Corinthios I 15
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Notum autem vobis facio, fratres, Evangelium, quod prædicavi vobis, quod et accepistis, in quo et statis,
1Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
2per quod et salvamini: qua ratione prædicaverim vobis, si tenetis, nisi frustra credidistis.
2котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
3Tradidi enim vobis in primis quod et accepi: quoniam Christus mortuus est pro peccatis nostris secundum Scripturas:
3Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
4et quia sepultus est, et quia resurrexit tertia die secundum Scripturas:
4і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
5et quia visus est Cephæ, et post hoc undecim:
5і що явив ся Кифі а опісля дванайцятьом.
6deinde visus est plus quam quingentis fratribus simul: ex quibus multi manent usque adhuc, quidam autem dormierunt:
6Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досї, инші ж і впокоїлись.
7deinde visus est Jacobo, deinde Apostolis omnibus:
7Після того явив ся Якову, а потім усїм апостолам.
8novissime autem omnium tamquam abortivo, visus est et mihi.
8На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
9Ego enim sum minimus Apostolorum, qui non sum dignus vocari Apostolus, quoniam persecutus sum ecclesiam Dei.
9Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
10Gratia autem Dei sum id quod sum, et gratia ejus in me vacua non fuit, sed abundantius illis omnibus laboravi: non ego autem, sed gratia Dei mecum:
10Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
11sive enim ego, sive illi: sic prædicamus, et sic credidistis.
11Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
12Si autem Christus prædicatur quod resurrexit a mortuis, quomodo quidam dicunt in vobis, quoniam resurrectio mortuorum non est?
12Коли ж про Христа проповідуєть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
13Si autem resurrectio mortuorum non est: neque Christus resurrexit.
13Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
14Si autem Christus non resurrexit, inanis est ergo prædicatio nostra, inanis est et fides vestra:
14коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
15invenimur autem et falsi testes Dei: quoniam testimonium diximus adversus Deum quod suscitaverit Christum, quem non suscitavit, si mortui non resurgunt.
15І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога, що воскресив Христа, котрого не воскресив, коли мертві не встають.
16Nam si mortui non resurgunt, neque Christus resurrexit.
16Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.
17Quod si Christus non resurrexit, vana est fides vestra: adhuc enim estis in peccatis vestris.
17А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших.
18Ergo et qui dormierunt in Christo, perierunt.
18Тодї й померші в Христї погибли.
19Si in hac vita tantum in Christo sperantes sumus, miserabiliores sumus omnibus hominibus.
19Коли тільки в сьому життї вповаємо на Христа, то окаяннїщї (нещасливійші) ми всїх людей.
20Nunc autem Christus resurrexit a mortuis primitiæ dormientium,
20Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
21quoniam quidem per hominem mors, et per hominem resurrectio mortuorum.
21Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих.
22Et sicut in Adam omnes moriuntur, ita et in Christo omnes vivificabuntur.
22Як бо в Адамі всї вмирають, так і в Христї всї оживають.
23Unusquisque autem in suo ordine, primitiæ Christus: deinde ii qui sunt Christi, qui in adventu ejus crediderunt.
23Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приходї Його.
24Deinde finis: cum tradiderit regnum Deo et Patri, cum evacuaverit omnem principatum, et potestatem, et virtutem.
24Тодї (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
25Oportet autem illum regnare donec ponat omnes inimicos sub pedibus ejus.
25Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
26Novissima autem inimica destruetur mors: omnia enim subjecit pedibus ejus. Cum autem dicat:
26Останнїй ворог зруйнуєть ся — смерть.
27Omnia subjecta sunt ei, sine dubio præter eum qui subjecit ei omnia.
27Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
28Cum autem subjecta fuerint illi omnia: tunc et ipse Filius subjectus erit ei, qui subjecit sibi omnia, ut sit Deus omnia in omnibus.
28Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
29Alioquin quid facient qui baptizantur pro mortuis, si omnino mortui non resurgunt? ut quid et baptizantur pro illis?
29Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсїм мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
30ut quid et nos periclitamur omni hora?
30Чого ж і ми небезпечимось всякого часу?
31Quotidie morior per vestram gloriam, fratres, quam habeo in Christo Jesu Domino nostro.
31Що-дня вмираю; так (по правдї нехай буде) менї ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господї нашому.
32Si secundum hominem ad bestias pugnavi Ephesi, quid mihi prodest, si mortui non resurgunt? Manducemus, et bibamus, cras enim moriemur.
32Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в Єфесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
33Nolite seduci: corrumpunt mores bonos colloquia mala.
33Не обманюйте себе: ледачі бесїди псують добрі звичаї.
34Evigilate justi, et nolite peccare: ignorantiam enim Dei quidam habent, ad reverentiam vobis loquor.
34Протверезїть ся праведно та не грішіть; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
35Sed dicet aliquis: Quomodo resurgunt mortui? qualive corpore venient?
35Та хто-небудь скаже: Як устануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
36Insipiens, tu quod seminas non vivificatur, nisi prius moriatur:
36Безумний! що ти сїєш, не оживе, коли не вмре.
37et quod seminas, non corpus, quod futurum est, seminas, sed nudum granum, ut puta tritici, aut alicujus ceterorum.
37І що сїєш, не тїло будуче сїєш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
38Deus autem dat illi corpus sicut vult: ut unicuique seminum proprium corpus.
38Бог же дає йому тїло, яке схоче, і кожному насїнню своє тїло.
39Non omnis caro, eadem caro: sed alia quidem hominum, alia vero pecorum, alia volucrum, alia autem piscium.
39Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
40Et corpora cælestia, et corpora terrestria: sed alia quidem cælestium gloria, alia autem terrestrium.
40(Єсть) і тїла небесні й тїла земні, та инша слава небесних, а инша земних.
41Alia claritas solis, alia claritas lunæ, et alia claritas stellarum. Stella enim a stella differt in claritate:
41Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
42sic et resurrectio mortuorum. Seminatur in corruptione, surget in incorruptione.
42Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлїнню.
43Seminatur in ignobilitate, surget in gloria: seminatur in infirmitate, surget in virtute:
43Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї.
44seminatur corpus animale, surget corpus spiritale. Si est corpus animale, est et spiritale, sicut scriptum est:
44Сїєть ся тїло душевне, устає тїло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.
45Factus est primus homo Adam in animam viventem, novissimus Adam in spiritum vivificantem.
45Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останнїй Адам духом животворящим.
46Sed non prius quod spiritale est, sed quod animale: deinde quod spiritale.
46Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім.
47Primus homo de terra, terrenus: secundus homo de cælo, cælestis.
47Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.
48Qualis terrenus, tales et terreni: et qualis cælestis, tales et cælestes.
48Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
49Igitur, sicut portavimus imaginem terreni, portemus et imaginem cælestis.
49І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.
50Hoc autem dico, fratres: quia caro et sanguis regnum Dei possidere non possunt: neque corruptio incorruptelam possidebit.
50Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїннє незотлїння не наслїдить.
51Ecce mysterium vobis dico: omnes quidem resurgemus, sed non omnes immutabimur.
51Ось тайну вам глаголю: Всї не впокоїмось, всї ж перемінимось.
52In momento, in ictu oculi, in novissima tuba: canet enim tuba, et mortui resurgent incorrupti: et nos immutabimur.
52У хвилину, у миг ока, за останньою трубою — бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.
53Oportet enim corruptibile hoc induere incorruptionem: et mortale hoc induere immortalitatem.
53Треба бо тлїнному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмертє.
54Cum autem mortale hoc induerit immortalitatem, tunc fiet sermo, qui scriptus est: Absorpta est mors in victoria.
54Як же тлїнне се одягнеть ся в нетлїннє і смертне се одягнеть ся в безсмертє, тодї станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.
55Ubi est mors victoria tua? ubi est mors stimulus tuus?
55Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда?
56Stimulus autem mortis peccatum est: virtus vero peccati lex.
56Жоло ж смерти — гріх, а сила гріха — закон.
57Deo autem gratias, qui dedit nobis victoriam per Dominum nostrum Jesum Christum.
57Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.
58Itaque fratres mei dilecti, stabiles estote, et immobiles: abundantes in opere Domini semper, scientes quod labor vester non est inanis in Domino.
58Тим же, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючись у дїлї Господньому завсїди, знаючи, що праця ваша не марна перед Господем.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.