1 Corinthians 15
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Now I declare to you, brothers, the Good News which I preached to you, which also you received, in which you also stand,
1Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
2by which also you are saved, if you hold firmly the word which I preached to you—unless you believed in vain.
2котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
3For I delivered to you first of all that which I also received: that Christ died for our sins according to the Scriptures,
3Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
4that he was buried, that he was raised on the third day according to the Scriptures,
4і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
5and that he appeared to Cephas, then to the twelve.
5і що явив ся Кифі а опісля дванайцятьом.
6Then he appeared to over five hundred brothers at once, most of whom remain until now, but some have also fallen asleep.
6Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досї, инші ж і впокоїлись.
7Then he appeared to James, then to all the apostles,
7Після того явив ся Якову, а потім усїм апостолам.
8and last of all, as to the child born at the wrong time, he appeared to me also.
8На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
9For I am the least of the apostles, who is not worthy to be called an apostle, because I persecuted the assembly of God.
9Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
10But by the grace of God I am what I am. His grace which was given to me was not futile, but I worked more than all of them; yet not I, but the grace of God which was with me.
10Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
11Whether then it is I or they, so we preach, and so you believed.
11Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
12Now if Christ is preached, that he has been raised from the dead, how do some among you say that there is no resurrection of the dead?
12Коли ж про Христа проповідуєть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
13But if there is no resurrection of the dead, neither has Christ been raised.
13Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
14If Christ has not been raised, then our preaching is in vain and your faith also is in vain.
14коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
15Yes, we are also found false witnesses of God, because we testified about God that he raised up Christ, whom he didn’t raise up if it is true that the dead are not raised.
15І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога, що воскресив Христа, котрого не воскресив, коли мертві не встають.
16For if the dead aren’t raised, neither has Christ been raised.
16Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.
17If Christ has not been raised, your faith is vain; you are still in your sins.
17А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших.
18Then they also who are fallen asleep in Christ have perished.
18Тодї й померші в Христї погибли.
19If we have only hoped in Christ in this life, we are of all men most pitiable.
19Коли тільки в сьому життї вповаємо на Христа, то окаяннїщї (нещасливійші) ми всїх людей.
20But now Christ has been raised from the dead. He became the first fruit of those who are asleep.
20Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
21For since death came by man, the resurrection of the dead also came by man.
21Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих.
22For as in Adam all die, so also in Christ all will be made alive.
22Як бо в Адамі всї вмирають, так і в Христї всї оживають.
23But each in his own order: Christ the first fruits, then those who are Christ’s at his coming.
23Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приходї Його.
24Then the end comes, when he will deliver up the Kingdom to God the Father, when he will have abolished all rule and all authority and power.
24Тодї (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
25For he must reign until he has put all his enemies under his feet.
25Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
26The last enemy that will be abolished is death.
26Останнїй ворог зруйнуєть ся — смерть.
27For, “He put all things in subjection under his feet.” But when he says, “All things are put in subjection”, it is evident that he is excepted who subjected all things to him.
27Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
28When all things have been subjected to him, then the Son will also himself be subjected to him who subjected all things to him, that God may be all in all.
28Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
29Or else what will they do who are baptized for the dead? If the dead aren’t raised at all, why then are they baptized for the dead?
29Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсїм мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
30Why do we also stand in jeopardy every hour?
30Чого ж і ми небезпечимось всякого часу?
31I affirm, by the boasting in you which I have in Christ Jesus our Lord, I die daily.
31Що-дня вмираю; так (по правдї нехай буде) менї ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господї нашому.
32If I fought with animals at Ephesus for human purposes, what does it profit me? If the dead are not raised, then “let’s eat and drink, for tomorrow we die.”
32Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в Єфесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
33Don’t be deceived! “Evil companionships corrupt good morals.”
33Не обманюйте себе: ледачі бесїди псують добрі звичаї.
34Wake up righteously and don’t sin, for some have no knowledge of God. I say this to your shame.
34Протверезїть ся праведно та не грішіть; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
35But someone will say, “How are the dead raised?” and, “With what kind of body do they come?”
35Та хто-небудь скаже: Як устануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
36You foolish one, that which you yourself sow is not made alive unless it dies.
36Безумний! що ти сїєш, не оживе, коли не вмре.
37That which you sow, you don’t sow the body that will be, but a bare grain, maybe of wheat, or of some other kind.
37І що сїєш, не тїло будуче сїєш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
38But God gives it a body even as it pleased him, and to each seed a body of its own.
38Бог же дає йому тїло, яке схоче, і кожному насїнню своє тїло.
39All flesh is not the same flesh, but there is one flesh of men, another flesh of animals, another of fish, and another of birds.
39Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
40There are also celestial bodies and terrestrial bodies; but the glory of the celestial differs from that of the terrestrial.
40(Єсть) і тїла небесні й тїла земні, та инша слава небесних, а инша земних.
41There is one glory of the sun, another glory of the moon, and another glory of the stars; for one star differs from another star in glory.
41Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
42So also is the resurrection of the dead. The body is sown perishable; it is raised imperishable.
42Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлїнню.
43It is sown in dishonor; it is raised in glory. It is sown in weakness; it is raised in power.
43Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї.
44It is sown a natural body; it is raised a spiritual body. There is a natural body and there is also a spiritual body.
44Сїєть ся тїло душевне, устає тїло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.
45So also it is written, “The first man Adam became a living soul.” The last Adam became a life-giving spirit.
45Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останнїй Адам духом животворящим.
46However, that which is spiritual isn’t first, but that which is natural, then that which is spiritual.
46Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім.
47The first man is of the earth, made of dust. The second man is the Lord from heaven.
47Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.
48As is the one made of dust, such are those who are also made of dust; and as is the heavenly, such are they also that are heavenly.
48Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
49As we have borne the image of those made of dust, let’s also bear the image of the heavenly.
49І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.
50Now I say this, brothers, that flesh and blood can’t inherit God’s Kingdom; neither does the perishable inherit imperishable.
50Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїннє незотлїння не наслїдить.
51Behold, I tell you a mystery. We will not all sleep, but we will all be changed,
51Ось тайну вам глаголю: Всї не впокоїмось, всї ж перемінимось.
52in a moment, in the twinkling of an eye, at the last trumpet. For the trumpet will sound and the dead will be raised incorruptible, and we will be changed.
52У хвилину, у миг ока, за останньою трубою — бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.
53For this perishable body must become imperishable, and this mortal must put on immortality.
53Треба бо тлїнному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмертє.
54But when this perishable body will have become imperishable, and this mortal will have put on immortality, then what is written will happen: “Death is swallowed up in victory.”
54Як же тлїнне се одягнеть ся в нетлїннє і смертне се одягнеть ся в безсмертє, тодї станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.
55“Death, where is your sting? Hades, where is your victory?”
55Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда?
56The sting of death is sin, and the power of sin is the law.
56Жоло ж смерти — гріх, а сила гріха — закон.
57But thanks be to God, who gives us the victory through our Lord Jesus Christ.
57Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.
58Therefore, my beloved brothers, be steadfast, immovable, always abounding in the Lord’s work, because you know that your labor is not in vain in the Lord.
58Тим же, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючись у дїлї Господньому завсїди, знаючи, що праця ваша не марна перед Господем.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.