Hebru 12
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1To pongah aicae loe kathah parai tamai baktiah hnukungnawk mah ven pongah, aicae han hmuenzit ah kaom hmuen hoi sak kazoi zaehaih to takhoe o ving si loe, aicae hma ah kaom anghakhaih ahmuen ah a phak o thai hanah, palungsawkhaih hoiah cawn o si,
1Тим же оце й ми, маючи кругом нас таку тьму сьвідків, відложивши всяку гордість і гріх, що путав нас, з терпіннєм біжім на боротьбу, що перед нами,
2aicae tanghaih takung hoi akoephaih ah kaom Jesu to khen o si; anih hmaa ah suek ih anghoehaih pongah, Anih mah azathaih to poek ai ah, thinglam pongah patangkhang, vaihi loe Sithaw angraeng tangkhang bantang bangah anghnut boeh.
2дивлячись на Ісуса, починателя і звершителя віри, котрий замість радости, яка була перед Ним, витерпів хрест, не дбаючи про сором, і сїв по правицї престола Божого.
3Poek nang pho o moe, tha na hnaem o han ai ah, kazae kaminawk mah pacaekthlaek ih Anih to poek oh.
3Подумайте бо про Того, хто витерпів од грішників такий перекір проти себе, щоб не внивали, ослабши в душах ваших.
4Zaehaih misa na tuk o naah, athii long khoek to misa na tuh o vai ai vop.
4Ще ви аж до крові не стояли, борючись проти гріха,
5Anih mah, Ka capa, Angraeng mah thuitaekhaih to patoek hmah, ang zoeh naah palungboeng hmah: a caanawk thuitaek baktiah ang thuih o ih thapaekhaih loknawk to na pahnet o boeh, tiah thuih.
5і забули напомин, що до вас, як до синів, глаголе: „Сину мій, не гордуй караннєм Господнїм, анї слабни, докоренний від Нього;
6Angraeng mah palung ih kami to thuitaek moe, a caa baktiah talawk ih kami to danpaek.
6кого бо любить Господь, карає; і бє всякого сина, котрого приймає.‟
7A thuitaekhaih to na pauep o naah, anih mah caanawk khetzawn baktiah ni ang khetzawn o; ampa mah thuitaek ai ih caa mi maw kaom?
7Коли караннє терпите, Бог до вас такий, як до синів: чи єсть бо такий син, котрого не карає батько?
8Caanawk boih thuithaekhaih baktih toengah, thuitaekhaih to na tong o ai nahaeloe, nangcae loe a caa tangtang na ai ni, payang caa ah ni na oh o.
8Коли ж ви пробуваєте без карання, котрого спільниками стались усї, то ви неправого ложа дїти, а не сини.
9To khue ai aicae loe thuitaekkung taksa ampa to a tawnh o, nihcae to saiqathaih a paek o: to tiah nahaeloe dungzan ah kahing Muithla bang ih aicae ampa mah thuitaekhaih cae loe kawkruk maw saiqathaih a paek o aep han oh?
9Ще ж, мали ми батьків, тїла нашого карателїв, та й поважали їх; то чи не геть більше коритись нам Отцю духів, і жити мемо?
10Aicae ampanawk mah loe angmacae koehhaih baktiah oh hanah ni atue setta thung ang thuitaek o; toe Anih mah loe atho kaom, angmah ciimcaihaih baktiah oh thai han ih ni ang thuitaek o.
10Ті бо на мало днїв, як самі знали, карали нас; а Сей на користь (нашу), щоб ми були спільниками сьвятости Його.
11Thuitaek nathuem ah loe, mi mah doeh anghoehaih tawn mak ai, palungset koiah ni oh: toe thuitaek ih kaminawk loe hnukkhuemah monghaih kaom toenghaih thingthai to hnuk o.
11Усяка ж кара на той час не здаєть ся радощами, а смутком; опісля ж дає овощ впокою тим, що нею навчені правди.
12To pongah thacak ai ban hoi khokkhunawk to thacak o sak ah;
12Тим же „зомлїлі руки і зомлїлі колїна випростайте‟,
13khok angbai kami to ngantui moe, lamcaeh thai ai kami ah oh han ai ah, katoeng na khok caehhaih loklam to paroep oh.
13і „стежки праві робіте ногами вашими‟, щоб не звернуло кульгаве з дороги, а лучче сцїлилось.
14Kaminawk boih hoi angdaeh oh loe, ciimcaihaih loklam to pazui oh, ciimcai ai ah loe mi mah doeh Angraeng to hnu thai mak ai:
14Дбайте про впокій з усїма і про сьвятість, без чого нїхто не побачить Бога,
15acoehaih hoiah khen oh, to tih ai nahaeloe Sithaw tahmenhaih hnu ai ah na om o moeng tih; paroeai kaminawk amhnongsak hanah, kakhaa thing tangzun hoiah tadok tacawt tahang ueloe, raihaih na paek o moeng tih;
15наглядаючи, щоб хто не відпав од благодати Божої, щоб який гіркий корінь, угору виросши, не зашкодив вам, і тим не опоганились многі;
16tamquta hoi nongpa nongpata zaehaih sah kami baktiah maw, to tih ai boeh loe vaito caak han koi buh zetta hoiah caa lu ah ohhaih zaw kami Esau baktih, Sithaw saiqathaih tawn ai kamhnong kami ah na om o moeng tih.
16щоб не був хто блудник, або необачний, як Ісав, що за одну страву оддав первородство своє.
17Na panoek o baktih toengah, to tiah oh pacoengah, Esau mah tahamhoihhaih qawk to a koeh let, anih mah mikkhraetui krak khoek to hnik cadoeh ampa poekhaih to amkhrai ai, anih to pahnawt sut.
17Знаєте бо, що і опісля, як схотїв наслїдувати благословеннє, відкинуто його; місце бо покаяння не знайшов, хоч і з слїзми шукав його.
18Nangcae loe ban hoi sui thai koiah kaom mae ah doeh, hmai angqonghaih ahmuen ah doeh, tamai kamnum hoi khoving ohhaih ahmuen ah doeh, takhisae songhaih ahmuen ah doeh,
18Не приступили бо ви до гори, до котрої доторкаємої і до палаючого огню, і хмари, і темряви і бурі,
19mongkah tuen hoi lok katuen ahmuen ah doeh na caeh o ai; to lok kathaih kaminawk mah nihcae khaeah lok thuih pae let han ai ah tahmenhaih hnik o:
19і до трубного гуку, і голосу мови, котрий хто чув, то благали, щоб до них не мовило ся слово:
20(moi kasan mah mataeng doeh to mae to sui nahaeloe, thlung hoiah vah mat han oh, to tih ai boeh loe tazae hoiah thun han oh, tiah kaom lokpaekhaih to nihcae mah pazui o thai ai:
20(бо не видержали наказу: „Хоч і зьвір доторкнеть ся до гори, буде каміннєм побитий, або стрілою пробитий.‟
21to tiah a hnuk o ih hmuen loe zitthoh parai pongah Mosi mah, Ka zit loiah ka tasoeh,) tiah thuih.
21І, таке страшне було видїннє, що Мойсей сказав: „Я в страсї і трепетї.‟)
22Toe nangcae loe Zion mae ah, kahing Sithaw ih vangpui van Jerusalem ah, kroek laek ai ah kamkhueng van kaminawk khaeah,
22А приступили ви до Сионської гори і до города Бога живого, Єрусалима небесного, і до тьми ангелів,
23kaminawk boih amkhuenghaih ahmuen ah, van ah ahmin kaom tapen tangsuek kricaabunawk khaeah, kaminawk boih lokcaekkung Sithaw khaeah, akoephaih thungah kaom katoeng kaminawk ih muithla khaeah,
23до громади і церкви первородних, на небесах написаних, і до суддї всїх, Бога, і до духів праведників звершених,
24Abel ih athii pongah kahoih kue athii kraihaih kawng kathui, lokmaihaih kangtha Laicaeh Jesu khaeah ni na caeh o.
24і до Посередника завіта нового, Ісуса, і крови кроплення, що промовляє лучче, нїж Авелева.
25Nangcae khaeah lokthui kami ih lok to aek han ai ah acoe oh. Long ah lok kathui Mosi ih lok to aek o pongah, nihcae loe hraemhaih thung hoiah loih o thai ai nahaeloe, van hoiah lok kathui Anih ih lok to aicae mah angqoi o taak nahaeloe, kawkruk maw aicae loe hraemhaih thung hoi loih thai ai ah a om o aep tih:
25Гледїть, щоб не відректись глаголющого. Коли бо вони не втекли, одрікшись пророкувавшого на землї, то геть більше ми, одрікшись небесного,
26To ih lok atuen mah long to anghuensak: toe vaihi loe long khue na ai, van doeh kang huensak let han, tiah a thuih.
26котрого голос тодї захитав землею, нинї ж обітував, глаголючи: „Ще раз потрясу не тілько землею, та й небом.‟
27Vaito anghuensak let han, tiah thuih koehhaih loe, Anghuen thai ai hmuennawk oh o poe thai hanah, sak ih hmuennawk to anghuensak boih ueloe, takhoe boih tih, tih haih ih ni.
27Се ж: „ще раз‟ показує переміну потрясеного, яко створеного, щоб пробувало нерухоме.
28Aicae loe anghuen thai ai prae to a hnuk o pongah, saiqathaih hoi zithaih hoiah Sithaw tok a sak o thai hanah, tahmenhaih to tawn o si.
28Тим же царство нерухоме приймаючи, маємо благодать, котрою треба нам служити до вподоби Богу з шанобою і страхом.
29Aicae ih Sithaw loe kangqong hmai ah oh.
29Бо наш Бог — огонь пожирающий.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.