اول قرنتیان 2
Old Persian Version (ترجمه قدیم)Translation
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1و منای برادران، چون به نزد شما آمدم، با فضیلت کلام یا حکمت نیامدم چون شمارا بهسر خدا اعلام مینمودم.
1І я, прийшовши до вас, браттє, прийшов не з високим словом або премудростю, звіщаючи вам сьвідченнє Боже.
2زیرا عزیمت نکردم که چیزی در میان شما دانسته باشم جزعیسی مسیح و او را مصلوب.
2Бо я надумавсь, не знати нїчого між вами, тільки Ісуса Христа, та й Його розпятого.
3و من در ضعف وترس و لرزش بسیار نزد شما شدم،
3І був я в вас у слабосиллї, в страсї і в великій трівозї.
4و کلام ووعظ من به سخنان مقنع حکمت نبود، بلکه به برهان روح و قوت،
4І слово моє, і проповідь моя не в переважливих словах людської премудростї, а в явленню духа і сили,
5تا ایمان شما در حکمت انسان نباشد بلکه در قوت خدا.
5щоб віра ваша була не в мудростї людській, а в силї Божій.
6لکن حکمتی بیان میکنیم نزد کاملین، اماحکمتی که از این عالم نیست و نه از روسای این عالم که زایل میگردند.
6Премудрість же промовляємо між звершеними, та премудрість не віка сього, анї князїв віка сього, що зникають,
7بلکه حکمت خدا را درسری بیان میکنیم، یعنی آن حکمت مخفی را که خدا پیش از دهرها برای جلال ما مقدر فرمود،
7а промовляємо премудрість Божу тайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу,
8که احدی از روسای این عالم آن را ندانست زیرا اگر میدانستند خداوند جلال را مصلوب نمی کردند.
8котрої нїхто з князїв віка сього не пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розпяли б.
9بلکه چنانکه مکتوب است: «چیزهایی را که چشمی ندید و گوشی نشنید و بهخاطر انسانی خطور نکرد، یعنی آنچه خدا برای دوستداران خود مهیا کرده است.»
9Нї, яко ж писано: Чого око не видїло, нї ухо не чуло і що на серце чоловікові не зійшло, те наготовив Бог тим, хто любить Його.
10اما خدا آنهارا به روح خود بر ما کشف نموده است، زیرا که روح همهچیز حتی عمقهای خدا را نیز تفحص میکند.
10Нам же Бог відкрив Духом своїм; бо Дух усього дослїджує, навіть і глибокостей Божих.
11زیرا کیست از مردمان که امور انسان رابداند جز روح انسان که در وی میباشد. همچنین نیز امور خدا را هیچکس ندانسته است، جز روح خدا.
11Хто бо з людей знає, що в чоловіку, окрім духа чоловічого, що в ньому? Так і що в Бозї, нїхто не знає, тільки Дух Божий.
12لیکن ما روح جهان را نیافتهایم، بلکه آن روح که از خداست تا آنچه خدا به ما عطا فرموده است بدانیم.
12Ми ж не духа сьвіта прийняли, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога.
13که آنها را نیز بیان میکنیم نه به سخنان آموخته شده از حکمت انسان، بلکه به آنچه روحالقدس میآموزد و روحانیها را باروحانیها جمع مینماییم.
13Се промовляємо не ученими словами людської премудрости, а навченими Духом сьвятим, духовні (речи) духовним (словом) подаючи.
14اما انسان نفسانیامور روح خدا را نمی پذیرد زیرا که نزد او جهالت است و آنها را نمی تواند فهمید زیرا حکم آنها ازروح میشود.
14Душевний же чоловік не приймає, що єсть Духа Божого; дурощі бо воно йому, і не може зрозуміти, бо се духовно треба розбірати.
15لکن شخص روحانی در همهچیز حکم میکند و کسی را در او حکم نیست.
15Духовний же розбірає все, він же від нїкого не розбираєть ся.
16«زیرا کیست که فکر خداوند را دانسته باشد تااو را تعلیم دهد؟» لکن ما فکر مسیح را داریم.
16Хто бо зрозумів ум Господень, щоб ясувати його? Ми ж ум Христів маємо.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.