Corinthios I 2

Clementine Vulgate, 1598

Kulish and Puluj Bible (1905)

1Et ego, cum venissem ad vos, fratres, veni non in sublimitate sermonis, aut sapientiæ, annuntians vobis testimonium Christi.

1І я, прийшовши до вас, браттє, прийшов не з високим словом або премудростю, звіщаючи вам сьвідченнє Боже.

2Non enim judicavi me scire aliquid inter vos, nisi Jesum Christum, et hunc crucifixum.

2Бо я надумавсь, не знати нїчого між вами, тільки Ісуса Христа, та й Його розпятого.

3Et ego in infirmitate, et timore, et tremore multo fui apud vos:

3І був я в вас у слабосиллї, в страсї і в великій трівозї.

4et sermo meus, et prædicatio mea non in persuasibilibus humanæ sapientiæ verbis, sed in ostensione spiritus et virtutis:

4І слово моє, і проповідь моя не в переважливих словах людської премудростї, а в явленню духа і сили,

5ut fides vestra non sit in sapientia hominum, sed in virtute Dei.

5щоб віра ваша була не в мудростї людській, а в силї Божій.

6Sapientiam autem loquimur inter perfectos: sapientiam vero non hujus sæculi, neque principum hujus sæculi, qui destruuntur:

6Премудрість же промовляємо між звершеними, та премудрість не віка сього, анї князїв віка сього, що зникають,

7sed loquimur Dei sapientiam in mysterio, quæ abscondita est, quam prædestinavit Deus ante sæcula in gloriam nostram,

7а промовляємо премудрість Божу тайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу,

8quam nemo principum hujus sæculi cognovit: si enim cognovissent, numquam Dominum gloriæ crucifixissent.

8котрої нїхто з князїв віка сього не пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розпяли б.

9Sed sicut scriptum est: Quod oculus non vidit, nec auris audivit, nec in cor hominis ascendit, quæ præparavit Deus iis qui diligunt illum:

9Нї, яко ж писано: Чого око не видїло, нї ухо не чуло і що на серце чоловікові не зійшло, те наготовив Бог тим, хто любить Його.

10nobis autem revelavit Deus per Spiritum suum: Spiritus enim omnia scrutatur, etiam profunda Dei.

10Нам же Бог відкрив Духом своїм; бо Дух усього дослїджує, навіть і глибокостей Божих.

11Quis enim hominum scit quæ sunt hominis, nisi spiritus hominis, qui in ipso est? ita et quæ Dei sunt, nemo cognovit, nisi Spiritus Dei.

11Хто бо з людей знає, що в чоловіку, окрім духа чоловічого, що в ньому? Так і що в Бозї, нїхто не знає, тільки Дух Божий.

12Nos autem non spiritum hujus mundi accepimus, sed Spiritum qui ex Deo est, ut sciamus quæ a Deo donata sunt nobis:

12Ми ж не духа сьвіта прийняли, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога.

13quæ et loquimur non in doctis humanæ sapientiæ verbis, sed in doctrina Spiritus, spiritualibus spiritualia comparantes.

13Се промовляємо не ученими словами людської премудрости, а навченими Духом сьвятим, духовні (речи) духовним (словом) подаючи.

14Animalis autem homo non percipit ea quæ sunt Spiritus Dei: stultitia enim est illi, et non potest intelligere: quia spiritualiter examinatur.

14Душевний же чоловік не приймає, що єсть Духа Божого; дурощі бо воно йому, і не може зрозуміти, бо се духовно треба розбірати.

15Spiritualis autem judicat omnia: et ipse a nemine judicatur.

15Духовний же розбірає все, він же від нїкого не розбираєть ся.

16Quis enim cognovit sensum Domini, qui instruat eum? nos autem sensum Christi habemus.

16Хто бо зрозумів ум Господень, щоб ясувати його? Ми ж ум Христів маємо.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.