Hebrews 9
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Now the first covenant had regulations for worship and also an earthly sanctuary.
1Мала ж і перва скиня установи служби, і сьвятиню людську.
2A tabernacle was prepared. In its first room were the lampstand, the table, and the consecrated bread. This was called the Holy Place.
2Споруджено бо перву скиню, а в нїй сьвітильник і стіл і предложеннє хлїбів, котра зветь ся: Сьвята.
3Behind the second curtain was a room called the Most Holy Place,
3За другою ж завісою скиня, що звана: Сьвятая Сьвятих;
4containing the golden altar of incense and the gold-covered ark of the covenant. Inside the ark were the gold jar of manna, Aaron’s staff that had budded, and the stone tablets of the covenant.
4мала вона золоту кадильницю і ковчег завіта, окований усюди золотом, а в ньому посудина золота з манною, і жезло Ааронове зацьвівше, і скрижалї завіта,
5Above the ark were the cherubim of glory, overshadowing the mercy seat. But we cannot discuss these things in detail now.
5а над ним херувими слави, отїнюючі ублагальню. Про се не слїд нинї говорити порізно.
6When everything had been prepared in this way, the priests entered regularly into the first room to perform their sacred duties.
6Як же се так устроєно, то в перву скиню завсїди входили сьвященики, правлячи служби;
7But only the high priest entered the second room, and then only once a year, and never without blood, which he offered for himself and for the sins the people had committed in ignorance.
7у другу ж раз у рік сам архиєрей, не без крові, котру приносить за себе і за людські провини.
8By this arrangement the Holy Spirit was showing that the way into the Most Holy Place had not yet been disclosed as long as the first tabernacle was still standing.
8Сим ясує Дух сьвятий, що дорога у сьвятиню ще не явилась, доки перва скиня стоїть.
9It is an illustration for the present time, because the gifts and sacrifices being offered were unable to cleanse the conscience of the worshiper.
9Котра єсть образ часу настоящого, в котрому приносять ся і дари і жертви, що не можуть звершити по совістї того, хто служить,
10They consist only in food and drink and special washings—external regulations imposed until the time of reform.
10а були тілько в їжах і напитках, та у всяких обливаннях і установах тїла, накинуті аж до часу направи.
11But when Christ came as high priest of the good things that have come, He went through the greater and more perfect tabernacle that is not made by hands and is not a part of this creation.
11Христос же, прийшовши яко Архиєрей грядущих благ, із більшою і звершенїщою скинею, нерукотвореною, се єсть не такого будування,
12He did not enter by the blood of goats and calves, but He entered the Most Holy Place once for all by His own blood, thus securing eternal redemption.
12анї з кровю козлиною, нї телячою, а своєю кровю, увійшов раз у сьвятиню, знайшовши вічне відкупленнє.
13For if the blood of goats and bulls and the ashes of a heifer sprinkled on those who are ceremonially unclean sanctify them so that their bodies are clean,
13Бо коли кров волова та козина і попіл з яловицї, окроплюючи осквернених, осьвячує на тїлесну чистоту;
14how much more will the blood of Christ, who through the eternal Spirit offered Himself unblemished to God, purify our consciences from works of death, so that we may serve the living God!
14то скілько більше кров Христа, що Духом вічнїм принїс себе непорочного Богу, очистить совість вашу від мертвих дїл, щоб служити Богу живому?
15Therefore Christ is the mediator of a new covenant, so that those who are called may receive the promised eternal inheritance, now that He has died to redeem them from the transgressions committed under the first covenant.
15І задля того Він посередник нового завіту, щоб, як станеть ся смерть, на одкупленнє переступів, що (були) у первому завітї, прийняли покликані обітницю вічнього наслїддя.
16In the case of a will, it is necessary to establish the death of the one who made it,
16Де бо єсть завіт, там мусить прийти й смерть завітуючого.
17because a will does not take effect until the one who made it has died; it cannot be executed while he is still alive.
17Завіт бо після мертвих має силу: яко ж бо нїчого не стоїть, доки жив завітуючий.
18That is why even the first covenant was not put into effect without blood.
18Тим же й первий не був осьвячений без крови.
19For when Moses had proclaimed every commandment of the law to all the people, he took the blood of calves and goats, along with water, scarlet wool, and hyssop, and sprinkled the scroll and all the people,
19Як вирік бо Мойсей всяку заповідь по закону всїм людям, то взявши крови телячої та козлиної з водою та червоної вовни та гисопу, покропив і саму книгу і ввесь народ,
20saying, “This is the blood of the covenant, which God has commanded you to keep.”
20глаголючи: „Се кров завіту, котрий завітував вам Бог.‟
21In the same way, he sprinkled with blood the tabernacle and all the vessels used in worship.
21І скиню і ввесь посуд служебний кровю так само покропив.
22According to the law, in fact, nearly everything must be purified with blood, and without the shedding of blood there is no forgiveness.
22А мало не все кровю очищаєть ся по закону, і без пролиття крови не буває оставлення (гріхів).
23So it was necessary for the copies of the heavenly things to be purified with these sacrifices, but the heavenly things themselves with better sacrifices than these.
23Оце ж треба було, щоб образи небесного сим очищались, саме ж небесне луччими жертвами, нїж сї.
24For Christ did not enter a man-made copy of the true sanctuary, but He entered heaven itself, now to appear on our behalf in the presence of God.
24Не в рукотворену бо сьвятиню ввійшов Христос, зроблену взором правдивої, а в саме небо, щоб нинї являтись лицю Божому за нас,
25Nor did He enter heaven to offer Himself again and again, as the high priest enters the Most Holy Place every year with blood that is not his own.
25анї щоб много раз приносити себе, яко ж архиєрей входить у сьвятиню по всї роки з чужою кровю;
26Otherwise, Christ would have had to suffer repeatedly since the foundation of the world. But now He has appeared once for all at the end of the ages to do away with sin by the sacrifice of Himself.
26(а то б треба було Йому много раз страдати від настання сьвіту) а нинї раз у концї віків явив ся на знївеченнє гріха жертвою своєю.
27Just as man is appointed to die once, and after that to face judgment,
27І як призначено людям раз умерти, а потім суд,
28so also Christ was offered once to bear the sins of many; and He will appear a second time, not to bear sin, but to bring salvation to those who eagerly await Him.
28так і Христос, один раз принесений, щоб понести гріхи многих, удруге без гріха явить ся ждучим Його на спасеннє.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.