Corinthios I 11
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Imitatores mei estote, sicut et ego Christi.
1Будьте послїдувателями моїми, яко ж і я Христів.
2Laudo autem vos fratres quod per omnia mei memores estis: et sicut tradidi vobis, præcepta mea tenetis.
2Хвалю ж вас, браттє, що все моє памятаєте і, яко ж я передав вам, перекази держите.
3Volo autem vos scire quod omnis viri caput, Christus est: caput autem mulieris, vir: caput vero Christi, Deus.
3Хочу ж, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, голова жінцї чоловік, голова ж Христу — Бог.
4Omnis vir orans, aut prophetans velato capite, deturpat caput suum.
4Усякий чоловік, що молить ся або пророкує, покривши голову, осоромлює голову свою.
5Omnis autem mulier orans, aut prophetans non velato capite, deturpat caput suum: unum enim est ac si decalvetur.
5Усяка ж жінка, що молить ся або пророкує, не покривши голови, осоромлює голову свою; одно ж бо воно й те саме, якби була й обголена.
6Nam si non velatur mulier, tondeatur. Si vero turpe est mulieri tonderi, aut decalvari, velet caput suum.
6Коли бо не покриваєть ся жінка, нехай і стрижеть ся; коли ж сором жінцї стригти ся чи голити ся, нехай покриваєть ся.
7Vir quidem non debet velare caput suum: quoniam imago et gloria Dei est, mulier autem gloria viri est.
7Чоловік бо не має покривати голови, образом і славою Божою бувши, жінка ж славою чоловічою.
8Non enim vir ex muliere est, sed mulier ex viro.
8Бо не чоловік од жінки, а жінка від чоловіка.
9Etenim non est creatus vir propter mulierem, sed mulier propter virum.
9І не сотворено чоловіка ради жінки, а жінку ради чоловіка.
10Ideo debet mulier potestatem habere supra caput propter angelos.
10Тим і мусить жінка знак властї мати на голові ради ангелів.
11Verumtamen neque vir sine muliere: neque mulier sine viro in Domino.
11Однако ж нї чоловік без жінки, нї жінка без чоловіка, в Господї.
12Nam sicut mulier de viro, ita et vir per mulierem: omnia autem ex Deo.
12Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку, все ж від Бога.
13Vos ipsi judicate: decet mulierem non velatam orare Deum?
13Самі між собою судїть: чи личить жінцї непокритій молитись Богу?
14Nec ipsa natura docet vos, quod vir quidem si comam nutriat, ignominia est illi:
14Або чи не сама ж природа навчає вас, що коли чоловік має довге волоссє, то сором йому?
15mulier vero si comam nutriat, gloria est illi: quoniam capilli pro velamine ei dati sunt.
15Жінка ж, коли має довге волоссє, се слава їй; бо волоссє замість покриття їй дано.
16Si quis autem videtur contentiosus esse: nos talem consuetudinem non habemus, neque ecclesia Dei.
16Коли ж хто єсть сварливим, то ми такого звичаю не маємо, нї церкви Божі.
17Hoc autem præcipio: non laudans quod non in melius, sed in deterius convenitis.
17Се ж завіщаючи, не хвалю, що не на лучче, а на гірше збираєтесь.
18Primum quidem convenientibus vobis in ecclesiam, audio scissuras esse inter vos, et ex parte credo.
18Бо найперш, як сходитесь ви в церкву, чую, що буває роздїленнє між вами, й почасти вірю.
19Nam oportet et hæreses esse, ut et qui probati sunt, manifesti fiant in vobis.
19Треба бо й єресям між вами бути, щоб вірні між вами явились.
20Convenientibus ergo vobis in unum, jam non est Dominicam cœnam manducare.
20Як же сходитесь до купи, то не на те, щоб Господню вечерю їсти.
21Unusquisque enim suam cœnam præsumit ad manducandum, et alius quidem esurit, alius autem ebrius est.
21Кожен бо свою вечерю попереду поїсть, і один голодує, другий же впиваєть ся.
22Numquid domos non habetis ad manducandum, et bibendum? aut ecclesiam Dei contemnitis, et confunditis eos qui non habent? Quid dicam vobis? laudo vos? in hoc non laudo.
22Хиба бо домів не маєте, щоб їсти й пити? чи церквою Божою гордуєте і осоромлюєте неимущих? Що ж вам сказати? чи похвалити вас у сьому? Не похвалю.
23Ego enim accepi a Domino quod et tradidi vobis, quoniam Dominus Jesus in qua nocte tradebatur, accepit panem,
23Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб,
24et gratias agens fregit, et dixit: Accipite, et manducate: hoc est corpus meum, quod pro vobis tradetur: hoc facite in meam commemorationem.
24і, хвалу віддавши, переломив, і рече: Прийміть, їжте, се єсть тїло моє, що за вас ламлене; се робіть на мій спомин.
25Similiter et calicem, postquam cœnavit, dicens: Hic calix novum testamentum est in meo sanguine: hoc facite quotiescumque bibetis, in meam commemorationem.
25Так само й чашу по вечері глаголючи: Ся чаша єсть новий завіт у крові моїй; се робіть, скільки раз пєте, на мій спомин.
26Quotiescumque enim manducabitis panem hunc, et calicem bibetis, mortem Domini annuntiabitis donec veniat.
26Скільки бо раз їсте хлїб сей і чашу сю пєте, смерть Господню звіщаєте, доки (Він) прийде.
27Itaque quicumque manducaverit panem hunc, vel biberit calicem Domini indigne, reus erit corporis et sanguinis Domini.
27Тим же, хто їсти ме хлїб сей і пити ме чашу Господню недостойно, винен буде тїла і крови Господньої.
28Probet autem seipsum homo: et sic de pane illo edat, et de calice bibat.
28Нехай же розгледить чоловік себе і так нехай хлїб їсть і чашу пє.
29Qui enim manducat et bibit indigne, judicium sibi manducat et bibit, non dijudicans corpus Domini.
29Хто бо їсть і пє недостойно, суд собі їсть і пє, нерозсуджаючи про тїло Господнє.
30Ideo inter vos multi infirmi et imbecilles, et dormiunt multi.
30Того-то многі між вами недужі та слабі, й заснуло доволї.
31Quod si nosmetipsos dijudicaremus, non utique judicaremur.
31Бо коли б ми самі себе розсуджували, то не були б осуджені.
32Dum judicamur autem, a Domino corripimur, ut non cum hoc mundo damnemur.
32Бувши ж осудженими, від Бога караємось, щоб з сьвітом не осудились.
33Itaque fratres mei, cum convenitis ad manducandum, invicem exspectate.
33Тим же, браттє моє, зійшовшись їсти, один одного дожидайте.
34Si quis esurit, domi manducet, ut non in judicium conveniatis. Cetera autem, cum venero, disponam.
34Коли ж хто голодний, дома нехай їсть, щоб на суд не сходились. Про остальне ж, як прийду, дам порядок.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.