אִגֶּרֶת אֶל־הָעִבְרִים 10
Modern Hebrew BibleTranslation
Modern Hebrew Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1כי התורה בהיות בה צל הטבות העתידות ולא מראה עצם הדברים אין ביכלתה להשלים את הקרבים בקרבנות ההם אשר יקריבו תמיד מדי שנה בשנה׃
1Маючи бо закон тїнь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих.
2כי לולא זאת חדלו מהביאם באשר המקריבים בהטהרם פעם אחת לא היתה בהם עוד רגשת חטאים׃
2Ато б перестали приносити їх, не мавши вже ті, хто служить, нїякої совісти за гріхи, раз очистившись.
3אבל יש שם הזכרת החטאים שנה בשנה׃
3А в них що року (робить ся) спомни гріхів.
4כי דם הפרים והשעירים לא יוכל להסיר חטאים׃
4Не можна бо, щоб кров волова та козлина знимала гріхи.
5ובעבור זאת אמר בבואו לעולם זבח ומנחה לא חפצת גוף כוננת לי׃
5Тим же, входячи у сьвіт, глаголе: „Жертви і приносу не схотїв єси, тїло ж наготовив Менї єси.
6עולה וחטאה לא שאלת׃
6Огняні жертви і (жертви) за гріх не вподобав єси.
7אז אמרתי הנה באתי במגלת ספר כתוב עלי לעשות רצונך אלהי׃
7Тодї я сказав: Ось, ійду (у починї книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже.‟
8אחרי אמרו למעלה זבח ומנחה עולה וחטאה לא חפצת ולא שאלת אשר יקריבו אתם על פי התורה׃
8Сказавши вище: „Що жертва і принос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотїв єси, анї вподобав єси,‟ котрі по закону приносять ся,
9אז אמר הנה באתי לעשות רצונך אלהי מעביר בזה את הראשונה למען הקים את השניה׃
9потім рече: „Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже.‟ Зносить перве, щоб друге поставити.
10וברצון הזה מקדשים אנחנו על ידי הקרבת קרבן גוף ישוע המשיח בפעם אחת׃
10По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового.
11וכל כהן עמד יום יום לשרת ומוסיף פעמים רבות להקריב אתן הקרבנות אשר לא יוכלו לעולם להעביר חטאים׃
11І всякий же сьвященик стоїть що-дня служачи і много раз ті ж самі жертви приносячи, котрі нїколи не можуть зняти гріхів.
12אולם זה אחרי הקריבו זבח אחד על החטאים ישב עד עולם לימין האלהים׃
12Він же, принїсши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правицї Бога,
13וחכה יחכה עד כי יושתו איביו הדם לרגליו׃
13дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг Його.
14כי הוא בקרבן אחת השלים לנצח את המקדשים׃
14Одним бо приносом звершив на віки осьвячуємих.
15ואף רוח הקדש מעיד לנו על זאת כי אחרי אמרו׃
15Сьвідкує ж нам і Дух сьвятий; по реченому бо перше:
16זאת הברית אשר אכרת אתם אחרי הימים ההם אמר יהוה נתתי את תורתי בקרבם ועל לבם אכתבנה׃
16„Се завіт, що завітувати му з ними після тих днїв‟, глаголе Господь: „Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх,
17ולעונם ולחטאתם לא אזכר עוד׃
17і гріхів їх і беззаконий їх не споминати му вже.‟
18והנה באשר נסלחו החטאים אין עוד קרבן עליהם׃
18А де відпущеннє гріхів, там нема вже приносу за гріхи.
19ועתה אחי בהיות לנו בטחון דרך הקדש בדם ישוע׃
19Оце ж, браттє, маючи свободу входити у сьвятиню кровю Ісусовою,
20דרך חדש וחי אשר חדש לנו בפרכת היא בשרו׃
20дорогою новою і живою, котру обновив нам Він завісою, се єсть тїлом своїм,
21ובהיות לנו כהן גדול על בית אלהים׃
21і Єрея великого над домом Божим,
22נקרבה נא בלבב שלם ובאמונה תמימה מטהרים בהזית לבבנו מרוח רעה ורחוצי בשר במים טהורים׃
22приступаймо з щирим серцем в повнотї віри, окропивши серця від совісти лукавої, і обмивши тїло водою чистою;
23נחזיקה בהודית התקוה בל נמוט כי נאמן המבטיח׃
23держімо непохибне визнаннє надїї (вірен бо Той, хто обіцяв)
24ונתבוננה זה על זה לעורר אתנו לאהבה ולמעשים טובים׃
24і назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих дїл,
25ואל נעזב את כנאיתנו כמנהג קצת אנשים כי אם נוכיח איש את אחיו וביותר בראתכם כי קרוב היום׃
25не покидаючи громади своєї, як у деяких є звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько більше бачите, що наближуєть ся день.
26כי אם נחטא בזדון אחרי אשר קבלנו דעת האמת לא ישאר עוד זבח קרבן לכפר על החטא׃
26Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,
27כי אם בעותי הדין העתיד ואש קנאה אשר תאכל את הצררים׃
27а якесь страшне сподїваннє суду і огняний гнїв, що має пожерти противників.
28הן איש כי יפר תורת משה מות ימות בלי חמלה על פי שנים עדים או שלשה׃
28Хто відцурав ся закону Мойсейового, при двох або трьох сьвідках, смерть йому без милосердя:
29מה תחשבו כמה יגדל הענש הראוי לרמס ברגלו את בן האלהים וחשב לחל את דם הברית אשר הוא מקדש בו ומחרף את רוח החסד׃
29Скільки ж, думаєте, гіршої муки заслужить, хто Сина Божого потоптав і кров завіту, котрою осьвятив ся, вважав за звичайну, і Духа благодати зневажив?
30כי ידענו את האמר לי נקם ושלם ועוד כי ידין יהוה עמו׃
30Знаємо Того, хто промовив: „Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь‟; і знов: „Господь судити ме людей своїх.‟
31מה נורא לנפל ביד אלהים חיים׃
31Страшно впасти в руки Бога живого.
32אבל זכרו נא את הימים הראשונים כי אז אחרי ארו עיניכם נשאתם כבד ענוים רבים׃
32Згадайте ж перші днї, в котрі ви, просьвітившись, перенесли велику боротьбу терпіння,
33פעם בהיותכם לראי בחרפה ותוגה פעם בהשתתף לאשר הגיע אליהם כזאת׃
33то на зневагу і знущаннє виставлювані, то буваючи спільниками тих, що так жили.
34כי הצטערתם על מוסרי וגזלת רכושכם סבלתם בשמחה מדעתכם בנפשכם שיש לכם בשמים קנין טוב ממנו וקים לעד׃
34Бо і в моїх кайданах ви зо мною мучились, і жакуваннє маєтків ваших з радістю приймали, відаючи, що маєте собі маєток на небесах вічний і луччий.
35לכן אל תשליכו את בטחונכם כי יש לו שכר רב׃
35Не кидайте ж сьміливости вашої, котра має нагороду велику.
36כי צריכים אתם לסבלנות למען תעשו רצון אלהים ונשאתם את ההבטחה׃
36Терпіннє бо вам треба мати, щоб, волю Божу вчинивши, прийняли обітуваннє.
37כי עוד מעט רגע והבא יבא לא יאחר׃
37Вже бо незабаром ось, ось Грядущий прийде, і не загаєть ся.
38הצדיק באמונתו יחיה ואם יסג אחור לא רצתה נפשי בו׃
38„А праведний з віри жив буде,‟ і: „Коли хто малодушен, не вподобає душа моя його.‟
39אמנם אנחנו איננו מן הנסוגים אחור לאבדם כי אם מן המאמינים להצלת הנפש׃
39Ми ж не малодушні (собі) на погибель, а віруючі на спасеннє душі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.