1 Corinthians 15
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Now I make known unto you, brethren, the gospel which I preached to you, which also you have received, and wherein you stand;
1Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
2By which also you are saved, if you hold fast after what manner I preached unto you, unless you have believed in vain.
2котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
3For I delivered unto you first of all, which I also received: how that Christ died for our sins, according to the scriptures:
3Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
4And that he was buried, and that he rose again the third day, according to the scriptures:
4і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
5And that he was seen by Cephas; and after that by the eleven.
5і що явив ся Кифі а опісля дванайцятьом.
6Then he was seen by more than five hundred brethren at once: of whom many remain until this present, and some are fallen asleep.
6Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досї, инші ж і впокоїлись.
7After that, he was seen by James, then by all the apostles.
7Після того явив ся Якову, а потім усїм апостолам.
8And last of all, he was seen also by me, as by one born out of due time.
8На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
9For I am the least of the apostles, who am not worthy to be called an apostle, because I persecuted the church of God.
9Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
10But by the grace of God, I am what I am; and his grace in me hath not been void, but I have laboured more abundantly than all they: yet not I, but the grace of God with me.
10Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
11For whether I, or they, so we preach, and so you have believed.
11Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
12Now if Christ be preached, that he arose again from the dead, how do some among you say, that there is no resurrection of the dead?
12Коли ж про Христа проповідуєть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
13But if there be no resurrection of the dead, then Christ is not risen again.
13Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
14And if Christ be not risen again, then is our preaching vain, and your faith is also vain.
14коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
15Yea, and we are found false witnesses of God: because we have given testimony against God, that he hath raised up Christ; whom he hath not raised up, if the dead rise not again.
15І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога, що воскресив Христа, котрого не воскресив, коли мертві не встають.
16For if the dead rise not again, neither is Christ risen again.
16Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.
17And if Christ be not risen again, your faith is vain, for you are yet in your sins.
17А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших.
18Then they also that are fallen asleep in Christ, are perished.
18Тодї й померші в Христї погибли.
19If in this life only we have hope in Christ, we are of all men most miserable.
19Коли тільки в сьому життї вповаємо на Христа, то окаяннїщї (нещасливійші) ми всїх людей.
20But now Christ is risen from the dead, the firstfruits of them that sleep:
20Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
21For by a man came death, and by a man the resurrection of the dead.
21Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих.
22And as in Adam all die, so also in Christ all shall be made alive.
22Як бо в Адамі всї вмирають, так і в Христї всї оживають.
23But every one in his own order: the firstfruits Christ, then they that are of Christ, who have believed in his coming.
23Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приходї Його.
24Afterwards the end, when he shall have delivered up the kingdom to God and the Father, when he shall have brought to nought all principality, and power, and virtue.
24Тодї (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
25For he must reign, until he hath put all his enemies under his feet.
25Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
26And the enemy death shall be destroyed last: For he hath put all things under his feet. And whereas he saith,
26Останнїй ворог зруйнуєть ся — смерть.
27All things are put under him; undoubtedly, he is excepted, who put all things under him.
27Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
28And when all things shall be subdued unto him, then the Son also himself shall be subject unto him that put all things under him, that God may be all in all.
28Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
29Otherwise what shall they do that are baptized for the dead, if the dead rise not again at all? why are they then baptized for them?
29Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсїм мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
30Why also are we in danger every hour?
30Чого ж і ми небезпечимось всякого часу?
31I die daily, I protest by your glory, brethren, which I have in Christ Jesus our Lord.
31Що-дня вмираю; так (по правдї нехай буде) менї ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господї нашому.
32If (according to man) I fought with beasts at Ephesus, what doth it profit me, if the dead rise not again? Let us eat and drink, for tomorrow we shall die.
32Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в Єфесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
33Be not seduced: Evil communications corrupt good manners.
33Не обманюйте себе: ледачі бесїди псують добрі звичаї.
34Awake, ye just, and sin not. For some have not the knowledge of God, I speak it to your shame.
34Протверезїть ся праведно та не грішіть; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
35But some man will say: How do the dead rise again? or with what manner of body shall they come?
35Та хто-небудь скаже: Як устануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
36Senseless man, that which thou sowest is not quickened, except it die first.
36Безумний! що ти сїєш, не оживе, коли не вмре.
37And that which thou sowest, thou sowest not the body that shall be; but bare grain, as of wheat, or of some of the rest.
37І що сїєш, не тїло будуче сїєш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
38But God giveth it a body as he will: and to every seed its proper body.
38Бог же дає йому тїло, яке схоче, і кожному насїнню своє тїло.
39All flesh is not the same flesh: but one is the flesh of men, another of beasts, another of birds, another of fishes.
39Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
40And there are bodies celestial, and bodies terrestrial: but, one is the glory of the celestial, and another of the terrestrial.
40(Єсть) і тїла небесні й тїла земні, та инша слава небесних, а инша земних.
41One is the glory of the sun, another the glory of the moon, and another the glory of the stars. For star differeth from star in glory.
41Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
42So also is the resurrection of the dead. It is sown in corruption, it shall rise in incorruption.
42Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлїнню.
43It is sown in dishonour, it shall rise in glory. It is sown in weakness, it shall rise in power.
43Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї.
44It is sown a natural body, it shall rise a spiritual body. If there be a natural body, there is also a spiritual body, as it is written:
44Сїєть ся тїло душевне, устає тїло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.
45The first man Adam was made into a living soul; the last Adam into a quickening spirit.
45Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останнїй Адам духом животворящим.
46Yet that was not first which is spiritual, but that which is natural; afterwards that which is spiritual.
46Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім.
47The first man was of the earth, earthly: the second man, from heaven, heavenly.
47Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.
48Such as is the earthly, such also are the earthly: and such as is the heavenly, such also are they that are heavenly.
48Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
49Therefore as we have borne the image of the earthly, let us bear also the image of the heavenly.
49І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.
50Now this I say, brethren, that flesh and blood cannot possess the kingdom of God: neither shall corruption possess incorruption.
50Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїннє незотлїння не наслїдить.
51Behold, I tell you a mystery. We shall all indeed rise again: but we shall not all be changed.
51Ось тайну вам глаголю: Всї не впокоїмось, всї ж перемінимось.
52In a moment, in the twinkling of an eye, at the last trumpet: for the trumpet shall sound, and the dead shall rise again incorruptible: and we shall be changed.
52У хвилину, у миг ока, за останньою трубою — бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.
53For this corruptible must put on incorruption; and this mortal must put on immortality.
53Треба бо тлїнному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмертє.
54And when this mortal hath put on immortality, then shall come to pass the saying that is written: Death is swallowed up in victory.
54Як же тлїнне се одягнеть ся в нетлїннє і смертне се одягнеть ся в безсмертє, тодї станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.
55O death, where is thy victory? O death, where is thy sting?
55Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда?
56Now the sting of death is sin: and the power of sin is the law.
56Жоло ж смерти — гріх, а сила гріха — закон.
57But thanks be to God, who hath given us the victory through our Lord Jesus Christ.
57Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.
58Therefore, my beloved brethren, be ye steadfast and unmoveable; always abounding in the work of the Lord, knowing that your labour is not in vain in the Lord.
58Тим же, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючись у дїлї Господньому завсїди, знаючи, що праця ваша не марна перед Господем.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.