2. Дневници 15
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Тада дух Божји дође на Азарију, сина Одидовог;
1Того часу зійшов на Азарію Одеденка Дух Божий,
2те отиде пред Асу и рече му: Чујте ме, Асо и све племе Јудино и Венијаминово; Господ је с вама, јер сте ви с Њим; и ако Га устражите, наћи ћете Га; ако ли Га оставите, и Он ће вас оставити.
2І вийшов він на зустріч Асї й промовив до його: Слухайте мене, ти Асо й ввесь Юдо й Бенямине: Господь при вас, коли ви при йому; і коли ви шукати мете його, ви знайдете його; коли ж покинете його, він покине вас.
3Дуго је Израиљ без правог Бога и без свештеника учитеља, и без закона.
3Багато днїв буде Ізраїль без Бога истиного і без сьвященника навчаючого, й без закону,
4А да су се у невољи својој обратили ка Господу Богу Израиљевом и тражили Га, нашли би Га.
4Але коли він обернеться в своїй нуждї до Господа, Бога Ізрайлевого і шукати ме його, то й він дасть їм знайти себе.
5Али у ово време не може се на миру одлазити ни долазити; јер је немир велик међу свим становницима земаљским;
5Того часу не буде миру нї виходячому, нї входячому, бо буде велике зворушеннє в усїх осадників у землї;
6и потиру народ један други, и градови један други, јер их Бог смете свакојаким невољама.
6Народ буде воюватись із народом, і місто з містом, бо Бог приведе їх у тревогу всякими нуждами.
7Зато ви будите храбри и немојте да вам клону руке, јер има плата за ваш труд.
7Але ви кріпітесь і нехай не слабшають руки ваші, бо за дїла ваші буде нагорода.
8А кад чу Аса те речи и пророштво пророка Одида, охрабри се, и истреби гадне богове из све земље Јудине и Венијаминове и из градова које беше узео у гори Јефремовој, и понови олтар Господњи који беше пред тремом Господњим.
8Як почув Аса цї слова й пророкування Одеденка пророка, то посьмілїшав і повикидав ідолську гидоту з усього краю Юдиного й Беняминового, й з міст, що їх забрав на горі Ефраїмовій, і поновив жертовник Господнїй, що перед притвором Господнїм.
9Потом сазва све племе Јудино и Венијаминово и дошљаке који беху код њих од Јефрема и Манасије и Симеуна, јер их много пребеже к њему из народа Израиљевог кад видеше да је Господ Бог његов с њим.
9І зібрав усього Юду й Бенямина та живучих із ними виселенцїв із Ефраїма і Манассії, й Симеона, бо багато Ізрайлитян попереходило до його, як побачили, що Господь, Бог його, з ним.
10И скупише се у Јерусалим трећег месеца петнаесте године царовања Асиног.
10І зібрались у Ерусалим третього місяця на пятнайцятому року царювання Асиного;
11И у онај дан принесоше Господу жртве од плена који догнаше, седам стотина волова и седам хиљада оваца.
11І принесли того дня жертву Господеві з здобутку, який привели, з товару сїмсот а овець сїм тисяч;
12И ухватише веру да траже Господа Бога отаца својих свим срцем својим и свом душом својом;
12І відновили завіт, щоб шукати Господа, Бога батьків своїх із усього серця свого й з усієї душі своєї;
13а ко год не би тражио Господа Бога Израиљевог, да се погуби, био мали или велики, човек или жена.
13А кожний, хто б не став шукати Господа, Бога Ізрайлевого, повинен був умерти, чи малий він, чи великий, чи чоловік, чи жінка.
14И заклеше се Господу гласом великим и уз кликовање и уз трубе и рогове.
14І клялись перед Господом голосно й з (радісними) викликами та при гуку труб і рогів.
15И радоваше се сав народ Јудин ради те заклетве, јер из свега срца свог заклеше се, и од све воље своје тражише Га и нађоше Га; и Господ им даде мир одсвуда.
15І радїли всї Юдеї задля сієї клятьби, бо клялись із усього серця свого й з усією щиростю шукали його, а він дозволив їм знайти себе. І дав їм Господь спокій з усїх боків.
16Јоште и Маху, матер своју, сврже Аса с власти, јер беше начинила у лугу идола; и Аса обали идола њеног и изломи га и сажеже на потоку Кедрону.
16І Мааху, матїр свою, відставив царь Аса від царської шани за те, що вона поставила ідола в гаю. І звалив Аса її ідола і порубав на куснї й спалив в долинї Кидрон.
17Али висине не бише оборене у Израиљу, али срце Асино беше право свега века његовог.
17Хоч висоти не були знесені в Ізраїлї, але серце Асине було віддане Господеві поки віку його.
18И унесе у дом Божји шта беше посветио отац његов и шта беше сам посветио, сребро и злато и судове.
18І внїс він присьвяти отця свого й що він самий присьвятив, в дом Божий, срібло, золото й посуд.
19И не би рата до тридесет пете године царовања Асиног.
19І не було війни до трийцять пятого року царювання Асиного.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.