1 Коринтень 2
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Кыт деспре мине, фрацилор, кынд ам венит ла вой, н-ам венит сэ вэ вестеск тайна луй Думнезеу ку о ворбире сау ынцелепчуне стрэлучитэ.
1І я, прийшовши до вас, браттє, прийшов не з високим словом або премудростю, звіщаючи вам сьвідченнє Боже.
2Кэч н-ам авут де гынд сэ штиу ынтре вой алтчева декыт пе Исус Христос, ши пе Ел рэстигнит.
2Бо я надумавсь, не знати нїчого між вами, тільки Ісуса Христа, та й Його розпятого.
3Еу ынсумь, кынд ам венит ын мижлокул востру, ам фост слаб, фрикос ши плин де кутремур.
3І був я в вас у слабосиллї, в страсї і в великій трівозї.
4Ши ынвэцэтура ши проповэдуиря мя ну стэтяу ын ворбириле ындуплекэтоаре але ынцелепчуний, чи ынтр-о довадэ датэ де Духул ши де путере,
4І слово моє, і проповідь моя не в переважливих словах людської премудростї, а в явленню духа і сили,
5пентру ка крединца воастрэ сэ фие ынтемеятэ ну пе ынцелепчуня оаменилор, чи пе путеря луй Думнезеу.
5щоб віра ваша була не в мудростї людській, а в силї Божій.
6Тотушь чея че проповэдуим ной принтре чей десэвыршиць есте о ынцелепчуне, дар ну а вякулуй ачестуя, нич а фрунташилор вякулуй ачестуя, каре вор фи нимичиць.
6Премудрість же промовляємо між звершеними, та премудрість не віка сього, анї князїв віка сього, що зникають,
7Ной проповэдуим ынцелепчуня луй Думнезеу, чя тайникэ ши цинутэ аскунсэ, пе каре о рындуисе Думнезеу, спре слава ноастрэ, май ынаинте де вечь,
7а промовляємо премудрість Божу тайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу,
8ши пе каре н-а куноскут-о ничунул дин фрунташий вякулуй ачестуя; кэч, дакэ ар фи куноскут-о, н-ар фи рэстигнит пе Домнул славей.
8котрої нїхто з князїв віка сього не пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розпяли б.
9Дар, дупэ кум есте скрис: „Лукрурь пе каре окюл ну ле-а вэзут, урекя ну ле-а аузит ши ла инима омулуй ну с-ау суит, аша сунт лукруриле пе каре ле-а прегэтит Думнезеу пентру чей че-Л юбеск.”
9Нї, яко ж писано: Чого око не видїло, нї ухо не чуло і що на серце чоловікові не зійшло, те наготовив Бог тим, хто любить Його.
10Ноуэ ынсэ Думнезеу ни ле-а дескоперит прин Духул Сэу. Кэч Духул черчетязэ тотул, кяр ши лукруриле адынчь але луй Думнезеу.
10Нам же Бог відкрив Духом своїм; бо Дух усього дослїджує, навіть і глибокостей Божих.
11Ын адевэр, чине динтре оамень куноаште лукруриле омулуй, афарэ де духул омулуй, каре есте ын ел? Тот аша, нимень ну куноаште лукруриле луй Думнезеу афарэ де Духул луй Думнезеу.
11Хто бо з людей знає, що в чоловіку, окрім духа чоловічого, що в ньому? Так і що в Бозї, нїхто не знає, тільки Дух Божий.
12Ши ной н-ам примит духул лумий, чи Духул каре вине де ла Думнезеу, ка сэ путем куноаште лукруриле пе каре ни ле-а дат Думнезеу прин харул Сэу.
12Ми ж не духа сьвіта прийняли, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога.
13Ши ворбим деспре еле ну ку ворбирь ынвэцате де ла ынцелепчуня оменяскэ, чи ку ворбирь ынвэцате де ла Духул Сфынт, ынтребуинцынд о ворбире духовничяскэ пентру лукруриле духовничешть.
13Се промовляємо не ученими словами людської премудрости, а навченими Духом сьвятим, духовні (речи) духовним (словом) подаючи.
14Дар омул фиреск ну примеште лукруриле Духулуй луй Думнезеу, кэч пентру ел сунт о небуние, ши нич ну ле поате ынцелеӂе, пентру кэ требуе жудекате духовничеште.
14Душевний же чоловік не приймає, що єсть Духа Божого; дурощі бо воно йому, і не може зрозуміти, бо се духовно треба розбірати.
15Омул духовническ, димпотривэ, поате сэ жудече тотул ши ел ынсушь ну поате фи жудекат де нимень.
15Духовний же розбірає все, він же від нїкого не розбираєть ся.
16Кэч „чине а куноскут гындул Домнулуй, ка сэ-Й поатэ да ынвэцэтурэ?” Ной ынсэ авем гындул луй Христос.
16Хто бо зрозумів ум Господень, щоб ясувати його? Ми ж ум Христів маємо.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.