1. Самуилова 8
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1А кад Самуило остаре, постави синове своје за судије Израиљу.
1Як зробився Самуїл старим, понастановляв сини свої суддями над Ізраїлем.
2А име сину његовом првенцу беше Јоило, а другом Авија, и суђаху у Вирсавеји.
2Перворідень його звався Йоил, другий же син Абія. Сї суддювали в Берсабії.
3Али синови његови не хођаху путевима његовим, него ударише за добитком, и примаху поклоне и извртаху правду.
3Та сини його не ходили путьми його: шукали вони користї своєї, давали підкуплювати себе й судили криво.
4Тада се скупише све старешине Израиљеве и дођоше к Самуилу у Раму.
4І посходились докупи всї громадські мужі в Ізраїлї, і прийшли до Самуїла в Раму,
5И рекоше му: Ето, ти си остарео, а синови твоји не ходе твојим путевима: зато постави нам цара да нам суди, као што је у свих народа.
5Та й промовили до його: Ти вже старенький, сини же не ходять путьми твоїми, то ж постав царя над нами, щоб нами правив, як се дїється в инших народів.
6Али Самуилу не би по вољи што рекоше: Дај нам цара да нам суди. И Самуило се помоли Господу.
6Самуїл же не вподобав сього, як вони промовляли: Дай нам царя, щоб нам правив. І молився Самуїл Господеві;
7А Господ рече Самуилу: Послушај глас народни у свему што ти говоре; јер не одбацише тебе него мене одбацише да не царујем над њима.
7Господь же повелїв Самуїлові: Слухай вимагання людського в усьому, чого бажають; бо не тебе вони відопхнули, нї! мене вікинули, щоб я не царював над ними;
8Како чинише од оног дана кад их изведох из Мисира до данас, и оставише ме и служише другим боговима, по свим тим делима чине и теби.
8Так само, як поводились вони з того часу, як вивів я їх із Египту, та й досї, покидали мене, і служили богам иншим, так поводяться вони й проти тебе.
9Зато сада послушај глас њихов; али им добро засведочи и кажи начин којим ће цар царовати над њима.
9Оце ж слухай їх голосу; та тільки остережи їх і поясни їм права того царя, що буде над ними царювати.
10И каза Самуило све речи Господње народу који искаше од њега цара;
10І переказав Самуїл все, що глаголав Господь, людові, що допевнявсь од його царя,
11и рече: Ово ће бити начин којим ће цар царовати над вама: синове ваше узимаће и метати их на кола своја и међу коњике своје, и они ће трчати пред колима његовим;
11Та й говорив: Ось які будуть права в того царя, що царювати ме над вами: сини ваші забирати ме він і приставляти до возів та до коней своїх, і будуть вони бігати поперед колесницями його;
12и поставиће их да су му хиљадници и педесетници, и да му ору њиве и жњу летину, и да му граде ратне справе и шта треба за кола његова.
12І щоб отаманували над півсотнями та тисячами, й орали поля його, та жали хлїб його, та щоб вирабляли йому воєнну зброю і знаряддя до возів його;
13Узимаће и кћери ваше да му граде мирисне масти и да му буду куварице и хлебарице.
13Дочки ж ваші забирати ме, щоб йому робили мастило, та варили та пекли;
14И њиве ваше и винограде ваше и маслинике ваше најбоље узимаће и раздавати слугама својим.
14З вашого поля, виноградника й оливного саду що лучше брати ме та своїм урядникам роздавати ме.
15Узимаће десетак од усева ваших и од винограда ваших, и даваће дворанима својим и слугама својим.
15З вашого посїву й винограду вимагати ме десятину та й роздавати ме своїм різанцям та слугам своїм;
16И слуге ваше и слушкиње ваше и младиће ваше најлепше и магарце ваше узимаће, и обртати на своје послове.
16Ваші раби й рабинї як і лучших молодцїв ваших, та осли ваші брати ме і на свою роботу буде обертати;
17Стада ће ваша десетковати и ви ћете му бити робови.
17З дрібного скота вашого буде десятину вимагати, а самі ви будете його крепаками.
18Па ћете онда викати, ради цара свог, ког изабрасте себи; али вас Господ неће онда услишити.
18Як же ви колись нарекати мете на вашого царя, що вибрали собі, тодї Господь не буде слухати вас.
19Али народ не хте послушати речи Самуилове, и рекоше: Не, него цар нека буде над нама,
19Нарід же не схотїв Самуїлової ради послухати, і каже: Нї бо таки, нехай буде царь над нам,
20да будемо и ми као сви народи; и нека нам суди цар наш и иде пред нама и води наше ратове.
20Щоб ми були рівня иншим народам, і нехай царь наш судить нас, і гетьманує над нами, і воює в наших війнах.
21А Самуило чувши све речи народне, каза их Господу.
21І вислухав Самуїл усе, що люд промовляв, та й понїс перед Господа.
22А Господ рече Самуилу: Послушај глас њихов, и постави им цара. И Самуило рече Израиљцима: Идите сваки у свој град.
22Господь же повелїв Самуїлові: Послухай вимагання їх і постав над ними царя. І відказав Самуїл мужам Ізрайлевим: Ідїт по домівках своїх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.