ⲚⲒⳈⲈⲂⲢⲈⲞⲤ 10
Coptic New TestamentTranslation
Coptic New Testament
Kulish and Puluj Bible (1905)
1⳿ⲫⲛⲟⲙⲟⲥ ⲅⲁⲣ ⳿ⲉⲟⲩⲟⲛⲧⲁϥ ⳿ⲛⲟⲩϧⲏⲓⲃⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲁⲅⲁⲑⲟⲛ ⲉⲑⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲁⲓϩⲓⲕⲱⲛ ⲁⲛ ⲧⲉ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲁⲓ⳿ϩⲃⲏⲟⲩ⳿ⲓ ⳿ⲛⲧⲉⲙⲣⲟⲙⲡⲓ ϧⲉⲛ ⲛⲁⲓϣⲟⲩϣⲱⲟⲩϣⲓ ⲣⲱ ⲛⲁⲓ ⲉⲧⲟⲩ⳿ⲓⲛⲓ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ϣⲁⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ϣϫⲟⲙ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲉⲛⲉϩ ⳿ⲉϫⲉⲕ ⲛⲏⲉⲑⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ.
1Маючи бо закон тїнь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих.
2⳿ⲙⲙⲟⲛ ⲛⲁⲩⲛⲁⲕⲏⲛ ⲁⲛ ⲡⲉ ⲉⲩ⳿ⲓⲛⲓ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⲉⲑⲃⲉ ϫⲉ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ϩⲗⲓ ⳿ⲛⲥⲩⲛ ⲏⲇⲉⲥⲓⲥ ⳿ⲛⲧⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲉ ϩⲁⲛⲛⲟⲃⲓ ϧⲁ ⲛⲏⲉⲧϣⲉⲙϣⲓ ⳿ⲉⲁⲩⲧⲟⲩⲃⲟ ⳿ⲛⲟⲩⲥⲟⲡ.
2Ато б перестали приносити їх, не мавши вже ті, хто служить, нїякої совісти за гріхи, раз очистившись.
3ⲁⲗⲗⲁ ⳿ⲛ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲛϧⲏⲧⲟⲩ ⲛⲁⲩ⳿ⲓⲣⲓ ⳿ⲙ⳿ⲫⲙⲉⲩⲓ ⳿ⲛⲛⲓⲛⲟⲃⲓ ⳿ⲉⲧⲉⲙⲣⲟⲙⲡⲓ.
3А в них що року (робить ся) спомни гріхів.
4ⲟⲩⲙⲉⲧⲁⲧϫⲟⲙ ⲅⲁⲣ ⲧⲉ ⳿ⲛⲧⲉ ⳿ⲡ⳿ⲥⲛⲟϥ ⳿ⲛⲧⲉ ϩⲁⲛⲙⲁⲥⲓ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛⲃⲁⲣⲏⲓⲧ ⳿ⲉⲉⲗ ϩⲁⲛⲛⲟⲃⲓ.
4Не можна бо, щоб кров волова та козлина знимала гріхи.
5ⲉⲑⲃⲉⲫⲁⲓ ⲉϥⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲡⲓⲕⲟⲥⲙⲟⲥ ⳿ϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲟⲩϣⲟⲩϣⲱⲟⲩϣⲓ ⲛⲉⲙ ⲟⲩ⳿ⲡⲣⲟⲥⲫⲱⲣⲁ ⳿ⲙⲡⲉⲕⲟⲩⲁϣⲟⲩ ⲟⲩⲥⲱⲙⲁ ⲇⲉ ⲡⲉⲧⲁⲕⲥⲉⲃⲧⲟⲧϥ ⲛⲏⲓ.
5Тим же, входячи у сьвіт, глаголе: „Жертви і приносу не схотїв єси, тїло ж наготовив Менї єси.
6ϩⲁⲛϭⲗⲓⲗ ⲛⲉⲙ ⲉⲑⲃⲉ ⳿ⲫⲛⲟⲃⲓ ⳿ⲙⲡⲉⲕ ϯⲙⲁϯ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲱⲟⲩ.
6Огняні жертви і (жертви) за гріх не вподобав єси.
7ⲧⲟⲧⲉ ⲁⲓϫⲟⲥ ϫⲉ ⲓⲥ ϩⲏⲡⲡⲉ ϯⲛⲏⲟⲩ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲕⲁϩⲓ ⳿ⲛϫⲱⲙ ⲉⲥ⳿ⲥϧⲏⲟⲩⲧ ⲉⲑⲃⲏⲧ ⲉⲑⲣⲓ⳿ⲓⲣⲓ ⲫϯ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲉϩⲛⲁⲕ.
7Тодї я сказав: Ось, ійду (у починї книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже.‟
8ⲥⲁ⳿ⲡϣⲱⲓ ⳿ϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ϩⲁⲛϣⲟⲩϣⲱⲟⲩϣⲓ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛ⳿ⲡⲣⲟⲥⲫⲱⲣⲁ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛϭⲗⲓⲗ ⲛⲉⲙ ⲉⲑⲃⲉ ⳿ⲫⲛⲟⲃⲓ ⳿ⲙⲡⲉⲕⲟⲩⲁϣⲟⲩ ⲟⲩⲇⲉ ⳿ⲙⲡⲉⲕϯ ⲙⲁϯ ⳿ⲉϫⲱⲟⲩ ⲉⲧⲉ ⲛⲏ ⲛⲉ ⲉⲧⲟⲩ⳿ⲓⲛⲓ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⲕⲁⲧⲁ ⲡⲓⲛⲟⲙⲟⲥ.
8Сказавши вище: „Що жертва і принос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотїв єси, анї вподобав єси,‟ котрі по закону приносять ся,
9ⲧⲟⲧⲉ ⲁϥϫⲟⲥ ϫⲉ ⲓⲥ ϩⲏⲡⲡⲉ ϯⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲉ⳿ⲓⲣⲓ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲉϩⲛⲁⲕ ⳿ϥϧⲱⲧⲉⲃ ⳿ⲙⲡⲓϩⲟⲩⲓⲧ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉϥⲧⲁϩⲉ ⲡⲓⲙⲁϩⲃ̅ ⳿ⲉⲣⲁⲧϥ.
9потім рече: „Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже.‟ Зносить перве, щоб друге поставити.
10ⲫⲁⲓ ⲉⲧⲁⲛⲧⲟⲩⲃⲟ ⳿ⲛ⳿ϩⲣⲏⲓ ϧⲉⲛ ⲡⲉⲧⲉϩⲛⲁϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲉⲛ ϯ⳿ⲡⲣⲟⲥⲫⲱⲣⲁ ⳿ⲛⲧⲉ ⳿ⲡⲥⲱⲙⲁ ⳿ⲛⲒⲏ̅ⲥ̅ Ⲡⲭ̅ⲥ̅ ⳿ⲛⲟⲩⲥⲟⲡ.
10По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового.
11ⲟⲩⲟϩ ⲟⲩⲏⲃ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲉϥⲟϩⲓ ⳿ⲉⲣⲁⲧϥ ⳿ⲙⲙⲏⲛⲓ ⲉϥϣⲉⲙϣⲓ ⲛⲁⲓϣⲟⲩϣⲱⲟⲩϣⲓ ⲣⲱ ⲉϥ⳿ⲓⲛⲓ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲛⲟⲩⲙⲏϣ ⳿ⲛⲥⲟⲡ ⲛⲁⲓ ⲉⲧⲉ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ϣϫⲟⲙ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲉⲛⲉϩ ⳿ⲉⲉⲗ ⲛⲟⲃⲓ.
11І всякий же сьвященик стоїть що-дня служачи і много раз ті ж самі жертви приносячи, котрі нїколи не можуть зняти гріхів.
12ⲫⲁⲓ ⲇⲉ ⲁϥ⳿ⲉⲛϥ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲛⲉⲛⲛⲟⲃⲓ ⳿ⲛⲟⲩϣⲟⲩϣⲱⲟⲩϣⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲱⲧ ⲁϥϩⲉⲙⲥⲓ ⲥⲁⲟⲩ⳿ⲓⲛⲁⲙ ⳿ⲙⲫϯ ϣⲁ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
12Він же, принїсши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правицї Бога,
13ⲧⲟ ⲗⲟⲓⲡⲟⲛ ⲉϥϫⲟⲩϣⲧ ϣⲁⲧⲟⲩⲭⲱ ⳿ⲛⲛⲉϥϫⲁϫⲓ ⲥⲁⲡⲉⲥⲏⲧ ⳿ⲛⲛⲉϥϭⲁⲗⲁⲩϫ.
13дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг Його.
14ⲟⲩ⳿ⲡⲣⲟⲥⲫⲱⲣⲁ ⳿ⲛⲟⲩⲱⲧ ⲉⲑⲛⲁϫⲉⲕ ⲛⲏⲉⲑⲛⲁⲧⲟⲩⲃⲱⲟⲩ ϣⲁ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
14Одним бо приносом звершив на віки осьвячуємих.
15⳿ϥⲉⲣⲙⲉⲑⲣⲉ ⲅⲁⲣ ⲛⲁⲛ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲡ͞ⲛⲁ̅ ⲉⲑⲟⲩⲁⲃ ⲙⲉⲛⲉⲛⲥⲁ ⳿ⲑⲣⲉϥϫⲟⲥ ⲅⲁⲣ.
15Сьвідкує ж нам і Дух сьвятий; по реченому бо перше:
16ϫⲉ ⲧⲁⲓⲇⲓ⳿ⲁⲑⲏⲕⲏ ⳿ⲉⲧⲁⲓⲥⲉⲙⲛⲏⲧⲥ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ ⲙⲉⲛⲉⲛⲥⲁ ⲛⲁⲓ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲡⲉϫⲉ Ⲡ⳪ ⲉⲓ⳿ⲉϯ ⳿ⲛⲛⲁⲛⲟⲙⲟⲥ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲉⲡⲟⲩϩⲏⲧ ⲟⲩⲟϩ ϯⲛⲁ⳿ⲥϧⲏⲧⲟⲩ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲛⲟⲩⲙⲉⲩⲓ.
16„Се завіт, що завітувати му з ними після тих днїв‟, глаголе Господь: „Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх,
17ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲛⲁⲉⲣ⳿ⲫⲙⲉⲩⲓ ϫⲉ ⳿ⲛⲛⲟⲩⲛⲟⲃⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲟⲩ⳿ⲁⲛⲟⲙⲓ⳿ⲁ.
17і гріхів їх і беззаконий їх не споминати му вже.‟
18ⲡⲓⲙⲁ ⲅⲁⲣ ⲉⲧⲉ ⲟⲩⲭⲱ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲁⲓ ⲓⲉ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ⲡⲣⲟⲥⲫⲱⲣⲁ ϫⲉ ⲉⲑⲃⲉ ⳿ⲫⲛⲟⲃⲓ.
18А де відпущеннє гріхів, там нема вже приносу за гріхи.
19⳿ⲉⲟⲩⲟⲛ ⳿ⲛⲧⲁⲛ ⲟⲩⲛ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲛⲁ⳿ⲥⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲛⲟⲩⲱⲛϩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲉ⳿ⲫⲙⲱⲓⲧ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲉⲑⲟⲩⲁⲃ ϧⲉⲛ ⳿ⲡ⳿ⲥⲛⲟϥ ⳿ⲛⲒⲏ̅ⲥ̅.
19Оце ж, браттє, маючи свободу входити у сьвятиню кровю Ісусовою,
20ⲫⲏⲉⲧⲁϥⲁⲓϥ ⳿ⲙⲃⲉⲣⲓ ⲛⲁⲛ ⲡⲓⲙⲱⲓⲧ ⳿ⲙⲃⲉⲣⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲟⲛϧ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲉⲛ ⲡⲓⲕⲁⲧⲁⲡⲉⲧⲁⲥⲙⲁ ⲉⲧⲉ ⲧⲉϥⲥⲁⲣⲝ ⲧⲉ.
20дорогою новою і живою, котру обновив нам Він завісою, се єсть тїлом своїм,
21ⲛⲉⲙ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲛⲟⲩⲏⲃ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⳿ⲡⲏⲓ ⳿ⲙⲫϯ.
21і Єрея великого над домом Божим,
22ⲙⲁⲣⲉⲛ⳿ⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ϧⲉⲛ ⲟⲩϩⲏⲧ ⳿ⲙⲙⲏⲓ ⲛⲉⲙ ⲟⲩϫⲱⲕ ⳿ⲛⲧⲉ ⲟⲩⲛⲁϩϯ ⲉⲩⲛⲟⲩϫϧ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲉⲛϩⲏⲧ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲁ ⲥⲩⲛⲏⲇⲉⲥⲓⲥ ⲉⲥϩⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲣⲉ ⲡⲉⲛⲥⲱⲙⲁ ϫⲱⲕⲉⲙ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲙⲱⲟⲩ ⲉϥⲧⲟⲩⲃⲏ ⲟⲩⲧ.
22приступаймо з щирим серцем в повнотї віри, окропивши серця від совісти лукавої, і обмивши тїло водою чистою;
23ⲙⲁⲣⲉⲛ⳿ⲁⲙⲟⲛⲓ ⳿ⲙⲡⲓⲟⲩⲟⲛϩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛⲧⲉ ϯϩⲉⲗⲡⲓⲥ ⳿ⲛⲁⲧⲣⲓⲕⲓ ⳿ϥⲉⲛϩⲟⲧ ⲅⲁⲣ ⳿ⲛϫⲉ ⲫⲏⲉⲧⲁϥⲱϣ.
23держімо непохибне визнаннє надїї (вірен бо Той, хто обіцяв)
24ⲙⲁⲣⲉⲛϯ⳿ϩⲑⲏⲛ ⳿ⲉⲛⲉⲛⲉⲣⲏⲟⲩ ϧⲉⲛ ⲟⲩ ⲭⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉ ⲟⲩⲁⲅⲁⲡⲏ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛ⳿ϩⲃⲏⲟⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉⲛⲁⲛⲉⲩ.
24і назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих дїл,
25⳿ⲛⲧⲉⲛⲭⲱ ⳿ⲛⲥⲱⲛ ⲁⲛ ⳿ⲛⲧⲉⲛⲥⲩⲛⲁⲅⲱⲅⲏ ⲕⲁⲧⲁ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲉⲧⲉ ⳿ⲧⲕⲁϩⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ϩⲁⲛⲟⲩⲟⲛ ⲧⲉ ⲁⲗⲗⲁ ⲉⲣⲉⲧⲉⲛϯⲛⲟⲙϯ ⳿ⲛϩⲟⲩ⳿ⲟ ⲙⲁⲗⲗⲟⲛ ϩⲟⲥⲟⲛ ⲉⲣⲉⲧⲉⲛⲛⲁⲩ ϫⲉ ⲁⲩϧⲱⲛⲧ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ.
25не покидаючи громади своєї, як у деяких є звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько більше бачите, що наближуєть ся день.
26ⲁⲛϣⲁⲛⲉⲣⲛⲟⲃⲓ ⲅⲁⲣ ⲉⲛⲟⲩⲱϣ ⲙⲉⲛⲉⲛⲥⲁ ⳿ⲑⲣⲉⲛϭⲓ ⳿ⲙ⳿ⲡⲥⲟⲩⲉⲛ ϯⲙⲉⲑⲙⲏⲓ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ϣⲟⲩϣⲱⲟⲩϣⲓ ϫⲉ ⲥⲱϫⲡ ⲉⲑⲃⲉ ϩⲁⲛⲛⲟⲃⲓ.
26Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,
27ⲟⲩϫⲓⲛϫⲟⲩϣⲧ ⲇⲉ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛⲧⲉ ⲟⲩϩⲁⲡ ⲉϥⲟⲓ ⳿ⲛϩⲟϯ ⲛⲉⲙ ⲟⲩⲭⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉ ⲟⲩ⳿ⲭⲣⲱⲙ ⲉϥⲛⲁⲟⲩⲱⲙ ⳿ⲛⲥⲁ ⲛⲏⲉⲧϯ ⲟⲩⲃⲏϥ.
27а якесь страшне сподїваннє суду і огняний гнїв, що має пожерти противників.
28ⲁⲣⲉϣⲁⲛ ⲟⲩⲁⲓ ϣⲉϣ ⳿ⲫⲛⲟⲙⲟⲥ ⳿ⲙⲙⲱ⳿ⲩⲥⲏ ⲥ ⲁϭⲛⲉ ⲙⲉⲧϣⲉⲛϩⲏⲧ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲙⲉⲑⲣⲉ ⲃ̅ ⲓⲉ ⲅ̅ ϣⲁϥⲙⲟⲩ.
28Хто відцурав ся закону Мойсейового, при двох або трьох сьвідках, смерть йому без милосердя:
29ⲓⲉ ⲧⲉⲧⲉⲛⲙⲉⲩⲓ ϫⲉ ⳿ϥⲛⲁ⳿ⲙ⳿ⲡϣⲁ ⳿ⲛⲟⲩⲏⲣ ⳿ⲛ⳿ⲧϩⲉⲙⲕⲟ ⲉⲩϩⲱⲟⲩ ⳿ⲛϩⲟⲩ⳿ⲟ ⳿ⲛϫⲉ ⲫⲏⲉⲑⲛⲁϩⲱⲙⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⳿ⲡϣⲏⲣⲓ ⳿ⲙⲫϯ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲭⲁ ⳿ⲡ⳿ⲥⲛⲟϥ ⳿ⲛⲧⲉ ϯⲇⲓ⳿ⲁⲑⲏⲕⲏ ⳿ⲛⲧⲟⲧϥ ϫⲉ ⳿ϥϭⲁϧⲉⲙ ⲫⲏⲉⲧⲁϥⲧⲟⲩⲃⲟ ⳿ⲛ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲛϧⲏⲧϥ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲓⲡ͞ⲛⲁ̅ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲓ⳿ϩⲙⲟⲧ ⲁϥϣⲱϣϥ.
29Скільки ж, думаєте, гіршої муки заслужить, хто Сина Божого потоптав і кров завіту, котрою осьвятив ся, вважав за звичайну, і Духа благодати зневажив?
30ⲧⲉⲛⲥⲱⲟⲩⲛ ⲅⲁⲣ ⳿ⲙⲫⲏⲉⲧⲁϥϫⲟⲥ ϫⲉ ⳿ⲡϭⲓ⳿ⲙⲡⲓϣⲓϣ ⲫⲱⲓ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲉⲑⲛⲁϯ ϣⲉⲃⲓⲱ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲁⲗⲓⲛ ϫⲉ Ⲡ⳪ ⲛⲁϯϩⲁⲡ ⳿ⲉⲡⲉϥⲗⲁⲟⲥ.
30Знаємо Того, хто промовив: „Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь‟; і знов: „Господь судити ме людей своїх.‟
31ⲟⲩⲉⲣϩⲟϯ ⳿ⲛϩⲟⲩ⳿ⲟ ⲡⲉ ⲉⲣⲁⲟⲩⲱ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲉⲛⲉⲛϫⲓϫ ⳿ⲙⲫϯ ⲉⲧⲟⲛϧ.
31Страшно впасти в руки Бога живого.
32ⲁⲣⲓ⳿ⲫⲙⲉⲩⲓ ⳿ⲛⲛⲉⲧⲉⲛ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲉ ϣⲟⲣⲡ ⲛⲁⲣⲉⲧⲉⲛϭⲓ ⳿ⲙ⳿ⲫⲟⲩⲱⲓⲛⲓ ⳿ⲛ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲛϧⲏⲧⲟⲩ ⳿ⲉⲁⲧⲉⲧⲉⲛ⳿ⲁⲙⲟⲛⲓ ⳿ⲛⲧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲛⲧⲉ ϩⲁⲛ⳿ⲙⲕⲁⲩϩ.
32Згадайте ж перші днї, в котрі ви, просьвітившись, перенесли велику боротьбу терпіння,
33ⲫⲁⲓ ⲙⲉⲛ ϫⲉ ϧⲉⲛ ϩⲁⲛϣⲱϣ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛϩⲟϫϩⲉϫ ⲉⲩⲉⲣⲑⲉⲁⲧⲣⲓⲍⲓⲛ ⳿ⲙⲙⲱⲧⲉⲛ ⲫⲁⲓ ⲇⲉ ϫⲉ ⲁⲣⲉⲧⲉⲛⲉⲣ⳿ϣⲫⲏⲣ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲑⲙⲟϣⲓ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲣⲏϯ.
33то на зневагу і знущаннє виставлювані, то буваючи спільниками тих, що так жили.
34ⲕⲉ ⲅⲁⲣ ⲁⲣⲉⲧⲉⲛϣⲉⲡ⳿ⲙⲕⲁϩ ⲛⲉⲙ ⲛⲏⲉⲧⲥⲟⲛϩ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲡϩⲱⲗⲉⲙ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲉⲧⲉⲛϩⲩⲡⲁⲣ ⲭⲟⲛⲧⲁ ⲁⲣⲉⲧⲉⲛϣⲟⲡϥ ⳿ⲉⲣⲱⲧⲉⲛ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲣⲁϣⲓ ⲉⲣⲉⲧⲉⲛⲥⲱⲟⲩⲛ ϫⲉ ⲟⲩⲟⲛⲧⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲛⲟⲩⲙⲉⲧⲣⲁⲙⲁ⳿ⲟ ⲉⲥⲥⲟⲧⲡ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲥⲛⲁⲟϩⲓ ϣⲁ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
34Бо і в моїх кайданах ви зо мною мучились, і жакуваннє маєтків ваших з радістю приймали, відаючи, що маєте собі маєток на небесах вічний і луччий.
35ⲡⲉⲧⲉⲛⲟⲩⲱⲛϩ ⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲡⲉⲣϩⲓⲧϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲫⲁⲓ ⲉⲧⲉ ⲟⲩⲟⲛⲧⲁϥ ⳿ⲛⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲛϣⲉⲃⲓⲉ ⲃⲉⲭⲉ ⳿ⲙⲙⲁⲩ.
35Не кидайте ж сьміливости вашої, котра має нагороду велику.
36ⲁⲣⲉⲧⲉⲛⲉⲣ⳿ⲭⲣⲓⲁ ⳿ⲛⲟⲩϩⲩⲡⲟⲙⲟⲛⲏ ϩⲓⲛⲁ ⲁⲣⲉⲧⲉⲛϣⲁⲛ⳿ⲓⲣⲓ ⳿ⲙ⳿ⲫⲟⲩⲱϣ ⳿ⲙⲫϯ ⳿ⲛⲧⲉⲧⲉⲛϭⲓ ⳿ⲙⲡⲓⲱϣ.
36Терпіннє бо вам треба мати, щоб, волю Божу вчинивши, прийняли обітуваннє.
37ⲉⲧⲓ ⲅⲁⲣ ⲕⲉⲕⲟⲩϫⲓ ϩⲟⲥⲟⲛ ϩⲟⲥⲟⲛ ⳿ϥⲛⲁ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲉⲑⲛⲏⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⳿ϥⲛⲁⲱⲥⲕ ⲁⲛ.
37Вже бо незабаром ось, ось Грядущий прийде, і не загаєть ся.
38ⲡⲓ⳿ⲑⲙⲏⲓ ⲇⲉ ⳿ϥⲛⲁⲱⲛϧ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⳿ⲫⲛⲁϩϯ ⲟⲩⲟϩ ⲉϣⲱⲡ ⲁϥϣⲁⲛϩⲱⲡ ⳿ⲛⲛⲉ ⲧⲁ ⲯⲩⲭⲏ ϯⲙⲁϯ ⳿ⲛϧⲏⲧϥ.
38„А праведний з віри жив буде,‟ і: „Коли хто малодушен, не вподобає душа моя його.‟
39⳿ⲁⲛⲟⲛ ⲇⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲛ ⲛⲁⲟⲩϩⲱⲡ ⲁⲛ ⳿ⲛⲧⲉ ⲟⲩⲫⲱⲧ ⳿ⲉⲫⲁϩⲟⲩ ⲉⲩⲧⲁⲕⲟ ⲁⲗⲗⲁ ⳿ⲛⲧⲉ ⲟⲩⲛⲁϩϯ ⲉⲩⲧⲁⲛϧⲟ ⳿ⲛⲧⲉ ϯⲯⲩⲭⲏ
39Ми ж не малодушні (собі) на погибель, а віруючі на спасеннє душі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.