ⲚⲒⳈⲈⲂⲢⲈⲞⲤ 10
Coptic New Testament (Bohairic)Translation
Coptic New Testament (Bohairic)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ⲪⲚⲞⲘⲞⲤ ⲄⲀⲢ ⲈⲞⲨⲞⲚⲦⲀϤ ⲚⲞⲨϦⲎⲒⲂⲒ ⲚⲦⲈⲚⲒⲀⲄⲀⲐⲞⲚ ⲈⲐⲚⲎⲞⲨ ⲚⲦⲀⲒϨⲒⲔⲰⲚ ⲀⲚ ⲦⲈ ⲚⲦⲈⲚⲀⲒϨⲂⲎⲞⲨⲒ ⲚⲦⲈⲘⲢⲞⲘⲠⲒ ϦⲈⲚⲚⲀⲒϢⲞⲨϢⲰⲞⲨϢⲒ ⲢⲰ ⲚⲀⲒ ⲈⲦⲞⲨⲒⲚⲒ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲈϦⲞⲨⲚ ϢⲀⲂⲞⲖ ⲘⲘⲞⲚ ϢϪⲞⲘ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲈⲚⲈϨ ⲈϪⲈⲔ ⲚⲎ ⲈⲐⲚⲎⲞⲨ ⲈϦⲞⲨⲚ.
1Маючи бо закон тїнь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих.
2ⲘⲘⲞⲚ ⲚⲀⲨⲚⲀⲔⲎⲚ ⲀⲚ ⲠⲈ ⲈⲨⲒⲚⲒ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲐⲂⲈ ϪⲈ ⲘⲘⲞⲚ ϨⲖⲒ ⲚⲤⲨⲚⲎⲆⲈⲤⲒⲤ ⲚⲦⲰⲞⲨ ⲚⲦⲈϨⲀⲚⲚⲞⲂⲒ ϦⲀ ⲚⲎ ⲈⲦϢⲈⲘϢⲒ ⲈⲀⲨⲦⲞⲨⲂⲞ ⲚⲞⲨⲤⲞⲠ.
2Ато б перестали приносити їх, не мавши вже ті, хто служить, нїякої совісти за гріхи, раз очистившись.
3ⲀⲖⲖⲀ ⲚϦⲢⲎⲒ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ ⲚⲀⲨⲒⲢⲒ ⲘⲪⲘⲈⲨⲒ ⲚⲚⲒⲚⲞⲂⲒ ⲈⲦⲈⲘⲢⲞⲘⲠⲒ.
3А в них що року (робить ся) спомни гріхів.
4ⲞⲨⲘⲈⲦⲀⲦϪⲞⲘ ⲄⲀⲢ ⲦⲈ ⲚⲦⲈⲠⲤⲚⲞϤ ⲚⲦⲈϨⲀⲚⲘⲀⲤⲒ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚⲂⲀⲢⲎⲒⲦ ⲈⲈⲖ ϨⲀⲚⲚⲞⲂⲒ.
4Не можна бо, щоб кров волова та козлина знимала гріхи.
5ⲈⲐⲂⲈⲪⲀⲒ ⲈϤⲚⲎⲞⲨ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲞⲨϢⲞⲨϢⲰⲞⲨϢⲒ ⲚⲈⲘ ⲞⲨⲠⲢⲞⲤⲪⲰⲢⲀ ⲘⲠⲈⲔⲞⲨⲀϢⲞⲨ ⲞⲨⲤⲰⲘⲀ ⲆⲈ ⲠⲈⲦⲀⲔⲤⲈⲂⲦⲞⲦϤ ⲚⲎⲒ.
5Тим же, входячи у сьвіт, глаголе: „Жертви і приносу не схотїв єси, тїло ж наготовив Менї єси.
6ϨⲀⲚϬⲖⲒⲖ ⲚⲈⲘ ⲈⲐⲂⲈ ⲪⲚⲞⲂⲒ ⲘⲠⲈⲔϮⲘⲀϮ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲰⲞⲨ.
6Огняні жертви і (жертви) за гріх не вподобав єси.
7ⲦⲞⲦⲈ ⲀⲒϪⲞⲤ ϪⲈ ⲒⲤ ϨⲎⲠⲠⲈ ϮⲚⲎⲞⲨ ϦⲈⲚⲞⲨⲔⲀϨⲒ ⲚϪⲰⲘ ⲈⲤⲤϦⲎⲞⲨⲦ ⲈⲐⲂⲎⲦ ⲈⲐⲢⲒⲒⲢⲒ ⲪⲚⲞⲨϮ ⲘⲠⲈⲦⲈϨⲚⲀⲔ.
7Тодї я сказав: Ось, ійду (у починї книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже.‟
8ⲤⲀⲠϢⲰⲒ ϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ϨⲀⲚϢⲞⲨϢⲰⲞⲨϢⲒ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚⲠⲢⲞⲤⲪⲰⲢⲀ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚϬⲖⲒⲖ ⲚⲈⲘ ⲈⲐⲂⲈ ⲪⲚⲞⲂⲒ ⲘⲠⲈⲔⲞⲨⲀϢⲞⲨ ⲞⲨⲆⲈ ⲘⲠⲈⲔϮ ⲘⲀϮ ⲈϪⲰⲞⲨ ⲈⲦⲈ ⲚⲎ ⲚⲈⲈⲦⲞⲨⲒⲚⲒ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲔⲀⲦⲀ ⲠⲒⲚⲞⲘⲞⲤ.
8Сказавши вище: „Що жертва і принос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотїв єси, анї вподобав єси,‟ котрі по закону приносять ся,
9ⲦⲞⲦⲈ ⲀϤϪⲞⲤ ϪⲈ ⲒⲤ ϨⲎⲠⲠⲈ ϮⲚⲎⲞⲨ ⲈⲒⲢⲒ ⲘⲠⲈⲦⲈϨⲚⲀⲔ ϤϦⲰⲦⲈⲂ ⲘⲠⲒϨⲞⲨⲒⲦ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϤⲦⲀϨⲈ ⲠⲒⲘⲀϨⲂ ⲈⲢⲀⲦϤ.
9потім рече: „Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже.‟ Зносить перве, щоб друге поставити.
10ⲪⲀⲒ ⲈⲦⲀⲚⲦⲞⲨⲂⲞ ⲚϨⲢⲎⲒ ϦⲈⲚⲠⲈⲦⲈϨⲚⲀϤ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲈⲚ ϮⲠⲢⲞⲤⲪⲰⲢⲀ ⲚⲦⲈⲠⲤⲰⲘⲀ ⲚⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲠⲬⲢⲒⲤⲦⲞⲤ ⲚⲞⲨⲤⲞⲠ.
10По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового.
11ⲞⲨⲞϨ ⲞⲨⲎⲂ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈϤⲞϨⲒ ⲈⲢⲀⲦϤ ⲘⲘⲎⲚⲒ ⲈϤϢⲈⲘϢⲒ ⲚⲀⲒϢⲞⲨϢⲰⲞⲨϢⲒ ⲢⲰ ⲈϤⲒⲚⲒ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲚⲞⲨⲘⲎϢ ⲚⲤⲞⲠ ⲚⲀⲒ ⲈⲦⲈ ⲘⲘⲞⲚ ϢϪⲞⲘ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲈⲚⲈϨ ⲈⲈⲖ ⲚⲞⲂⲒ.
11І всякий же сьвященик стоїть що-дня служачи і много раз ті ж самі жертви приносячи, котрі нїколи не можуть зняти гріхів.
12ⲪⲀⲒ ⲆⲈ ⲀϤⲈⲚϤ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲈⲚ ⲚⲈⲚⲚⲞⲂⲒ ⲚⲞⲨϢⲞⲨϢⲰⲞⲨϢⲒ ⲚⲞⲨⲰⲦ ⲀϤϨⲈⲘⲤⲒ ⲤⲀⲞⲨⲒⲚⲀⲘ ⲘⲪⲚⲞⲨϮ ϢⲀ ⲈⲂⲞⲖ.
12Він же, принїсши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правицї Бога,
13ⲦⲞ ⲖⲞⲒⲠⲞⲚ ⲈϤϪⲞⲨϢⲦ ϢⲀⲦⲞⲨⲬⲰ ⲚⲚⲈϤϪⲀϪⲒ ⲤⲀⲠⲈⲤⲎⲦ ⲚⲚⲈϤϬⲀⲖⲀⲨϪ.
13дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг Його.
14ⲞⲨⲠⲢⲞⲤⲪⲰⲢⲀ ⲚⲞⲨⲰⲦ ⲈⲐⲚⲀϪⲈⲔ ⲚⲎ ⲈⲐⲚⲀⲦⲞⲨⲂⲰⲞⲨ ϢⲀ ⲈⲂⲞⲖ.
14Одним бо приносом звершив на віки осьвячуємих.
15ϤⲈⲢⲘⲈⲐⲢⲈ ⲄⲀⲢ ⲚⲀⲚ ⲚϪⲈⲠⲒⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲈⲐⲞⲨⲀⲂ ⲘⲈⲚⲈⲚⲤⲀ ⲐⲢⲈϤϪⲞⲤ ⲄⲀⲢ
15Сьвідкує ж нам і Дух сьвятий; по реченому бо перше:
16ϪⲈ ⲦⲀⲒⲆⲒⲀⲐⲎⲔⲎ ⲈⲦⲀⲒⲤⲈⲘⲚⲎⲦⲤ ⲚⲈⲘⲰⲞⲨ ⲘⲈⲚⲈⲚⲤⲀ ⲚⲀⲒⲈϨⲞⲞⲨ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲠⲈϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲈⲒⲈϮ ⲚⲚⲀⲚⲞⲘⲞⲤ ⲈϦⲢⲎⲒ ⲈⲠⲞⲨϨⲎⲦ ⲞⲨⲞϨ ϮⲚⲀⲤϦⲎⲦⲞⲨ ⲈϪⲈⲚ ⲚⲞⲨⲘⲈⲨⲒ.
16„Се завіт, що завітувати му з ними після тих днїв‟, глаголе Господь: „Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх,
17ⲞⲨⲞϨ ⲚⲚⲀⲈⲢⲪⲘⲈⲨⲒ ϪⲈ ⲚⲚⲞⲨⲚⲞⲂⲒ ⲚⲈⲘ ⲚⲞⲨⲀⲚⲞⲘⲒⲀ.
17і гріхів їх і беззаконий їх не споминати му вже.‟
18ⲠⲒⲘⲀ ⲄⲀⲢ ⲈⲦⲈ ⲞⲨⲬⲰ ⲈⲂⲞⲖ ⲘⲘⲞϤ ⲚⲦⲈⲚⲀⲒ ⲒⲈ ⲘⲘⲞⲚ ⲠⲢⲞⲤⲪⲰⲢⲀ ϪⲈ ⲈⲐⲂⲈ ⲪⲚⲞⲂⲒ.
18А де відпущеннє гріхів, там нема вже приносу за гріхи.
19ⲈⲞⲨⲞⲚ ⲚⲦⲀⲚ ⲞⲨⲚ ⲘⲘⲀⲨ ⲚⲀⲤⲚⲎⲞⲨ ⲚⲞⲨⲰⲚϨ ⲈⲂⲞⲖ ⲈⲪⲘⲰⲒⲦ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲚⲦⲈⲚⲈⲐⲞⲨⲀⲂ ϦⲈⲚⲠⲤⲚⲞϤ ⲚⲒⲎⲤⲞⲨⲤ.
19Оце ж, браттє, маючи свободу входити у сьвятиню кровю Ісусовою,
20ⲪⲎ ⲈⲦⲀϤⲀⲒϤ ⲘⲂⲈⲢⲒ ⲚⲀⲚ ⲠⲒⲘⲰⲒⲦ ⲘⲂⲈⲢⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲞⲚϦ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲈⲚ ⲠⲒⲔⲀⲦⲀⲠⲈⲦⲀⲤⲘⲀ ⲈⲦⲈ ⲦⲈϤⲤⲀⲢⲜ ⲦⲈ.
20дорогою новою і живою, котру обновив нам Він завісою, се єсть тїлом своїм,
21ⲚⲈⲘ ⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲚⲞⲨⲎⲂ ⲈϪⲈⲚ ⲠⲎⲒ ⲘⲪⲚⲞⲨϮ.
21і Єрея великого над домом Божим,
22ⲘⲀⲢⲈⲚⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ϦⲈⲚⲞⲨϨⲎⲦ ⲘⲘⲎⲒ ⲚⲈⲘ ⲞⲨϪⲰⲔ ⲚⲦⲈⲞⲨⲚⲀϨϮ ⲈⲨⲚⲞⲨϪϦ ⲚϪⲈⲚⲈⲚϨⲎⲦ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲀ ⲤⲨⲚⲎⲆⲈⲤⲒⲤ ⲈⲤϨⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲢⲈ ⲠⲈⲚⲤⲰⲘⲀ ϪⲰⲔⲈⲘ ϦⲈⲚⲞⲨⲘⲰⲞⲨ ⲈϤⲦⲞⲨⲂⲎ ⲞⲨⲦ.
22приступаймо з щирим серцем в повнотї віри, окропивши серця від совісти лукавої, і обмивши тїло водою чистою;
23ⲘⲀⲢⲈⲚⲀⲘⲞⲚⲒ ⲘⲠⲒⲞⲨⲞⲚϨ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲦⲈϮϨⲈⲖⲠⲒⲤ ⲚⲀⲦⲢⲒⲔⲒ ϤⲈⲚϨⲞⲦ ⲄⲀⲢ ⲚϪⲈⲪⲎ ⲈⲦⲀϤⲰϢ
23держімо непохибне визнаннє надїї (вірен бо Той, хто обіцяв)
24ⲘⲀⲢⲈⲚϮϨⲐⲎⲚ ⲈⲚⲈⲚⲈⲢⲎⲞⲨ ϦⲈⲚⲞⲨⲬⲞϨ ⲚⲦⲈⲞⲨⲀⲄⲀⲠⲎ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚϨⲂⲎⲞⲨⲒ ⲈⲚⲀⲚⲈⲨ.
24і назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих дїл,
25ⲚⲦⲈⲚⲬⲰ ⲚⲤⲰⲚ ⲀⲚ ⲚⲦⲈⲚⲤⲨⲚⲀⲄⲰⲄⲎ ⲔⲀⲦⲀ ⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲈ ⲦⲔⲀϨⲤ ⲚⲦⲈϨⲀⲚⲞⲨⲞⲚ ⲦⲈ ⲀⲖⲖⲀ ⲈⲢⲈⲦⲈⲚϮⲚⲞⲘϮ ⲚϨⲞⲨⲞ ⲘⲀⲖⲖⲞⲚ ϨⲞⲤⲞⲚ ⲈⲢⲈⲦⲈⲚⲚⲀⲨ ϪⲈ ⲀⲨϦⲰⲚⲦ ⲚϪⲈⲠⲒⲈϨⲞⲞⲨ.
25не покидаючи громади своєї, як у деяких є звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько більше бачите, що наближуєть ся день.
26ⲀⲚϢⲀⲚⲈⲢⲚⲞⲂⲒ ⲄⲀⲢ ⲈⲚⲞⲨⲰϢ ⲘⲈⲚⲈⲚⲤⲀ ⲐⲢⲈⲚϬⲒ ⲘⲠⲤⲞⲨⲈⲚ ϮⲘⲈⲐⲘⲎⲒ ⲘⲘⲞⲚ ϢⲞⲨϢⲰⲞⲨϢⲒ ϪⲈ ⲤⲰϪⲠ ⲈⲐⲂⲈ ϨⲀⲚⲚⲞⲂⲒ.
26Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,
27ⲞⲨϪⲒⲚϪⲞⲨϢⲦ ⲆⲈ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲦⲈⲞⲨϨⲀⲠ ⲈϤⲞⲒ ⲚϨⲞϮ ⲚⲈⲘ ⲞⲨⲬⲞϨ ⲚⲦⲈⲞⲨⲬⲢⲰⲘ ⲈϤⲚⲀⲞⲨⲰⲘ ⲚⲤⲀⲚⲎ ⲈⲦϮ ⲞⲨⲂⲎϤ.
27а якесь страшне сподїваннє суду і огняний гнїв, що має пожерти противників.
28ⲀⲢⲈϢⲀⲚ ⲞⲨⲀⲒ ϢⲈϢ ⲪⲚⲞⲘⲞⲤ ⲘⲘⲰⲨⲤⲎ ⲤⲀϬⲚⲈ ⲘⲈⲦϢⲈⲚϨⲎⲦ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲈⲚ ⲘⲈⲐⲢⲈ ⲂⲒⲈ ⲄϢⲀϤⲘⲞⲨ.
28Хто відцурав ся закону Мойсейового, при двох або трьох сьвідках, смерть йому без милосердя:
29ⲒⲈ ⲦⲈⲦⲈⲚⲘⲈⲨⲒ ϪⲈ ϤⲚⲀⲘⲠϢⲀ ⲚⲞⲨⲎⲢ ⲚⲦϨⲈⲘⲔⲞ ⲈⲨϨⲰⲞⲨ ⲚϨⲞⲨⲞ ⲚϪⲈⲪⲎ ⲈⲐⲚⲀϨⲰⲘⲒ ⲈϪⲈⲚ ⲠϢⲎⲢⲒ ⲘⲪⲚⲞⲨϮ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲬⲀ ⲠⲤⲚⲞϤ ⲚⲦⲈϮⲆⲒⲀⲐⲎⲔⲎ ⲚⲦⲞⲦϤ ϪⲈ ϤϬⲀϦⲈⲘ ⲪⲎ ⲈⲦⲀϤⲦⲞⲨⲂⲞ ⲚϨⲢⲎⲒ ⲚϦⲎⲦϤ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲚⲦⲈⲠⲒϨⲘⲞⲦ ⲀϤϢⲰϢϤ.
29Скільки ж, думаєте, гіршої муки заслужить, хто Сина Божого потоптав і кров завіту, котрою осьвятив ся, вважав за звичайну, і Духа благодати зневажив?
30ⲦⲈⲚⲤⲰⲞⲨⲚ ⲄⲀⲢ ⲘⲪⲎ ⲈⲦⲀϤϪⲞⲤ ϪⲈ ⲠϬⲒⲘⲠⲒϢⲒϢ ⲪⲰⲒ ⲀⲚⲞⲔ ⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚⲞⲔ ⲈⲐⲚⲀϮ ϢⲈⲂⲒⲰ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲀⲖⲒⲚ ϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲚⲀϮϨⲀⲠ ⲈⲠⲈϤⲖⲀⲞⲤ.
30Знаємо Того, хто промовив: „Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь‟; і знов: „Господь судити ме людей своїх.‟
31ⲞⲨⲈⲢϨⲞϮ ⲚϨⲞⲨⲞ ⲠⲈ ⲈⲢⲀⲞⲨⲰ ⲈϦⲢⲎⲒ ⲈⲚⲈⲚϪⲒϪ ⲘⲪⲚⲞⲨϮ ⲈⲦⲞⲚϦ.
31Страшно впасти в руки Бога живого.
32ⲀⲢⲒⲪⲘⲈⲨⲒ ⲚⲚⲈⲦⲈⲚⲈϨⲞⲞⲨ ⲚⲦⲈϢⲞⲢⲠ ⲚⲀⲢⲈⲦⲈⲚϬⲒ ⲘⲪⲞⲨⲰⲒⲚⲒ ⲚϦⲢⲎⲒ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ ⲈⲀⲦⲈⲦⲈⲚⲀⲘⲞⲚⲒ ⲚⲦⲈⲚ ⲐⲎⲚⲞⲨ ϦⲈⲚⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲚⲦⲈϨⲀⲚⲘⲔⲀⲨϨ.
32Згадайте ж перші днї, в котрі ви, просьвітившись, перенесли велику боротьбу терпіння,
33ⲪⲀⲒ ⲘⲈⲚ ϪⲈ ϦⲈⲚϨⲀⲚϢⲰϢ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚϨⲞϪϨⲈϪ ⲈⲨⲈⲢⲐⲈⲀⲦⲢⲒⲌⲒⲚ ⲘⲘⲰⲦⲈⲚ ⲪⲀⲒ ⲆⲈ ϪⲈ ⲀⲢⲈⲦⲈⲚⲈⲢϢⲪⲎⲢ ⲚⲚⲎ ⲈⲐⲘⲞϢⲒ ⲘⲠⲀⲒⲢⲎϮ.
33то на зневагу і знущаннє виставлювані, то буваючи спільниками тих, що так жили.
34ⲔⲈ ⲄⲀⲢ ⲀⲢⲈⲦⲈⲚϢⲈⲠⲘⲔⲀϨ ⲚⲈⲘ ⲚⲎ ⲈⲦⲤⲞⲚϨ ⲞⲨⲞϨ ⲠϨⲰⲖⲈⲘ ⲚⲦⲈⲚⲈⲦⲈⲚϨⲨⲠⲀⲢⲬⲞⲚⲦⲀ ⲀⲢⲈⲦⲈⲚϢⲞⲠϤ ⲈⲢⲰⲦⲈⲚ ϦⲈⲚⲞⲨⲢⲀϢⲒ ⲈⲢⲈⲦⲈⲚⲤⲰⲞⲨⲚ ϪⲈ ⲞⲨⲞⲚⲦⲰⲦⲈⲚ ⲘⲘⲀⲨ ⲚⲞⲨⲘⲈⲦⲢⲀⲘⲀⲞ ⲈⲤⲤⲞⲦⲠ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲤⲚⲀⲞϨⲒ ϢⲀ ⲈⲂⲞⲖ.
34Бо і в моїх кайданах ви зо мною мучились, і жакуваннє маєтків ваших з радістю приймали, відаючи, що маєте собі маєток на небесах вічний і луччий.
35ⲠⲈⲦⲈⲚⲞⲨⲰⲚϨ ⲞⲨⲚ ⲈⲂⲞⲖ ⲘⲠⲈⲢϨⲒⲦϤ ⲈⲂⲞⲖ ⲪⲀⲒ ⲈⲦⲈ ⲞⲨⲞⲚⲦⲀϤ ⲚⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲚϢⲈⲂⲒⲈ ⲂⲈⲬⲈ ⲘⲘⲀⲨ.
35Не кидайте ж сьміливости вашої, котра має нагороду велику.
36ⲀⲢⲈⲦⲈⲚⲈⲢⲬⲢⲒⲀ ⲚⲞⲨϨⲨⲠⲞⲘⲞⲚⲎ ϨⲒⲚⲀ ⲀⲢⲈⲦⲈⲚϢⲀⲚⲒⲢⲒ ⲘⲪⲞⲨⲰϢ ⲘⲪⲚⲞⲨϮ ⲚⲦⲈⲦⲈⲚϬⲒ ⲘⲠⲒⲰϢ.
36Терпіннє бо вам треба мати, щоб, волю Божу вчинивши, прийняли обітуваннє.
37ⲈⲦⲒ ⲄⲀⲢ ⲔⲈⲔⲞⲨϪⲒ ϨⲞⲤⲞⲚ ϨⲞⲤⲞⲚ ϤⲚⲀⲒ ⲚϪⲈⲠⲈⲐⲚⲎⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ϤⲚⲀⲰⲤⲔ ⲀⲚ
37Вже бо незабаром ось, ось Грядущий прийде, і не загаєть ся.
38ⲠⲒⲐⲘⲎⲒ ⲆⲈ ϤⲚⲀⲰⲚϦ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲪⲚⲀϨϮ ⲞⲨⲞϨ ⲈϢⲰⲠ ⲀϤϢⲀⲚϨⲰⲠ ⲚⲚⲈ ⲦⲀⲮⲨⲬⲎ ϮⲘⲀϮ ⲚϦⲎⲦϤ.
38„А праведний з віри жив буде,‟ і: „Коли хто малодушен, не вподобає душа моя його.‟
39ⲀⲚⲞⲚ ⲆⲈ ⲀⲚⲞⲚ ⲚⲀⲞⲨϨⲰⲠ ⲀⲚ ⲚⲦⲈⲞⲨⲪⲰⲦ ⲈⲪⲀϨⲞⲨ ⲈⲨⲦⲀⲔⲞ ⲀⲖⲖⲀ ⲚⲦⲈⲞⲨⲚⲀϨϮ ⲈⲨⲦⲀⲚϦⲞ ⲚⲦⲈϮⲮⲨⲬⲎ.
39Ми ж не малодушні (собі) на погибель, а віруючі на спасеннє душі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.