Mark 10
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1And rising up from thence, he cometh into the coasts of Judea beyond the Jordan: and the multitudes flock to him again. And as he was accustomed, he taught them again.
1І, вставши звідтіля, приходить у гряницї Юдейські через той бік Йордану; і знов сходять ся люде до Него, й своїм звичаєм знов навчав їх.
2And the Pharisees coming to him asked him: Is it lawful for a man to put away his wife? tempting him.
2І приступивши Фарисеї, питали Його: Чи годить ся чоловікові з жінкою розводитись? спокушуючи Його.
3But he answering, saith to them: What did Moses command you?
3Він же, озвавшись, рече їм: Що заповідав вам Мойсей?
4Who said: Moses permitted to write a bill of divorce, and to put her away.
4Вони ж сказали: Мойсей дозволив написати розвідний лист, та й відпустити.
5To whom Jesus answering, said: Because of the hardness of your heart he wrote you that precept.
5І озвавшись Ісус, рече їм: Ради жорстокости серця вашого написав вам заповідь сю.
6But from the beginning of the creation, God made them male and female.
6З почину ж творення — чоловіком і жінкою створив їх Бог.
7For this cause a man shall leave his father and mother; and shall cleave to his wife.
7Тим покине чоловік батька свого й матїр, і пригорнеть ся до жінки своєї,
8And they two shall be in one flesh. Therefore now they are not two, but one flesh.
8і будуть удвох тїло одно; то вже їх більш не двоє, а одно тїло.
9What therefore God hath joined together, let not man put asunder.
9Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучує.
10And in the house again his disciples asked him concerning the same thing.
10А в господї знов ученики Його про се питали Його.
11And he saith to them: Whosoever shall put away his wife and marry another, committeth adultery against her.
11І рече їм: Хто розведеть ся з жінкою своєю, і оженить ся з иншою, робить перелюб з нею.
12And if the wife shall put away her husband, and be married to another, she committeth adultery.
12І коли жінка розведеть ся з чоловіком своїм, та вийде за иншого, робить перелюб.
13And they brought to him young children, that he might touch them. And the disciples rebuked them that brought them.
13І приношено Йому дїтей, щоб приторкнувсь до них; ученики ж заказували тим, що приносили.
14Whom when Jesus saw, he was much displeased, and saith to them: Suffer the little children to come unto me, and forbid them not; for of such is the kingdom of God.
14Побачивши ж Ісус, прогнївив ся, і рече їм: Дайте дїтям приходити до мене, й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
15Amen I say to you, whosoever shall not receive the kingdom of God as a little child, shall not enter into it.
15Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як мала дитина, не ввійде в него.
16And embracing them, and laying his hands upon them, he blessed them.
16І, обнявши їх, положив руки на них, і благословив їх.
17And when he was gone forth into the way, a certain man running up and kneeling before him, asked him, Good Master, what shall I do that I may receive life everlasting?
17І, як виходив Він у дорогу, прибіг один, і впавши перед Ним на колїна, питав Його: Учителю благий, що робити менї, щоб життє вічнє наслїдувати?
18And Jesus said to him, Why callest thou me good? None is good but one, that is God.
18Ісус же рече йому: Чого мене звеш благим? Нїхто не благий, тільки один, Бог.
19Thou knowest the commandments: Do not commit adultery, do not kill, do not steal, bear not false witness, do no fraud, honour thy father and mother.
19Заповідї знаєш: Не роби перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Не обижай, Поважай батька твого й матїр.
20But he answering, said to him: Master, all these things I have observed from my youth.
20Він же, озвавшись, каже Йому: Учителю, се все я хоронив з малку мого.
21And Jesus looking on him, loved him, and said to him: One thing is wanting unto thee: go, sell whatsoever thou hast, and give to the poor, and thou shalt have treasure in heaven; and come, follow me.
21Ісус же, поглянувши на него, уподобав його, й рече йому: Одного тобі не достає: ійди, що маєш, продай і дай убогим, і мати меш скарб на небі; і прийди, та й іди слїдом за мною, взявши хрест.
22Who being struck sad at that saying, went away sorrowful: for he had great possessions.
22Він же, зажурившись од слова сього, пійшов сумуючи: мав бо достатки великі.
23And Jesus looking round about, saith to his disciples: How hardly shall they that have riches, enter into the kingdom of God!
23І позирнувши Ісус округи, рече ученикам своїм: Як тяжко багацтва маючим у царство Боже ввійти!
24And the disciples were astonished at his words. But Jesus again answering, saith to them: Children, how hard is it for them that trust in riches, to enter into the kingdom of God?
24Ученики ж вжахнулись од словес Його. Ісус же, знов озвавшись, рече їм: Дїти, як тяжко вповаючим на багацтва в царство Боже ввійти!
25It is easier for a camel to pass through the eye of a needle, than for a rich man to enter into the kingdom of God.
25Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
26Who wondered the more, saying among themselves: Who then can be saved?
26Вони ж, надто здивувались, говорячи між собою: То хто ж може спастись?
27And Jesus looking on them, saith: With men it is impossible; but not with God: for all things are possible with God.
27Споглянувши ж на них Ісус, рече: У людей неможливе, та не в Бога; все бо можливе в Бога.
28And Peter began to say unto him: Behold, we have left all things, and have followed thee.
28І почав Петр говорити Йому: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
29Jesus answering, said: Amen I say to you, there is no man who hath left house or brethren, or sisters, or father, or mother, or children, or lands, for my sake and for the gospel,
29Озвав ся ж Ісус і рече: Істино глаголю вам: Нема чоловіка, що покинув домівку, або братів, або сестер, або батька, або матїр, або жінку, або дїтей, або поля ради мене і євангелиї,
30Who shall not receive an hundred times as much, now in this time; houses, and brethren, and sisters, and mothers, and children, and lands, with persecutions: and in the world to come life everlasting.
30та й не прийняв у сотеро тепер, часу сього, серед гонення, домівок, і братів, і сестер, і матїрок, і дїтей, і земель, а в віку будучому життє вічнє.
31But many that are first, shall be last: and the last, first.
31Многі ж перві будуть останнї, а останнї перві.
32And they were in the way going up to Jerusalem: and Jesus went before them, and they were astonished; and following were afraid. And taking again the twelve, he began to tell them the things that should befall him.
32Були ж вони в дорозї, ідучи в Єрусалим, і випередив їх Ісус; й вжахнули ся вони; і, йдучи за ним, лякались. І, взявши знов дванайцятьох, почав їм глаголати, що Йому станеть ся:
33Saying: Behold we go up to Jerusalem, and the Son of man shall be betrayed to the chief priests, and to the scribes and ancients, and they shall condemn him to death, and shall deliver him to the Gentiles.
33Що ось ідемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий архиєреям та письменникам, і осудять вони Його на смерть, і видадуть Його поганам;
34And they shall mock him, and spit on him, and scourge him, and kill him: and the third day he shall rise again.
34і насьміхати муть ся з Него, й бити муть Його, й плювати муть на Него, і вбють Його; й третього дня воскресне.
35And James and John the sons of Zebedee, come to him, saying: Master, we desire that whatsoever we shall ask, thou wouldst do it for us:
35І приступають до Него Яков та Йоан, сини Зеведеєві, кажучи: Учителю, хочемо, щоб, про що просити мем, зробив нам.
36But he said to them: What would you that I should do for you?
36Він же рече їм: Що хочете, щоб зробив вам?
37And they said: Grant to us, that we may sit, one on thy right hand, and the other on thy left hand, in thy glory.
37Вони ж кажуть Йому: Дай нам, щоб один по правицї в Тебе, а один по лївицї в Тебе сидїли ми в славі Твоїй.
38And Jesus said to them: You know not what you ask. Can you drink of the chalice that I drink of: or be baptized with the baptism wherewith I am baptized?
38Ісус же рече їм: Не знаєте, чого просите. Чи зможете пити чашу, яку я пю, і хрещеннєм, яким я хрещу ся, хрестити ся?
39But they said to him: We can. And Jesus saith to them: You shall indeed drink of the chalice that I drink of: and with the baptism wherewith I am baptized, you shall be baptized.
39Вони ж кажуть Йому: Можемо. Ісус же рече їм: Ви-то чашу, яку я пю, пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь;
40But to sit on my right hand, or on my left, is not mine to give to you, but to them for whom it is prepared.
40тільки ж, щоб сидїти вам по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено.
41And the ten hearing it, began to be much displeased at James and John.
41І почувши десять, почали ремствувати на Якова та Йоана.
42But Jesus calling them, saith to them: You know that they who seem to rule over the Gentiles, lord it over them: and their princes have power over them.
42Ісус же, покликавши їх, рече їм: Ви знаєте, що котрі, здаєть ся, князюють над поганами, панують над ними, й великі їх управляють ними.
43But it is not so among you: but whosoever will be greater, shall be your minister.
43Не так же буде в вас; нї, хто хоче стати ся великим між вами, нехай буде слугою вам;
44And whosoever will be first among you, shall be the servant of all.
44і хто хоче між вами стати ся першим, нехай буде усїм рабом.
45For the Son of man also is not come to be ministered unto, but to minister, and to give his life a redemption for many.
45Бо й Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити й дати душу свою викуп за многих.
46And they came to Jericho: and as he went out of Jericho, with his disciples, and a very great multitude, Bartimeus the blind man, the son of Timeus, sat by the way side begging.
46І приходять у Єрихон; і як виходив Він із Єрихону, й ученики Його, й багато народу, син Тимеїв, Вартимей слїпий, сидїв над шляхом, просячи.
47Who when he had heard, that it was Jesus of Nazareth, began to cry out, and to say: Jesus son of David, have mercy on me.
47І, почувши, що се Ісус Назарянин, почав кричати й казати: Сину Давидів Ісусе, помилуй мене.
48And many rebuked him, that he might hold his peace; but he cried a great deal the more: Son of David, have mercy on me.
48І сварили на него многі, щоб мовчав; він же ще більше кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
49And Jesus, standing still, commanded him to be called. And they call the blind man, saying to him: Be of better comfort: arise, he calleth thee.
49І, зупинившись Ісус, звелїв його покликати. І покликали слїпого, говорячи йому: Бодрись, устань; кличе тебе.
50Who casting off his garment leaped up, and came to him.
50Він же, скинувши одежу свою, встав і приступив до Ісуса.
51And Jesus answering, said to him: What wilt thou that I should do to thee? And the blind man said to him: Rabboni, that I may see.
51І, озвавшись, рече йому Ісус: Що хочеш, щоб зробив тобі? Слїпий же каже Йому: Учителю, щоб прозрів.
52And Jesus saith to him: Go thy way, thy faith hath made thee whole. And immediately he saw, and followed him in the way.
52Ісус же рече йому: Іди, віра твоя спасла тебе. І зараз прозрів він, й пійшов слїдом за Ісусом дорогою.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.