʻe tui kiate ia ʻe ʻikai te ne mā.”
33Яко ж писано: Ось кладу в Сіонї камінь спотикання і камень поблазнї, а всякий, хто вірує в Него, не осоромить ся.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.