Hebreus 12
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Portanto, nós também, visto que estamos rodeados por tão grande nuvem de testemunhas, deixemos de lado todo peso e o pecado que tão facilmente nos enreda, e corramos com perseverança a corrida que está diante de nós,
1Тим же оце й ми, маючи кругом нас таку тьму сьвідків, відложивши всяку гордість і гріх, що путав нас, з терпіннєм біжім на боротьбу, що перед нами,
2olhando para Jesus, o autor e consumador da fé, o qual, por causa da alegria que estava diante dele, suportou a cruz, desprezando a vergonha, e assentou-se à direita do trono de Deus.
2дивлячись на Ісуса, починателя і звершителя віри, котрий замість радости, яка була перед Ним, витерпів хрест, не дбаючи про сором, і сїв по правицї престола Божого.
3Pois considerem aquele que suportou tamanha oposição dos pecadores contra si mesmo, para que vocês não se cansem nem desfaleçam interiormente.
3Подумайте бо про Того, хто витерпів од грішників такий перекір проти себе, щоб не внивали, ослабши в душах ваших.
4Vocês ainda não resistiram até derramar sangue na luta contra o pecado.
4Ще ви аж до крові не стояли, борючись проти гріха,
5E vocês se esqueceram da exortação que lhes fala como a filhos: “Meu filho, não menospreze a disciplina do Senhor, nem desanime quando for repreendido por ele;
5і забули напомин, що до вас, як до синів, глаголе: „Сину мій, не гордуй караннєм Господнїм, анї слабни, докоренний від Нього;
6pois o Senhor disciplina a quem ama, e castiga a todo filho a quem recebe.”
6кого бо любить Господь, карає; і бє всякого сина, котрого приймає.‟
7É para a disciplina que vocês perseveram. Deus os trata como a filhos; pois, qual é o filho a quem o pai não disciplina?
7Коли караннє терпите, Бог до вас такий, як до синів: чи єсть бо такий син, котрого не карає батько?
8Mas, se vocês estão sem disciplina, da qual todos são participantes, então vocês são ilegítimos, e não filhos.
8Коли ж ви пробуваєте без карання, котрого спільниками стались усї, то ви неправого ложа дїти, а не сини.
9Além disso, tínhamos nossos pais terrenos para nos disciplinar, e nós os respeitávamos. Não deveríamos nos sujeitar muito mais ao Pai dos espíritos e viver?
9Ще ж, мали ми батьків, тїла нашого карателїв, та й поважали їх; то чи не геть більше коритись нам Отцю духів, і жити мемо?
10Pois eles, de fato, por alguns dias nos disciplinavam como lhes parecia bem, mas ele nos disciplina para o nosso bem, para que sejamos participantes da sua santidade.
10Ті бо на мало днїв, як самі знали, карали нас; а Сей на користь (нашу), щоб ми були спільниками сьвятости Його.
11Toda disciplina parece, no momento, não ser motivo de alegria, mas de tristeza; no entanto, mais tarde, produz o fruto pacífico da justiça para aqueles que foram treinados por ela.
11Усяка ж кара на той час не здаєть ся радощами, а смутком; опісля ж дає овощ впокою тим, що нею навчені правди.
12Portanto, ergam as mãos caídas e os joelhos vacilantes,
12Тим же „зомлїлі руки і зомлїлі колїна випростайте‟,
13e façam caminhos retos para os seus pés, para que o que é manco não se desloque, mas antes seja curado.
13і „стежки праві робіте ногами вашими‟, щоб не звернуло кульгаве з дороги, а лучче сцїлилось.
14Busquem a paz com todos, e a santificação, sem a qual ninguém verá o Senhor,
14Дбайте про впокій з усїма і про сьвятість, без чого нїхто не побачить Бога,
15Cuidem atentamente para que ninguém fique privado da graça de Deus e para que nenhuma raiz de amargura, ao brotar, cause perturbação e contamine muitos,
15наглядаючи, щоб хто не відпав од благодати Божої, щоб який гіркий корінь, угору виросши, не зашкодив вам, і тим не опоганились многі;
16para que não haja nenhum imoral ou profano, como Esaú, que por uma única refeição vendeu o seu direito de primogenitura.
16щоб не був хто блудник, або необачний, як Ісав, що за одну страву оддав первородство своє.
17Pois vocês sabem que, mesmo quando depois desejou herdar a bênção, ele foi rejeitado, pois não encontrou oportunidade para uma mudança de decisão, embora a tenha buscado diligentemente com lágrimas.
17Знаєте бо, що і опісля, як схотїв наслїдувати благословеннє, відкинуто його; місце бо покаяння не знайшов, хоч і з слїзми шукав його.
18Pois vocês não chegaram a um monte que pudesse ser tocado e que ardia em fogo, nem à escuridão, às trevas, à tempestade,
18Не приступили бо ви до гори, до котрої доторкаємої і до палаючого огню, і хмари, і темряви і бурі,
19ao som de uma trombeta e à voz de palavras; a qual os que a ouviram suplicaram que não lhes fosse dita nem mais uma palavra,
19і до трубного гуку, і голосу мови, котрий хто чув, то благали, щоб до них не мовило ся слово:
20pois não podiam suportar o que lhes era ordenado: “Se até mesmo um animal tocar no monte, será apedrejado”.
20(бо не видержали наказу: „Хоч і зьвір доторкнеть ся до гори, буде каміннєм побитий, або стрілою пробитий.‟
21Tão terrível era a aparência que Moisés disse: “Estou aterrorizado e tremendo.”
21І, таке страшне було видїннє, що Мойсей сказав: „Я в страсї і трепетї.‟)
22Mas vocês chegaram ao monte Sião e à cidade do Deus vivo, a Jerusalém celestial, e a inumeráveis multidões de anjos,
22А приступили ви до Сионської гори і до города Бога живого, Єрусалима небесного, і до тьми ангелів,
23à reunião festiva e à assembleia dos primogênitos que estão inscritos nos céus, a Deus, o Juiz de todos, aos espíritos dos justos aperfeiçoados,
23до громади і церкви первородних, на небесах написаних, і до суддї всїх, Бога, і до духів праведників звершених,
24a Jesus, o mediador de uma nova aliança, e ao sangue da aspersão, que fala melhor do que o de Abel.
24і до Посередника завіта нового, Ісуса, і крови кроплення, що промовляє лучче, нїж Авелева.
25Tenham cuidado para não recusar aquele que fala. Pois, se não escaparam aqueles que recusaram quem os advertia na terra, muito menos escaparemos nós, se nos desviarmos daquele que nos adverte dos céus,
25Гледїть, щоб не відректись глаголющого. Коли бо вони не втекли, одрікшись пророкувавшого на землї, то геть більше ми, одрікшись небесного,
26cuja voz abalou a terra naquela época, mas agora ele prometeu, dizendo: “Ainda mais uma vez abalarei não apenas a terra, mas também os céus.”
26котрого голос тодї захитав землею, нинї ж обітував, глаголючи: „Ще раз потрясу не тілько землею, та й небом.‟
27Esta frase, “Ainda mais uma vez”, significa a remoção das coisas que são abaladas, por serem coisas criadas, para que permaneçam aquelas que não são abaladas.
27Се ж: „ще раз‟ показує переміну потрясеного, яко створеного, щоб пробувало нерухоме.
28Portanto, recebendo um Reino que não pode ser abalado, retenhamos a graça, pela qual servimos a Deus de modo aceitável, com reverência e temor,
28Тим же царство нерухоме приймаючи, маємо благодать, котрою треба нам служити до вподоби Богу з шанобою і страхом.
29pois o nosso Deus é um fogo consumidor.
29Бо наш Бог — огонь пожирающий.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.