Hébreux 10
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1En effet, la loi, qui possède une ombre des biens à venir, et non l’exacte représentation des choses, ne peut jamais, par les mêmes sacrifices qu’on offre perpétuellement chaque année, amener les assistants à la perfection.
1Маючи бо закон тїнь будучих благ, а не самий образ річей, щороку тими самими жертвами, які приносять без перестану, нїколи не може звершити приступаючих.
2Autrement, n’aurait-on pas cessé de les offrir, parce que ceux qui rendent ce culte, étant une fois purifiés, n’auraient plus eu aucune conscience de leurs péchés?
2Ато б перестали приносити їх, не мавши вже ті, хто служить, нїякої совісти за гріхи, раз очистившись.
3Mais le souvenir des péchés est renouvelé chaque année par ces sacrifices;
3А в них що року (робить ся) спомни гріхів.
4car il est impossible que le sang des taureaux et des boucs ôte les péchés.
4Не можна бо, щоб кров волова та козлина знимала гріхи.
5C’est pourquoi Christ, entrant dans le monde, dit: Tu n’as voulu ni sacrifice ni offrande, mais tu m’as formé un corps;
5Тим же, входячи у сьвіт, глаголе: „Жертви і приносу не схотїв єси, тїло ж наготовив Менї єси.
6tu n’as agréé ni holocaustes ni sacrifices pour le péché.
6Огняні жертви і (жертви) за гріх не вподобав єси.
7Alors j’ai dit: voici, je viens (Dans le rouleau du livre il est question de moi) pour faire, ô Dieu, ta volonté.
7Тодї я сказав: Ось, ійду (у починї книги написано про мене) вчинити волю Твою, Боже.‟
8Après avoir dit d’abord: Tu n’as voulu et tu n’as agréé ni sacrifices ni offrandes, ni holocaustes ni sacrifices pour le péché (ce qu’on offre selon la loi),
8Сказавши вище: „Що жертва і принос і огняні жертви і (жертви) за гріхи не схотїв єси, анї вподобав єси,‟ котрі по закону приносять ся,
9il dit ensuite: Voici, je viens pour faire ta volonté. Il abolit ainsi la première chose pour établir la seconde.
9потім рече: „Ось, ійду вчинити волю Твою, Боже.‟ Зносить перве, щоб друге поставити.
10C’est en vertu de cette volonté que nous sommes sanctifiés, par l’offrande du corps de Jésus-Christ, une fois pour toutes.
10По сїй-то волї осьвячені ми одним приносом тїла Ісус-Христового.
11Et tandis que tout sacrificateur fait chaque jour le service et offre souvent les mêmes sacrifices, qui ne peuvent jamais ôter les péchés,
11І всякий же сьвященик стоїть що-дня служачи і много раз ті ж самі жертви приносячи, котрі нїколи не можуть зняти гріхів.
12lui, après avoir offert un seul sacrifice pour les péchés, s’est assis pour toujours à la droite de Dieu,
12Він же, принїсши одну жертву за гріхи, сїв на завсїди по правицї Бога,
13attendant désormais que ses ennemis soient devenus son marchepied.
13дожидаючи далїй, доки положять ся вороги Його підніжком ніг Його.
14Car, par une seule offrande, il a amené à la perfection pour toujours ceux qui sont sanctifiés.
14Одним бо приносом звершив на віки осьвячуємих.
15C’est ce que le Saint-Esprit nous atteste aussi; car, après avoir dit:
15Сьвідкує ж нам і Дух сьвятий; по реченому бо перше:
16Voici l’alliance que je ferai avec eux, après ces jours-là, dit le Seigneur: Je mettrai mes lois dans leurs cœurs, et je les écrirai dans leur esprit, il ajoute:
16„Се завіт, що завітувати му з ними після тих днїв‟, глаголе Господь: „Давши закони мої в серця їх, і в думках їх напишу їх,
17Et je ne me souviendrai plus de leurs péchés ni de leurs iniquités.
17і гріхів їх і беззаконий їх не споминати му вже.‟
18Or, là où il y a pardon des péchés, il n’y a plus d’offrande pour le péché.
18А де відпущеннє гріхів, там нема вже приносу за гріхи.
19Ainsi donc, frères, puisque nous avons, au moyen du sang de Jésus, une libre entrée dans le sanctuaire
19Оце ж, браттє, маючи свободу входити у сьвятиню кровю Ісусовою,
20par la route nouvelle et vivante qu’il a inaugurée pour nous au travers du voile, c’est-à-dire, de sa chair,
20дорогою новою і живою, котру обновив нам Він завісою, се єсть тїлом своїм,
21et puisque nous avons un souverain sacrificateur établi sur la maison de Dieu,
21і Єрея великого над домом Божим,
22approchons-nous avec un cœur sincère, dans la plénitude de la foi, les cœurs purifiés d’une mauvaise conscience, et le corps lavé d’une eau pure.
22приступаймо з щирим серцем в повнотї віри, окропивши серця від совісти лукавої, і обмивши тїло водою чистою;
23Retenons fermement la profession de notre espérance, car celui qui a fait la promesse est fidèle.
23держімо непохибне визнаннє надїї (вірен бо Той, хто обіцяв)
24Veillons les uns sur les autres, pour nous exciter à la charité et aux bonnes œuvres.
24і назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих дїл,
25N’abandonnons pas notre assemblée, comme c’est la coutume de quelques-uns; mais exhortons-nous réciproquement, et cela d’autant plus que vous voyez s’approcher le jour.
25не покидаючи громади своєї, як у деяких є звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько більше бачите, що наближуєть ся день.
26Car, si nous péchons volontairement après avoir reçu la connaissance de la vérité, il ne reste plus de sacrifice pour les péchés,
26Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,
27mais une attente terrible du jugement et l’ardeur d’un feu qui dévorera les rebelles.
27а якесь страшне сподїваннє суду і огняний гнїв, що має пожерти противників.
28Celui qui a violé la loi de Moïse meurt sans miséricorde, sur la déposition de deux ou de trois témoins;
28Хто відцурав ся закону Мойсейового, при двох або трьох сьвідках, смерть йому без милосердя:
29de quel pire châtiment pensez-vous que sera jugé digne celui qui aura foulé aux pieds le Fils de Dieu, qui aura tenu pour profane le sang de l’alliance, par lequel il a été sanctifié, et qui aura outragé l’Esprit de la grâce?
29Скільки ж, думаєте, гіршої муки заслужить, хто Сина Божого потоптав і кров завіту, котрою осьвятив ся, вважав за звичайну, і Духа благодати зневажив?
30Car nous connaissons celui qui a dit: A moi la vengeance, à moi la rétribution! et encore: Le Seigneur jugera son peuple.
30Знаємо Того, хто промовив: „Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь‟; і знов: „Господь судити ме людей своїх.‟
31C’est une chose terrible que de tomber entre les mains du Dieu vivant.
31Страшно впасти в руки Бога живого.
32Souvenez-vous de ces premiers jours, où, après avoir été éclairés, vous avez soutenu un grand combat au milieu des souffrances,
32Згадайте ж перші днї, в котрі ви, просьвітившись, перенесли велику боротьбу терпіння,
33d’une part, exposés comme en spectacle aux opprobres et aux tribulations, et de l’autre, vous associant à ceux dont la position était la même.
33то на зневагу і знущаннє виставлювані, то буваючи спільниками тих, що так жили.
34En effet, vous avez eu de la compassion pour les prisonniers, et vous avez accepté avec joie l’enlèvement de vos biens, sachant que vous avez des biens meilleurs et qui durent toujours.
34Бо і в моїх кайданах ви зо мною мучились, і жакуваннє маєтків ваших з радістю приймали, відаючи, що маєте собі маєток на небесах вічний і луччий.
35N’abandonnez donc pas votre assurance, à laquelle est attachée une grande rémunération.
35Не кидайте ж сьміливости вашої, котра має нагороду велику.
36Car vous avez besoin de persévérance, afin qu’après avoir accompli la volonté de Dieu, vous obteniez ce qui vous est promis.
36Терпіннє бо вам треба мати, щоб, волю Божу вчинивши, прийняли обітуваннє.
37Encore un peu, un peu de temps: celui qui doit venir viendra, et il ne tardera pas.
37Вже бо незабаром ось, ось Грядущий прийде, і не загаєть ся.
38Et mon juste vivra par la foi; mais, s’il se retire, mon âme ne prend pas plaisir en lui.
38„А праведний з віри жив буде,‟ і: „Коли хто малодушен, не вподобає душа моя його.‟
39Nous, nous ne sommes pas de ceux qui se retirent pour se perdre, mais de ceux qui ont la foi pour sauver leur âme.
39Ми ж не малодушні (собі) на погибель, а віруючі на спасеннє душі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.