Hebreus 10
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Pois a lei, tendo uma sombra dos bens vindouros, não a própria imagem das coisas, nunca pode, com os mesmos sacrifícios oferecidos continuamente ano após ano, aperfeiçoar os que se aproximam.
1Маючи бо закон тїнь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих.
2Do contrário, não teriam deixado de ser oferecidos? Porque os adoradores, tendo sido purificados uma vez por todas, não teriam mais consciência de pecados.
2Ато б перестали приносити їх, не мавши вже ті, хто служить, нїякої совісти за гріхи, раз очистившись.
3Mas nesses sacrifícios há uma lembrança anual dos pecados.
3А в них що року (робить ся) спомни гріхів.
4Pois é impossível que o sangue de touros e bodes tire os pecados.
4Не можна бо, щоб кров волова та козлина знимала гріхи.
5Portanto, ao entrar no mundo, ele diz: “Sacrifício e oferta não desejaste, mas preparaste um corpo para mim.
5Тим же, входячи у сьвіт, глаголе: „Жертви і приносу не схотїв єси, тїло ж наготовив Менї єси.
6Não te agradaste de holocaustos e sacrifícios pelo pecado.
6Огняні жертви і (жертви) за гріх не вподобав єси.
7Então eu disse: 'Eis que vim (no rolo do livro está escrito a meu respeito) para fazer a tua vontade, ó Deus.'”
7Тодї я сказав: Ось, ійду (у починї книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже.‟
8Depois de dizer anteriormente: “Sacrifícios, ofertas, holocaustos e sacrifícios pelo pecado não desejaste, nem te agradaste deles” (os quais são oferecidos segundo a lei),
8Сказавши вище: „Що жертва і принос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотїв єси, анї вподобав єси,‟ котрі по закону приносять ся,
9ele disse então: “Eis que vim para fazer a tua vontade.” Ele remove o primeiro para estabelecer o segundo.
9потім рече: „Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже.‟ Зносить перве, щоб друге поставити.
10É por essa vontade que temos sido santificados por meio da oferta do corpo de Jesus Cristo, de uma vez por todas.
10По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового.
11Todo sacerdote permanece de pé, dia após dia, ministrando e oferecendo muitas vezes os mesmos sacrifícios, que nunca podem tirar os pecados;
11І всякий же сьвященик стоїть що-дня служачи і много раз ті ж самі жертви приносячи, котрі нїколи не можуть зняти гріхів.
12mas ele, tendo oferecido um único sacrifício pelos pecados para sempre, assentou-se à direita de Deus,
12Він же, принїсши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правицї Бога,
13esperando, dali em diante, até que os seus inimigos sejam postos como estrado dos seus pés.
13дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг Його.
14Pois com uma única oferta ele aperfeiçoou para sempre os que estão sendo santificados.
14Одним бо приносом звершив на віки осьвячуємих.
15O Espírito Santo também nos testifica, pois depois de dizer:
15Сьвідкує ж нам і Дух сьвятий; по реченому бо перше:
16“Esta é a aliança que farei com eles depois daqueles dias”, diz o Senhor, “Porei as minhas leis em seu coração, também as escreverei em sua mente;” então ele diz:
16„Се завіт, що завітувати му з ними після тих днїв‟, глаголе Господь: „Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх,
17“Dos seus pecados e das suas iniquidades não me lembrarei mais.”
17і гріхів їх і беззаконий їх не споминати му вже.‟
18Ora, onde há remissão destes, não há mais oferta pelo pecado.
18А де відпущеннє гріхів, там нема вже приносу за гріхи.
19Tendo, portanto, irmãos, ousadia para entrar no Santuário pelo sangue de Jesus,
19Оце ж, браттє, маючи свободу входити у сьвятиню кровю Ісусовою,
20pelo caminho que ele inaugurou para nós, um caminho novo e vivo, pelo véu, isto é, a sua carne,
20дорогою новою і живою, котру обновив нам Він завісою, се єсть тїлом своїм,
21e tendo um grande sacerdote sobre a casa de Deus,
21і Єрея великого над домом Божим,
22aproximemo-nos com coração sincero, em plena certeza de fé, tendo o coração aspergido, livre de uma consciência má, e o corpo lavado com água pura,
22приступаймо з щирим серцем в повнотї віри, окропивши серця від совісти лукавої, і обмивши тїло водою чистою;
23retenhamos firme a confissão da nossa esperança sem vacilar; pois aquele que prometeu é fiel.
23держімо непохибне визнаннє надїї (вірен бо Той, хто обіцяв)
24Pensemos em como incentivar uns aos outros ao amor e às boas obras,
24і назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих дїл,
25não deixando de nos congregar, como é costume de alguns, mas exortando-nos uns aos outros, e tanto mais quanto vocês veem que o Dia se aproxima.
25не покидаючи громади своєї, як у деяких є звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько більше бачите, що наближуєть ся день.
26Pois se pecarmos voluntariamente, depois de termos recebido o conhecimento da verdade, já não resta mais sacrifício pelos pecados,
26Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,
27mas uma certa e terrível expectativa de juízo, e um fogo furioso que devorará os adversários.
27а якесь страшне сподїваннє суду і огняний гнїв, що має пожерти противників.
28O homem que despreza a lei de Moisés morre sem compaixão, com base no testemunho de duas ou três testemunhas.
28Хто відцурав ся закону Мойсейового, при двох або трьох сьвідках, смерть йому без милосердя:
29Imaginem quão mais severo será o castigo merecido por aquele que pisou aos pés o Filho de Deus, considerou profano o sangue da aliança com o qual foi santificado e insultou o Espírito da graça.
29Скільки ж, думаєте, гіршої муки заслужить, хто Сина Божого потоптав і кров завіту, котрою осьвятив ся, вважав за звичайну, і Духа благодати зневажив?
30Pois conhecemos aquele que disse: “A vingança me pertence. Eu retribuirei”, diz o Senhor. E novamente: “O Senhor julgará o seu povo.”
30Знаємо Того, хто промовив: „Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь‟; і знов: „Господь судити ме людей своїх.‟
31Coisa terrível é cair nas mãos do Deus vivo.
31Страшно впасти в руки Бога живого.
32Mas lembrem-se dos dias anteriores, nos quais, depois de serem iluminados, vocês suportaram uma grande luta com sofrimentos:
32Згадайте ж перші днї, в котрі ви, просьвітившись, перенесли велику боротьбу терпіння,
33em parte, sendo expostos tanto a insultos quanto a opressões, e em parte, tornando-se companheiros daqueles que foram assim tratados.
33то на зневагу і знущаннє виставлювані, то буваючи спільниками тих, що так жили.
34Pois vocês se compadeceram de mim enquanto eu estava preso e aceitaram com alegria o confisco dos seus bens, sabendo que têm para si mesmos uma posse melhor e permanente nos céus.
34Бо і в моїх кайданах ви зо мною мучились, і жакуваннє маєтків ваших з радістю приймали, відаючи, що маєте собі маєток на небесах вічний і луччий.
35Portanto, não abram mão da sua confiança, pois ela tem uma grande recompensa.
35Не кидайте ж сьміливости вашої, котра має нагороду велику.
36Pois vocês precisam de perseverança, para que, tendo feito a vontade de Deus, possam receber a promessa.
36Терпіннє бо вам треба мати, щоб, волю Божу вчинивши, прийняли обітуваннє.
37“Pois em muito pouco tempo, aquele que vem virá, e não tardará.
37Вже бо незабаром ось, ось Грядущий прийде, і не загаєть ся.
38Mas o justo viverá pela fé. E, se ele recuar, a minha alma não tem prazer nele.”
38„А праведний з віри жив буде,‟ і: „Коли хто малодушен, не вподобає душа моя його.‟
39Nós, porém, não somos dos que recuam para a perdição, mas dos que têm fé para a salvação da alma.
39Ми ж не малодушні (собі) на погибель, а віруючі на спасеннє душі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.