1 Korintským 11
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Následovníci moji buďte, jako i já Kristův.
1Будьте послїдувателями моїми, яко ж і я Христів.
2Chválímť pak vás, bratří, že všecky věci mé v paměti máte, a jakž jsem vydal vám ustanovení, tak je zachováváte.
2Хвалю ж вас, браттє, що все моє памятаєте і, яко ж я передав вам, перекази держите.
3Chciť pak, abyste věděli, že všelikého muže hlava jest Kristus, a hlava ženy muž, hlava pak Kristova Bůh.
3Хочу ж, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, голова жінцї чоловік, голова ж Христу — Бог.
4Každý muž, modle se aneb prorokuje s přikrytou hlavou, ohyžďuje hlavu svou.
4Усякий чоловік, що молить ся або пророкує, покривши голову, осоромлює голову свою.
5Každá pak žena, modleci se anebo prorokujici s nepřikrytou hlavou, ohyžďuje hlavu svou; nebo jednostejná věc jest, jako by se oholila.
5Усяка ж жінка, що молить ся або пророкує, не покривши голови, осоромлює голову свою; одно ж бо воно й те саме, якби була й обголена.
6Nebo nezavíjí-liť žena hlavy své, nechažť se také ostříhá. Pakli jest mrzká věc ženě oholiti se neb ostříhati, nechažť se zavíjí.
6Коли бо не покриваєть ся жінка, нехай і стрижеть ся; коли ж сором жінцї стригти ся чи голити ся, нехай покриваєть ся.
7Mužť nemá zavíjeti hlavy své, obraz a sláva Boží jsa, ale žena sláva mužova jest.
7Чоловік бо не має покривати голови, образом і славою Божою бувши, жінка ж славою чоловічою.
8Nebo není muž z ženy, ale žena z muže.
8Бо не чоловік од жінки, а жінка від чоловіка.
9Není zajisté muž stvořen pro ženu, ale žena pro muže.
9І не сотворено чоловіка ради жінки, а жінку ради чоловіка.
10Protož máť žena míti obestření na hlavě pro anděly.
10Тим і мусить жінка знак властї мати на голові ради ангелів.
11Avšak ani muž bez ženy, ani žena bez muže, v Pánu.
11Однако ж нї чоловік без жінки, нї жінка без чоловіка, в Господї.
12Nebo jakož žena jest z muže, tak i muž skrze ženu, všecky pak věci z Boha.
12Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку, все ж від Бога.
13Vy sami mezi sebou suďte, sluší-li se ženě s nepřikrytou hlavou modliti Bohu.
13Самі між собою судїть: чи личить жінцї непокритій молитись Богу?
14Zdaliž vás i samo přirození neučí, žeť jest ohyzda muži míti dlouhé vlasy?
14Або чи не сама ж природа навчає вас, що коли чоловік має довге волоссє, то сором йому?
15Ale ženě míti dlouhé vlasy poctivé jest; nebo vlasové k zastírání dány jsou jí.
15Жінка ж, коли має довге волоссє, се слава їй; бо волоссє замість покриття їй дано.
16Jestliže pak komu se vidí neustupným býti, myť takového obyčeje nemáme, ani církev Boží.
16Коли ж хто єсть сварливим, то ми такого звичаю не маємо, нї церкви Божі.
17Toto pak předkládaje, nechválím toho, že ne k lepšímu, ale k horšímu se scházíte.
17Се ж завіщаючи, не хвалю, що не на лучче, а на гірше збираєтесь.
18Nejprve zajisté, když se scházíte do shromáždění, slyším, že jsou roztržky mezi vámi, a poněkud tomu věřím.
18Бо найперш, як сходитесь ви в церкву, чую, що буває роздїленнє між вами, й почасти вірю.
19Neboť musejí i kacířstva mezi vámi býti, aby právě zbožní zjeveni byli mezi vámi.
19Треба бо й єресям між вами бути, щоб вірні між вами явились.
20A tak když se scházíte vespolek, jižť to není večeři Páně jísti,
20Як же сходитесь до купи, то не на те, щоб Господню вечерю їсти.
21Poněvadž jeden každý nejprv večeři svou přijímá v jedení, a tu někdo lační, a jiný se přepil.
21Кожен бо свою вечерю попереду поїсть, і один голодує, другий же впиваєть ся.
22A což pak domů nemáte k jedení a ku pití? Èili církev Boží tupíte, a zahanbujete ty, kteříž nemají hojnosti pokrmů? Což vám dím? Chváliti budu vás? V tom jistě nechválím.
22Хиба бо домів не маєте, щоб їсти й пити? чи церквою Божою гордуєте і осоромлюєте неимущих? Що ж вам сказати? чи похвалити вас у сьому? Не похвалю.
23Já zajisté přijal jsem ode Pána, což i vydal jsem vám, že Pán Ježíš v tu noc, v kterouž zrazen jest, vzal chléb,
23Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб,
24A díky činiv, lámal a řekl: Vezměte, jezte, to jest tělo mé, kteréž se za vás láme. To čiňte na mou památku.
24і, хвалу віддавши, переломив, і рече: Прийміть, їжте, се єсть тїло моє, що за вас ламлене; се робіть на мій спомин.
25Takž i kalich, když povečeřel, řka: Tento kalich jest ta nová smlouva v mé krvi. To čiňte, kolikrátkoli píti budete, na mou památku.
25Так само й чашу по вечері глаголючи: Ся чаша єсть новий завіт у крові моїй; се робіть, скільки раз пєте, на мій спомин.
26Nebo kolikrátž byste koli jedli chléb tento a z kalicha toho pili, smrt Páně zvěstujte, dokavadž nepřijde.
26Скільки бо раз їсте хлїб сей і чашу сю пєте, смерть Господню звіщаєте, доки (Він) прийде.
27A protož kdokoli jedl by chléb tento a pil z kalicha Páně nehodně, vinen bude tělem a krví Páně.
27Тим же, хто їсти ме хлїб сей і пити ме чашу Господню недостойно, винен буде тїла і крови Господньої.
28Zkusiž tedy sám sebe člověk, a tak chléb ten jez, a z toho kalicha pí.
28Нехай же розгледить чоловік себе і так нехай хлїб їсть і чашу пє.
29Nebo kdož jí a pije nehodně, odsouzení sobě jí a pije, nerozsuzuje těla Páně.
29Хто бо їсть і пє недостойно, суд собі їсть і пє, нерозсуджаючи про тїло Господнє.
30Protož mezi vámi jsou mnozí mdlí a nemocní, a spí mnozí,
30Того-то многі між вами недужі та слабі, й заснуло доволї.
31Ješto kdybychom se sami rozsuzovali, nebyli bychom souzeni.
31Бо коли б ми самі себе розсуджували, то не були б осуджені.
32Ale když býváme souzeni, ode Pána býváme poučováni, abychom s světem nebyli odsouzeni.
32Бувши ж осудженими, від Бога караємось, щоб з сьвітом не осудились.
33A tak, bratří moji, když se scházíte k jedení, jedni na druhé čekávejte.
33Тим же, браттє моє, зійшовшись їсти, один одного дожидайте.
34Pakli kdo lační, doma jez, abyste se nescházeli k odsouzení. Jiné pak věci, když přijdu, zřídím.
34Коли ж хто голодний, дома нехай їсть, щоб на суд не сходились. Про остальне ж, як прийду, дам порядок.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.