Hebrews 10
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1For the law is only a shadow of the good things to come, not the realities themselves. It can never, by the same sacrifices offered year after year, make perfect those who draw near to worship.
1Маючи бо закон тїнь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих.
2If it could, would not the offerings have ceased? For the worshipers would have been cleansed once for all, and would no longer have felt the guilt of their sins.
2Ато б перестали приносити їх, не мавши вже ті, хто служить, нїякої совісти за гріхи, раз очистившись.
3Instead, those sacrifices are an annual reminder of sins,
3А в них що року (робить ся) спомни гріхів.
4because it is impossible for the blood of bulls and goats to take away sins.
4Не можна бо, щоб кров волова та козлина знимала гріхи.
5Therefore, when Christ came into the world, He said: “Sacrifice and offering You did not desire, but a body You prepared for Me.
5Тим же, входячи у сьвіт, глаголе: „Жертви і приносу не схотїв єси, тїло ж наготовив Менї єси.
6In burnt offerings and sin offerings You took no delight.
6Огняні жертви і (жертви) за гріх не вподобав єси.
7Then I said, ‘Here I am, it is written about Me in the scroll: I have come to do Your will, O God.’”
7Тодї я сказав: Ось, ійду (у починї книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже.‟
8In the passage above He says, “Sacrifices and offerings, burnt offerings and sin offerings You did not desire, nor did You delight in them” (although they are offered according to the law).
8Сказавши вище: „Що жертва і принос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотїв єси, анї вподобав єси,‟ котрі по закону приносять ся,
9Then He adds, “Here I am, I have come to do Your will.” He takes away the first to establish the second.
9потім рече: „Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже.‟ Зносить перве, щоб друге поставити.
10And by that will, we have been sanctified through the sacrifice of the body of Jesus Christ once for all.
10По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового.
11Day after day every priest stands to minister and to offer again and again the same sacrifices, which can never take away sins.
11І всякий же сьвященик стоїть що-дня служачи і много раз ті ж самі жертви приносячи, котрі нїколи не можуть зняти гріхів.
12But when this Priest had offered for all time one sacrifice for sins, He sat down at the right hand of God.
12Він же, принїсши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правицї Бога,
13Since that time, He waits for His enemies to be made a footstool for His feet,
13дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг Його.
14because by a single offering He has made perfect for all time those who are being sanctified.
14Одним бо приносом звершив на віки осьвячуємих.
15The Holy Spirit also testifies to us about this. First He says:
15Сьвідкує ж нам і Дух сьвятий; по реченому бо перше:
16“This is the covenant I will make with them after those days, declares the Lord. I will put My laws in their hearts and inscribe them on their minds.”
16„Се завіт, що завітувати му з ними після тих днїв‟, глаголе Господь: „Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх,
17Then He adds: “Their sins and lawless acts I will remember no more.”
17і гріхів їх і беззаконий їх не споминати му вже.‟
18And where these have been forgiven, an offering for sin is no longer needed.
18А де відпущеннє гріхів, там нема вже приносу за гріхи.
19Therefore, brothers, since we have confidence to enter the Most Holy Place by the blood of Jesus,
19Оце ж, браттє, маючи свободу входити у сьвятиню кровю Ісусовою,
20by the new and living way opened for us through the curtain of His body,
20дорогою новою і живою, котру обновив нам Він завісою, се єсть тїлом своїм,
21and since we have a great priest over the house of God,
21і Єрея великого над домом Божим,
22let us draw near with a sincere heart in full assurance of faith, having our hearts sprinkled to cleanse us from a guilty conscience and our bodies washed with pure water.
22приступаймо з щирим серцем в повнотї віри, окропивши серця від совісти лукавої, і обмивши тїло водою чистою;
23Let us hold resolutely to the hope we profess, for He who promised is faithful.
23держімо непохибне визнаннє надїї (вірен бо Той, хто обіцяв)
24And let us consider how to spur one another on to love and good deeds.
24і назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих дїл,
25Let us not neglect meeting together, as some have made a habit, but let us encourage one another, and all the more as you see the Day approaching.
25не покидаючи громади своєї, як у деяких є звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько більше бачите, що наближуєть ся день.
26If we deliberately go on sinning after we have received the knowledge of the truth, no further sacrifice for sins remains,
26Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,
27but only a fearful expectation of judgment and of raging fire that will consume all adversaries.
27а якесь страшне сподїваннє суду і огняний гнїв, що має пожерти противників.
28Anyone who rejected the law of Moses died without mercy on the testimony of two or three witnesses.
28Хто відцурав ся закону Мойсейового, при двох або трьох сьвідках, смерть йому без милосердя:
29How much more severely do you think one deserves to be punished who has trampled on the Son of God, profaned the blood of the covenant that sanctified him, and insulted the Spirit of grace?
29Скільки ж, думаєте, гіршої муки заслужить, хто Сина Божого потоптав і кров завіту, котрою осьвятив ся, вважав за звичайну, і Духа благодати зневажив?
30For we know Him who said, “Vengeance is Mine; I will repay,” and again, “The Lord will judge His people.”
30Знаємо Того, хто промовив: „Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь‟; і знов: „Господь судити ме людей своїх.‟
31It is a fearful thing to fall into the hands of the living God.
31Страшно впасти в руки Бога живого.
32Remember the early days that you were in the light. In those days, you endured a great conflict in the face of suffering.
32Згадайте ж перші днї, в котрі ви, просьвітившись, перенесли велику боротьбу терпіння,
33Sometimes you were publicly exposed to ridicule and persecution; at other times you were partners with those who were so treated.
33то на зневагу і знущаннє виставлювані, то буваючи спільниками тих, що так жили.
34You sympathized with those in prison and joyfully accepted the confiscation of your property, knowing that you yourselves had a better and permanent possession.
34Бо і в моїх кайданах ви зо мною мучились, і жакуваннє маєтків ваших з радістю приймали, відаючи, що маєте собі маєток на небесах вічний і луччий.
35So do not throw away your confidence; it holds a great reward.
35Не кидайте ж сьміливости вашої, котра має нагороду велику.
36You need to persevere, so that after you have done the will of God, you will receive what He has promised.
36Терпіннє бо вам треба мати, щоб, волю Божу вчинивши, прийняли обітуваннє.
37For, “In just a little while, He who is coming will come and will not delay.
37Вже бо незабаром ось, ось Грядущий прийде, і не загаєть ся.
38But My righteous one will live by faith; and if he shrinks back, I will take no pleasure in him.”
38„А праведний з віри жив буде,‟ і: „Коли хто малодушен, не вподобає душа моя його.‟
39But we are not of those who shrink back and are destroyed, but of those who have faith and preserve their souls.
39Ми ж не малодушні (собі) на погибель, а віруючі на спасеннє душі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.