Marcum 10
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Et inde exsurgens venit in fines Judææ ultra Jordanem: et conveniunt iterum turbæ ad eum: et sicut consueverat, iterum docebat illos.
1І, вставши звідтіля, приходить у гряницї Юдейські через той бік Йордану; і знов сходять ся люде до Него, й своїм звичаєм знов навчав їх.
2Et accedentes pharisæi interrogabant eum: Si licet viro uxorem dimittere: tentantes eum.
2І приступивши Фарисеї, питали Його: Чи годить ся чоловікові з жінкою розводитись? спокушуючи Його.
3At ille respondens, dixit eis: Quid vobis præcepit Moyses?
3Він же, озвавшись, рече їм: Що заповідав вам Мойсей?
4Qui dixerunt: Moyses permisit libellum repudii scribere, et dimittere.
4Вони ж сказали: Мойсей дозволив написати розвідний лист, та й відпустити.
5Quibus respondens Jesus, ait: Ad duritiam cordis vestri scripsit vobis præceptum istud:
5І озвавшись Ісус, рече їм: Ради жорстокости серця вашого написав вам заповідь сю.
6ab initio autem creaturæ masculum et feminam fecit eos Deus.
6З почину ж творення — чоловіком і жінкою створив їх Бог.
7Propter hoc relinquet homo patrem suum et matrem, et adhærebit ad uxorem suam:
7Тим покине чоловік батька свого й матїр, і пригорнеть ся до жінки своєї,
8et erunt duo in carne una. Itaque jam non sunt duo, sed una caro.
8і будуть удвох тїло одно; то вже їх більш не двоє, а одно тїло.
9Quod ergo Deus conjunxit, homo non separet.
9Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучує.
10Et in domo iterum discipuli ejus de eodem interrogaverunt eum.
10А в господї знов ученики Його про се питали Його.
11Et ait illis: Quicumque dimiserit uxorem suam, et aliam duxerit, adulterium committit super eam.
11І рече їм: Хто розведеть ся з жінкою своєю, і оженить ся з иншою, робить перелюб з нею.
12Et si uxor dimiserit virum suum, et alii nupserit, mœchatur.
12І коли жінка розведеть ся з чоловіком своїм, та вийде за иншого, робить перелюб.
13Et offerebant illi parvulos ut tangeret illos. Discipuli autem comminabantur offerentibus.
13І приношено Йому дїтей, щоб приторкнувсь до них; ученики ж заказували тим, що приносили.
14Quos cum videret Jesus, indigne tulit, et ait illis: Sinite parvulos venire ad me, et ne prohibueritis eos: talium enim est regnum Dei.
14Побачивши ж Ісус, прогнївив ся, і рече їм: Дайте дїтям приходити до мене, й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
15Amen dico vobis: Quisquis non receperit regnum Dei velut parvulus, non intrabit in illud.
15Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як мала дитина, не ввійде в него.
16Et complexans eos, et imponens manus super illos, benedicebat eos.
16І, обнявши їх, положив руки на них, і благословив їх.
17Et cum egressus esset in viam, procurrens quidam genu flexo ante eum, rogabat eum: Magister bone, quid faciam ut vitam æternam percipiam?
17І, як виходив Він у дорогу, прибіг один, і впавши перед Ним на колїна, питав Його: Учителю благий, що робити менї, щоб життє вічнє наслїдувати?
18Jesus autem dixit ei: Quid me dicis bonum? nemo bonus, nisi unus Deus.
18Ісус же рече йому: Чого мене звеш благим? Нїхто не благий, тільки один, Бог.
19Præcepta nosti: ne adulteres, ne occidas, ne fureris, ne falsum testimonium dixeris, ne fraudum feceris, honora patrem tuum et matrem.
19Заповідї знаєш: Не роби перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Не обижай, Поважай батька твого й матїр.
20At ille respondens, ait illi: Magister, hæc omnia observavi a juventute mea.
20Він же, озвавшись, каже Йому: Учителю, се все я хоронив з малку мого.
21Jesus autem intuitus eum, dilexit eum, et dixit ei: Unum tibi deest: vade, quæcumque habes vende, et da pauperibus, et habebis thesaurum in cælo: et veni, sequere me.
21Ісус же, поглянувши на него, уподобав його, й рече йому: Одного тобі не достає: ійди, що маєш, продай і дай убогим, і мати меш скарб на небі; і прийди, та й іди слїдом за мною, взявши хрест.
22Qui contristatus in verbo, abiit mœrens: erat enim habens multas possessiones.
22Він же, зажурившись од слова сього, пійшов сумуючи: мав бо достатки великі.
23Et circumspiciens Jesus, ait discipulis suis: Quam difficile qui pecunias habent, in regnum Dei introibunt !
23І позирнувши Ісус округи, рече ученикам своїм: Як тяжко багацтва маючим у царство Боже ввійти!
24Discipuli autem obstupescebant in verbis ejus. At Jesus rursus respondens ait illis: Filioli, quam difficile est, confidentes in pecuniis, in regnum Dei introire !
24Ученики ж вжахнулись од словес Його. Ісус же, знов озвавшись, рече їм: Дїти, як тяжко вповаючим на багацтва в царство Боже ввійти!
25Facilius est camelum per foramen acus transire, quam divitem intrare in regnum Dei.
25Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
26Qui magis admirabantur, dicentes ad semetipsos: Et quis potest salvus fieri?
26Вони ж, надто здивувались, говорячи між собою: То хто ж може спастись?
27Et intuens illos Jesus, ait: Apud homines impossibile est, sed non apud Deum: omnia enim possibilia sunt apud Deum.
27Споглянувши ж на них Ісус, рече: У людей неможливе, та не в Бога; все бо можливе в Бога.
28Et cœpit ei Petrus dicere: Ecce nos dimisimus omnia, et secuti sumus te.
28І почав Петр говорити Йому: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
29Respondens Jesus, ait: Amen dico vobis: Nemo est qui reliquerit domum, aut fratres, aut sorores, aut patrem, aut matrem, aut filios, aut agros propter me et propter Evangelium,
29Озвав ся ж Ісус і рече: Істино глаголю вам: Нема чоловіка, що покинув домівку, або братів, або сестер, або батька, або матїр, або жінку, або дїтей, або поля ради мене і євангелиї,
30qui non accipiat centies tantum, nunc in tempore hoc: domos, et fratres, et sorores, et matres, et filios, et agros, cum persecutionibus, et in sæculo futuro vitam æternam.
30та й не прийняв у сотеро тепер, часу сього, серед гонення, домівок, і братів, і сестер, і матїрок, і дїтей, і земель, а в віку будучому життє вічнє.
31Multi autem erunt primi novissimi, et novissimi primi.
31Многі ж перві будуть останнї, а останнї перві.
32Erant autem in via ascendentes Jerosolymam: et præcedebat illos Jesus, et stupebant: et sequentes timebant. Et assumens iterum duodecim, cœpit illis dicere quæ essent ei eventura.
32Були ж вони в дорозї, ідучи в Єрусалим, і випередив їх Ісус; й вжахнули ся вони; і, йдучи за ним, лякались. І, взявши знов дванайцятьох, почав їм глаголати, що Йому станеть ся:
33Quia ecce ascendimus Jerosolymam, et Filius hominis tradetur principibus sacerdotum, et scribis, et senioribus, et damnabunt eum morte, et tradent eum gentibus:
33Що ось ідемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий архиєреям та письменникам, і осудять вони Його на смерть, і видадуть Його поганам;
34et illudent ei, et conspuent eum, et flagellabunt eum, et interficient eum: et tertia die resurget.
34і насьміхати муть ся з Него, й бити муть Його, й плювати муть на Него, і вбють Його; й третього дня воскресне.
35Et accedunt ad eum Jacobus et Joannes filii Zebedæi, dicentes: Magister, volumus ut quodcumque petierimus, facias nobis.
35І приступають до Него Яков та Йоан, сини Зеведеєві, кажучи: Учителю, хочемо, щоб, про що просити мем, зробив нам.
36At ille dixit eis: Quid vultis ut faciam vobis?
36Він же рече їм: Що хочете, щоб зробив вам?
37Et dixerunt: Da nobis ut unus ad dexteram tuam, et alius ad sinistram tuam sedeamus in gloria tua.
37Вони ж кажуть Йому: Дай нам, щоб один по правицї в Тебе, а один по лївицї в Тебе сидїли ми в славі Твоїй.
38Jesus autem ait eis: Nescitis quid petatis: potestis bibere calicem, quem ego bibo, aut baptismo, quo ego baptizor, baptizari?
38Ісус же рече їм: Не знаєте, чого просите. Чи зможете пити чашу, яку я пю, і хрещеннєм, яким я хрещу ся, хрестити ся?
39At illi dixerunt ei: Possumus. Jesus autem ait eis: Calicem quidem, quem ego bibo, bibetis; et baptismo, quo ego baptizor, baptizabimini:
39Вони ж кажуть Йому: Можемо. Ісус же рече їм: Ви-то чашу, яку я пю, пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь;
40sedere autem ad dexteram meam, vel ad sinistram, non est meum dare vobis, sed quibus paratum est.
40тільки ж, щоб сидїти вам по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено.
41Et audientes decem, cœperunt indignari de Jacobo et Joanne.
41І почувши десять, почали ремствувати на Якова та Йоана.
42Jesus autem vocans eos, ait illis: Scitis quia hi, qui videntur principari gentibus, dominantur eis: et principes eorum potestatem habent ipsorum.
42Ісус же, покликавши їх, рече їм: Ви знаєте, що котрі, здаєть ся, князюють над поганами, панують над ними, й великі їх управляють ними.
43Non ita est autem in vobis, sed quicumque voluerit fieri major, erit vester minister:
43Не так же буде в вас; нї, хто хоче стати ся великим між вами, нехай буде слугою вам;
44et quicumque voluerit in vobis primus esse, erit omnium servus.
44і хто хоче між вами стати ся першим, нехай буде усїм рабом.
45Nam et Filius hominis non venit ut ministraretur ei, sed ut ministraret, et daret animam suam redemptionem pro multis.
45Бо й Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити й дати душу свою викуп за многих.
46Et veniunt Jericho: et proficiscente eo de Jericho, et discipulis ejus, et plurima multitudine, filius Timæi Bartimæus cæcus, sedebat juxta viam mendicans.
46І приходять у Єрихон; і як виходив Він із Єрихону, й ученики Його, й багато народу, син Тимеїв, Вартимей слїпий, сидїв над шляхом, просячи.
47Qui cum audisset quia Jesus Nazarenus est, cœpit clamare, et dicere: Jesu fili David, miserere mei.
47І, почувши, що се Ісус Назарянин, почав кричати й казати: Сину Давидів Ісусе, помилуй мене.
48Et comminabantur ei multi ut taceret. At ille multo magis clamabat: Fili David, miserere mei.
48І сварили на него многі, щоб мовчав; він же ще більше кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
49Et stans Jesus præcepit illum vocari. Et vocant cæcum, dicentes ei: Animæquior esto: surge, vocat te.
49І, зупинившись Ісус, звелїв його покликати. І покликали слїпого, говорячи йому: Бодрись, устань; кличе тебе.
50Qui projecto vestimento suo exiliens, venit ad eum.
50Він же, скинувши одежу свою, встав і приступив до Ісуса.
51Et respondens Jesus dixit illi: Quid tibi vis faciam? Cæcus autem dixit ei: Rabboni, ut videam.
51І, озвавшись, рече йому Ісус: Що хочеш, щоб зробив тобі? Слїпий же каже Йому: Учителю, щоб прозрів.
52Jesus autem ait illi: Vade, fides tua te salvum fecit. Et confestim vidit, et sequebatur eum in via.
52Ісус же рече йому: Іди, віра твоя спасла тебе. І зараз прозрів він, й пійшов слїдом за Ісусом дорогою.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.