1 Коринтень 15
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Вэ фак куноскутэ, фрацилор, Евангелия пе каре в-ам проповэдуит-о, пе каре аць примит-о, ын каре аць рэмас
1Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
2ши прин каре сунтець мынтуиць, дакэ о цинець аша дупэ кум в-ам проповэдуит-о; алтфел, деӂяба аць крезут.
2котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
3В-ам ынвэцат ынаинте де тоате, аша кум ам примит ши еу, кэ Христос а мурит пентру пэкателе ноастре, дупэ Скриптурь,
3Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
4кэ а фост ынгропат ши а ынвият а трея зи, дупэ Скриптурь,
4і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
5ши кэ С-а арэтат луй Кифа, апой челор дойспрезече.
5і що явив ся Кифі а опісля дванайцятьом.
6Дупэ ачея С-а арэтат ла песте чинч суте де фраць деодатэ, динтре каре чей май мулць сунт ынкэ ын вяцэ, яр уний ау адормит.
6Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досї, инші ж і впокоїлись.
7Ын урмэ, С-а арэтат луй Иаков, апой тутурор апостолилор.
7Після того явив ся Якову, а потім усїм апостолам.
8Дупэ ей тоць, ка уней стырпитурь, ми С-а арэтат ши мие.
8На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
9Кэч еу сунт чел май неынсемнат динтре апостоль; ну сунт вредник сэ порт нумеле де апостол, фииндкэ ам пригонит Бисерика луй Думнезеу.
9Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
10Прин харул луй Думнезеу сунт че сунт. Ши харул Луй фацэ де мине н-а фост задарник, ба ынкэ ам лукрат май мулт декыт тоць, тотушь ну еу, чи харул луй Думнезеу, каре есте ын мине.
10Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
11Астфел дар, орь еу, орь ей, ной аша проповэдуим ши вой аша аць крезут.
11Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
12Яр дакэ се проповэдуеште кэ Христос а ынвият дин морць, кум зик уний динтре вой кэ ну есте о ынвиере а морцилор?
12Коли ж про Христа проповідуєть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
13Дакэ ну есте о ынвиере а морцилор, нич Христос н-а ынвият.
13Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
14Ши дакэ н-а ынвият Христос, атунч проповэдуиря ноастрэ есте задарникэ ши задарникэ есте ши крединца воастрэ.
14коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
15Ба ынкэ ной сунтем дескопериць ши ка марторь минчиношь ай луй Думнезеу, фииндкэ ам мэртурисит деспре Думнезеу кэ Ел а ынвият пе Христос, кынд ну Л-а ынвият, дакэ есте адевэрат кэ морций ну ынвие.
15І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога, що воскресив Христа, котрого не воскресив, коли мертві не встають.
16Кэч, дакэ ну ынвие морций, нич Христос н-а ынвият.
16Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.
17Ши дакэ н-а ынвият Христос, крединца воастрэ есте задарникэ, вой сунтець ынкэ ын пэкателе воастре
17А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших.
18ши, прин урмаре, ши чей че ау адормит ын Христос сунт пердуць.
18Тодї й померші в Христї погибли.
19Дакэ нумай пентру вяца ачаста не-ам пус нэдеждя ын Христос, атунч сунтем чей май ненорочиць динтре тоць оамений!
19Коли тільки в сьому життї вповаємо на Христа, то окаяннїщї (нещасливійші) ми всїх людей.
20Дар акум, Христос а ынвият дин морць, пырга челор адормиць.
20Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
21Кэч дакэ моартя а венит прин ом, тот прин ом а венит ши ынвиеря морцилор.
21Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих.
22Ши дупэ кум тоць мор ын Адам, тот аша, тоць вор ынвия ын Христос,
22Як бо в Адамі всї вмирають, так і в Христї всї оживають.
23дар фиекаре ла рындул четей луй. Христос есте чел динтый род, апой, ла вениря Луй, чей че сунт ай луй Христос.
23Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приходї Його.
24Ын урмэ, ва вени сфыршитул, кынд Ел ва да Ымпэрэция ын мыниле луй Думнезеу Татэл, дупэ че ва фи нимичит орьче домние, орьче стэпынире ши орьче путере.
24Тодї (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
25Кэч требуе ка Ел сэ ымпэрэцяскэ пынэ ва пуне пе тоць врэжмаший суб пичоареле Сале.
25Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
26Врэжмашул чел дин урмэ, каре ва фи нимичит, ва фи моартя.
26Останнїй ворог зруйнуєть ся — смерть.
27Думнезеу, ын адевэр, „а пус тотул суб пичоареле Луй”. Дар кынд зиче кэ тотул Й-а фост супус, се ынцелеӂе кэ афарэ де Чел че Й-а супус тотул.
27Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
28Ши кынд тоате лукруриле Ый вор фи супусе, атунч кяр ши Фиул Се ва супуне Челуй че Й-а супус тоате лукруриле, пентру ка Думнезеу сэ фие тотул ын тоць.
28Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
29Алтфел, че ар фаче чей че се ботязэ пентру чей морць? Дакэ ну ынвие морций ничдекум, де че се май ботязэ ей пентру чей морць?
29Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсїм мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
30Ши де че сунтем ной ын примеждие ын орьче клипэ?
30Чого ж і ми небезпечимось всякого часу?
31Ын фиекаре зи, еу сунт ын примеждие де моарте; атыт есте де адевэрат лукрул ачеста, фрацилор, кыт есте де адевэрат кэ ам де че сэ мэ лауд ку вой ын Христос Исус, Домнул ностру.
31Що-дня вмираю; так (по правдї нехай буде) менї ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господї нашому.
32Дакэ, ворбинд ын фелул оаменилор, м-ам луптат ку фяреле ын Ефес, каре-мь есте фолосул? Дакэ ну ынвие морций, атунч „сэ мынкэм ши сэ бем, кэч мыне вом мури”.
32Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в Єфесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
33Ну вэ ыншелаць: „Товэрэшииле реле стрикэ обичеюриле буне.”
33Не обманюйте себе: ледачі бесїди псують добрі звичаї.
34Веници-вэ ын фире кум се кувине ши ну пэкэтуиць! Кэч сунт ынтре вой уний каре ну куноск пе Думнезеу, спре рушиня воастрэ о спун.
34Протверезїть ся праведно та не грішіть; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
35Дар ва зиче чинева: „Кум ынвие морций? Ши ку че труп се вор ынтоарче?”
35Та хто-небудь скаже: Як устануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
36Небун че ешть! Че семень ту ну ынвие дакэ ну моаре май ынтый.
36Безумний! що ти сїєш, не оживе, коли не вмре.
37Ши кынд семень, семень ну трупул каре ва фи, чи доар ун грэунте, кум се ынтымплэ: фие де грыу, фие де алтэ сэмынцэ.
37І що сїєш, не тїло будуче сїєш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
38Апой, Думнезеу ый дэ ун труп, дупэ кум воеште; ши фиекэрей семинце ый дэ ун труп ал ей.
38Бог же дає йому тїло, яке схоче, і кожному насїнню своє тїло.
39Ну орьче труп есте ла фел, чи алтул есте трупул оаменилор, алтул есте трупул добитоачелор, алтул есте трупул пэсэрилор, алтул ал пештилор.
39Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
40Тот аша, сунт трупурь черешть ши трупурь пэмынтешть, дар алта есте стрэлучиря трупурилор черешть ши алта а трупурилор пэмынтешть.
40(Єсть) і тїла небесні й тїла земні, та инша слава небесних, а инша земних.
41Алта есте стрэлучиря соарелуй, алта стрэлучиря луний ши алта есте стрэлучиря стелелор; кяр о стя се деосебеште ын стрэлучире де алтэ стя.
41Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
42Аша есте ши ынвиеря морцилор. Трупул есте семэнат ын путрезире ши ынвие ын непутрезире;
42Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлїнню.
43есте семэнат ын окарэ ши ынвие ын славэ; есте семэнат ын непутинцэ ши ынвие ын путере.
43Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї.
44Есте семэнат труп фиреск ши ынвие труп духовническ. Дакэ есте ун труп фиреск, есте ши ун труп духовническ.
44Сїєть ся тїло душевне, устає тїло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.
45Де ачея есте скрис: „Омул динтый Адам а фост фэкут ун суфлет виу.” Ал дойля Адам а фост фэкут ун дух дэтэтор де вяцэ.
45Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останнїй Адам духом животворящим.
46Дар ынтый вине ну че есте духовническ, чи че есте фиреск; че есте духовническ вине пе урмэ.
46Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім.
47Омул динтый есте дин пэмынт, пэмынтеск; омул ал дойля есте дин чер.
47Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.
48Кум есте чел пэмынтеск, аша сунт ши чей пэмынтешть; кум есте Чел череск, аша сунт ши чей черешть.
48Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
49Ши дупэ кум ам пуртат кипул челуй пэмынтеск, тот аша вом пурта ши кипул Челуй череск.
49І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.
50Че спун еу, фрацилор, есте кэ ну пот карня ши сынӂеле сэ моштеняскэ Ымпэрэция луй Думнезеу, ши кэ путрезиря ну поате моштени непутрезиря.
50Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїннє незотлїння не наслїдить.
51Ятэ, вэ спун о тайнэ: ну вом адорми тоць, дар тоць вом фи скимбаць,
51Ось тайну вам глаголю: Всї не впокоїмось, всї ж перемінимось.
52ынтр-о клипэ, ынтр-о клипялэ дин окь, ла чя дин урмэ трымбицэ. Трымбица ва суна, морций вор ынвия несупушь путрезирий ши ной вом фи скимбаць.
52У хвилину, у миг ока, за останньою трубою — бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.
53Кэч требуе ка трупул ачеста, супус путрезирий, сэ се ымбраче ын непутрезире ши трупул ачеста муритор сэ се ымбраче ын немурире.
53Треба бо тлїнному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмертє.
54Кынд трупул ачеста супус путрезирий се ва ымбрэка ын непутрезире ши трупул ачеста муритор се ва ымбрэка ын немурире, атунч се ва ымплини кувынтул каре есте скрис: „Моартя а фост ынгицитэ де бируинцэ.
54Як же тлїнне се одягнеть ся в нетлїннє і смертне се одягнеть ся в безсмертє, тодї станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.
55Унде ыць есте бируинца, моарте? Унде ыць есте болдул, моарте?”
55Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда?
56Болдул морций есте пэкатул ши путеря пэкатулуй есте Леӂя.
56Жоло ж смерти — гріх, а сила гріха — закон.
57Дар мулцумирь фие адусе луй Думнезеу, каре не дэ бируинца прин Домнул ностру Исус Христос!
57Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.
58Де ачея, пряюбиций мей фраць, фиць тарь, неклинтиць, спориць тотдяуна ын лукрул Домнулуй, кэч штиць кэ остеняла воастрэ ын Домнул ну есте задарникэ.
58Тим же, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючись у дїлї Господньому завсїди, знаючи, що праця ваша не марна перед Господем.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.